Смекни!
smekni.com

Роль міжнародних фінансово кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльності (стр. 3 из 5)

термінів спорудження, експлуатації та (за необхідності) лікві­дації об'єкта;

амортизаційного терміну служби основного технологічного обладнання;

терміну, за який передбачається досягнення обумовленого об­сягу продукції або норми прибутку.

Витрати учасників поділяються на первинні (капіталоутворюючі інвестиції), поточні та ліквідаційні, що здійснюються відповідно до стадії реалізації проекту.

Для оцінки вартості результатів і витрат можуть застосовуватися базисні, прогнозовані та розрахункові ціни.

Основними критеріями економічної та фінансової оцінки ефекти­вності проектів є:

чистий приведений прибуток (ЧПП);

термін окупності (ТО);

рівень прибутковості (РП).

Допоміжними показниками економічної та фінансової оцінки ефективності проектів можуть бути:

приведені витрати;

створення нових робочих місць;

поліпшення зовнішньоторговельного балансу.

За допомогою кожного з критеріїв економічної та фінансової оцін­ки проектів визначається:

чи є інвестиційний проект достатньо ефективним;

який із альтернативних проектів ефективніший.

Економічна та фінансова оцінка ефективності проектів передба­чає спільний спосіб проведення поточних і майбутніх надходжень і від­рахувань коштів до порівняльного виду. Цей спосіб застосовується для обчислення чистого приведеного прибутку, приведених витрат, рівня прибутковості інвестицій і терміну дисконтованої окупності проекту.

При підготовці і здійсненні інвестиційних проектів слід врахову­вати ризики, які впливають на їх ефективність.

На ефективність інвестиційних проектів можуть також впливати невизначеності:

невизначеність політичної ситуації, можливість несприятливих соціально-політичних змін у державі або регіоні;

недостатність або неточність інформації щодо динаміки техніко-економічних показників, параметрів нової кон'юнктури, цін, валютних курсів тощо;

недостатність або неточність інформації щодо фінансового ста ну та ділової репутації підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутство, невиконання договірних зобов'язань).

ускладнення природно-кліматичних умов;

невизначеність цілей, інтересів та поведінки учасників;

Економічна оцінка ефективності інвестиційних проектів, що реа­лізуються за рахунок Державного бюджету, здійснюється з урахуван­ням таких умов:

при розрахунку прибутковості інвестиційного проекту, що здійснюється в інтересах держави, встановлюється єдина контроль­на норма дисконту (у проектах, що фінансуються за рахунок ін­ших джерел, норма дисконту встановлюється підприємством залежно від прибутковості альтернативного вкладання грошей,доступного для цього підприємства);

при економічній оцінці державних проектів враховуються такі результати здійснення проекту (види ефекту), як: тривалий вплив на становище людей, на рівень їх життя, удосконалення еконо­мічного становища та умов охорони здоров'я, прогресивність технології, продовження тривалості професійного життя пра­цівників, економія коштів за рахунок поліпшення інфраструк­тури, система зв'язку тощо.

Показники економічної оцінки відображають ефективність прое­кту з точки зору інтересів економіки в цілому, а також для регіонів, галузей, організацій і підприємств, що беруть участь у його здійсненні.

Соціальні, економічні та інші результати, які не мають вартісного виразу, також враховуються для прийняття рішення про державну підтримку проектів.

Якщо подивитися на економіку розвинутих країн, то можна побачити, що вона значною мірою базуєть­ся на нових, високотехнологічних галузях, на так званих постіндустріальних технологіях, до яких у першу чергу належать:

- комп'ютерні й інтернет-технології;

- біотехнологія;

- генна інженерія;

- електронні засоби комунікації і зв'язку.

Сьогодні в Україні високотехнологічних компаній ще небагато. Останніми роками створюється новий напрям роботи, що збільшить їхню кількість. Для реалізації проекту в квітні 2000 року було розроб­лено програму, в ході реалізації якої повинен бути створений єдиний універсальний інструментарій для реєстрації, оцінки і просування на фондовий ринок як стартових проектів, так і вже успішно працюючих компаній.

Новий проект - це модель, яку в перспективі можна буде застосу­вати і для виведення на фондовий ринок маси малих і середніх підпри­ємств. Вони також потребують істотної фінансової підтримки, а їхня продукція необхідна населенню. Цей проект важливий і для всієї вітчи­зняної економіки.

Мета проекту:

створити умови для виходу компаній на ринок капіталу для залучення в них інвестицій;

відпрацювати методику виходу підприємств традиційного сек­тора економіки на фондовий ринок;

створити поле для залучення коштів дрібних інвесторів на ри­нок;

на конкретних прикладах відпрацювати питання підвищення культури корпоративного управління.

Залучення тимчасово вільних грошових коштів населення, юридичних осіб та державного бюджету для інвестиційних потреб здійснюється за допомогою банківського кредиту. В умовах нестабільної економіки України, коли інвестиційні можливості підприємств усіх форм власності є обмеженими, а зовнішні інвестиції через низький рейтинг нашої держави на міжнародних ринках капіталу є також незначними, вітчизняним банкам, як найбільш розвиненому сектору серед комерційних фінансових організацій, належить реально впливати на розвиток інвестиційної активності. Вони мають взяти на себе основний тягар інвестиційного процесу, що забезпечує реструктуризацію народного господарства, економічне зростання та трансформацію відносин власності.


Задача 1

Підприємство, що має інвестиційну потребу в 7500 тис. гри, розробило два альтернативних плани фінансування: співвідношення власних та позичкових коштів 30/70 та 40/60. Скориставшись показниками рівня фінансового ризику та строку окупності інвестицій, обґрунтувати найоптимальніший варіант структури джерел, якщо річна величина прибутку до оподаткування та виплати відсотків становить 32 000 тис. грн. ставка податку на прибуток становить 30 %, середня річна ставка за кредит на ринку позичкових капіталів — 17 %, а безризикова ставка рентабельності на фінансовому ринку — 12 %.

Розв'язок

Для визначення фінансового ризику використовується співвідношення «рентабельність — фінансовий ризик» - (

) як критерій оптимізації структури капіталу, який визначається за формулою:

де,

Р — річна величина проектного прибутку до оподаткування і виплати відсотків;

ПК — величина позичкового капіталу, направленого на фінансування інвестицій;

ВК — величина власного капіталу, направленого на фінансування інвестицій;

r — середня ставка відсотка по позичкових коштах фінансування, коефіцієнт;

— безризикова ставка рентабельності на фінансовому ринку, коефіцієнт;

— ставка податку та інших відрахувань з прибутку, коефіцієнт.

Здійснимо розрахунок за наведеною формулою:

Вважається оптимальним варіант структури капіталу, в якому показник

матиме найбільше значення (
тах).

Отже, за нашими розрахунками, оптимальною структурою є 40/60.