[ОН1] Банківська система потребує реформування, й ці реформи вже почалися. Усі державні банки та колишні державні банки є зараз задіяні так чи інакше у співробітництво з іноземними партнерами. НБУ запровадив нову концепцію банківської звітності, що відповідає ІАS (міжнародним бухгалтерським стандартам). Було встановлено нормативи для ризику комерційних банків (максимальний ризик банку на одного постачальника та зведений ризик з надання великого кредиту, максимальні позики на резидентів і для всіх резидентів, максимальні невиплачені міжбанківські позики, акціонерне інвестування і недержавні боргові обмеження до 50% капіталу банку). Було встановлено основні напрями для ефективної перевірки банку на місці та заочних перевірок звітності банку для 60% активів банку. Існує комплексна система ліцензування, що використовується для обмеження діяльності банків там, де їхня компетенція є сумнівною. Мінімальний рівень власного капіталу банку встановлено на рівні 1 млн. ЕКЮ. До серпня 1998 року уряд та НБУ завершив технічну роботу із встановлення системи страхування депозитів.
5. Реформування соціальної сфери
Глибока реформа в соціальній сфері України потрібна з багатьох причин: зменшення чисельності населення та очікуваної тривалості життя, збільшення поширеності захворювань, тоді як система медичного страхування, що базується на внесках громадян, ще не введена; якість багатьох послуг у соціальній сфері залишається низькою, тоді як пільги і соціальні виплати, що надаються, не завжди є достатньо виправданими.
Соціальні витрати в Україні поділяються на три різновиди: витрати соціального страхування і фонду Чорнобиля, соціальні видатки бюджету та соціальні витрати підприємств.
Показник сукупних соціальних витрат має тенденцію до зменшення, що пов’язано із зменшенням соціальних видатків бюджету. Проте це не означає, що соціальній політиці приділяється менше уваги. Після введення програми житлових субсидій, яка передбачає надання допомоги лише малозабезпеченим сім’ям, державні соціальні витрати змістилися в бік сімей, що дійсно мають у цьому потребу. Така зміна є дуже бажаною і зробила частину державних витрат більш ефективною.
Обсяг проведених реформ в даній сфері дуже малий, проекти щодо змін ще не впроваджені в життя. В сфері освіти зараз запроваджуються багато приватних закладів, що часто супроводжується зниженням вимог до розумових здібностей. Потрібно, наприклад, стимулювати надання безплатних послуг і запобігти витіснення здібних членів малозабезпечених сімей менш здібними студентами, здатними заплатити за навчання. Потрібно обмежити множинність видів соціальної допомоги, щоб запобігти зловживанню у даній сфері.
6. Бюджетна і податкова політика
Бюджет-97 пройшов багатострадальний шлях через наш парламент і був прийнятий далеко не до 1 січня 1997 року. Дані, закладені в бюджеті, були не досить точними з огляду на неповну компетентність державної статистики. Очікуваний ВВП, рівень інфляції були певною мірою скореговані скоріше бажанням зупинити спад, а не створюванням відповідної законодаввої бази для цього.
Протягом 1997 року до консолідованого бюджету України надійшло 27148.9 млн. грн. Із загальної суми надходжень податкові становили 21640 млн. грн., або 79% від загальної суми доходів. Закон України “Про списання та реструктуризацію податкової заборгованості платників станом на 31 березня 1997 року” дав змогу платникам податків звільнитися від відстрочених державою боргів перед бюджетом на суму 2140 млн. грн., реструктуризувати на десять років ще 3192 млн. грн. Водночас поточна недоплата до бюджету скоротилась лише на 279 млн. грн. У перших два місяці після введення закону в дію. Загальна сума заборгованості підприємств і організацій України по платежах до бюджету в цілому зросла в 1.9 рази. Основними чинниками виникнення недоплати є:
· Відсутність коштів на рахунках платників внаслідок накопичення значних сум дебіторської заборгованості через неплатоспроможність споживачів продукції;
· Використання схем товарообмінних операцій, внаслідок чого на розрахункові рахунки підприємств не надходять кошти;
· Зниження попиту на продукцію через звуження внутрішнього ринку та втрату зв¢язків на зовнішньому.
Дебіторська заборгованість мала тенденцію до зниження, а товарообмінні операції набули істотного поширення. Протягом усього року спостерігалася тенденція до зростання частки продукції, що реалізовується за бартерними угодами.
Бюджет-98 було прийнято завчасно. Така поспішність пояснювалася грядущими виборами до Верховної Ради. У розрахунках державного бюджету враховано валовий внутрішній продукт-101.1 млрд грн., що в реальному розмірі забезпечувало його зростання на 0.5%. Рівень інфляції – 12%, офіційній обмінний курс гривні – 1.9 грн. За один долар США. Основні показники державного бюджету визначено в розмірах: доходи – 21101.1 млн. грн., або 29.4% ВВП, видатки – 24481.8 млн. грн. (32.7% ВВП), дефіцит бюджету – 3380.9 млн. грн. (3.3% ВВП).
Основними надходженнями до бюджету є: податок на додану вартість – 8.7% ВВП, що приблизно на 0.3% більше, ніж у 1997 році; акцизний збір – 1.3% ВВП, що майже вдвічі більше рівня попереднього року; платежі за використання ресурсів – 0.6% ВВП.
Податок на доходи фізичних осіб та податок на прибуток підприємств з 1 січня 1998 року зараховувалися в повному обсязі до місцевих бюджетів.
У цілому податкові надходження становили 11510.2 млн.грн., або 54.5% усіх доходів бюджету. Надходження від ПДВ повинні були зрости на 301 млн. грн. І досягти 8.7 млрд. грн.
Структура видатків державного бюджету на 1998 рік у цілому не зазнала істотних змін. Понад половину (54%) витрат бюджету становили поточні видатки на утримання бюджетних установ. Ця частка мала зменшуватись на користь оплати праці та соціальних платежів (на оплату праці припадає 20% видатків бюджету). Вагома частка державних витрат спрямовувалася на дотації та субсидії народному господарству. Більшість з них надавалася підприємствам агропромислового, паливно-енергетичного та житлово-комунального секторів, що стимулювало витрати дефіцитних ресурсів для фінансування неефективних галузей.
Враховуючи, що бюджет-97 було виконано на 72.4%, за найсприятливіших умов передбачали виконання бюджету-98 на 89.5% від річних запланованих значень. Отож ми отримали скорочення ВВП на 1.7% і інфляцію (дефлятор ВВП) на рівні 12.1%. Середній курс гривні до долара становив 2.5 (грн/дол).
Фінансова криза та вичерпання можливостей ринку ОВДП спричинили вплив на виконання бюджету у 1998 році. Це змусило уряд вдатися до такого необхідного уточнення бюджетних показників. Було зрозуміло, що первісний бюджет на 1998 рік, і особливо оцінка цого надходжень, є нереалістичними. Зависоким був також і дефіцит бюджету. Уточнений у липні 1998 року бюджет (надходження у сумі 26.4 млрд. грн.) був реальнішим з точки зору плану сукупних надходжень, проте не настільки реальним щодо окремих її статей. Дефіцит бюджету був скорочений до 2.34 млрд. грн. Скорочення загальних видатків уточненого бюджету склало 4.4 млрд. гривень (з 33.1 млрд. грн. до 28.8 млрд. грн.) і відбулося переважно зарахунок скорочення витрат Чорнобильського фонду, а також ряду інших, менших, статей видатків.
Як бачимо, за 1998 рік Україна не справилася з проблемою скорочення доходної частини бюджету. Поясненням цьому є хворобливість нашої податкової системи. Однією з її тривожних ознак є можливість використання бартеру або взаємозаліків як засобу сплати податків. Кілька причин, серед яких відсутність ліквідності підприємств, відсутність стимулів для участі в грошових операціях через існування Картотеки 2, призводять до того, що підприємства надають більшу перевагу сплаті податків у формі товарів, аніж грошей.
Не може не тривожити факт росту державних видатків на фоні зменшення доходів. Це в свою чергу породжує значний дефіцит бюджету. Хоча дефіцит бюджету-98 (2.8 млрд. грн.) був досить близьким до планового (2.3 млрд. грн.), це не показує цілої картини. Показник не включає величезні суми заборгованості українським урядом за останні роки. По суті, ця заборгованість являє собою додаткові вимоги до уряду.
7. Тіньова економіка
В Україні, за оцінками різних дослідників, величина коефіцієнта тіньовизації ( відношення обсягу виробництва в тіньовому секторі до обсягу реального ВВП) в 1997 році сягнула 42%. Це загрожує існуванню підвалин, на які спирається структура економіки кожної з країн. Тіньове виробництво супроводжується низьким надходженням до бюджету, а отже тягне за собою значні соціальні проблеми, пов¢язані з невиплатою пенсій, заробітньої плати для працівників бюджетної сфери, паралізує фінансово-кредитну систему України.
Як свідчить досвід багатьох країн, тіньова економіка існує у всьому світі, причому її обсяги помітно взаємозв¢язані з величиною податкового тиску. Її характеристикою може виступати величина податкових надходжень як частка ВВП. В економіці існує такий термін, як “тіньовий пробій”. Це лавиноподібне наростання рівня тіньовизації економіки при перевищенні податковим тиском певної величини. Такий “тіньовий пробій” в Україні стався в 1993-94рр.