Східноєвропейський університет економіки та менеджменту
Контрольна робота
з курсу «Інвестиційне кредитування»
Варіант 1
Виконала:
студентка V курсу
групи ЗМФЗ – 41
Дідаш Марина
Анатоліївна
зал. кн. № 501
Перевірила:
викладач курсу
«Інвестиційне кредитування»
Зачосова Наталія
Володимирівна
2008-2009
План
1. Роль фінансово-кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльності.
2. Практична частина (5 задач).
3. Список використаної літератури.
1. Роль фінансово-кредитних організацій у фінансуванні інвестиційної діяльності
Світовий Банк і МВФ розглядають як партнерів по діяльності, спрямований на сприяння економічному процвітанню країн світу.
У перші роки своєї діяльності Світовий Банк переважно надавав допомогу країнам, що розвиваються, в реалізації конкретних проектів розвитку, наприклад, проектів монтажу ліній електропередач чи проектів будівництва автомобільних доріг, мостів і залізниць. Пізніше кількість великих промислових проектів, які фінансувалися Світовим Банком, зменшилася, і набули важливого значення проекти й програми, спрямовані на підвищення продуктивності й життєвого рівня бідних верств сільського і міського населення.
Інтенсивне співробітництво України з Міжнародним Валютним Фондом почалося значно пізніше, ніж країн, які відразу обрали шлях реформ. Першу повноцінну програму - яка передбачала формулювання низки умов із боку Фонду - було узгоджено між Україною та МВФ лише наприкінці 1994 року.
Співробітництво МВФ з Україною не забезпечило миттєвого припинення спаду виробництва або негайного підвищення рівня життя населення.
Світовий Банк і МВФ завжди залишаються організаціями, які взаємно доповнюють здійснювану ними діяльність. Однак надання позик для великомасштабних змін в економічній політиці змусило їхніх співробітників протягом останніх двох десятиліть розширити співробітництво. Світовий Банк ставить за мету створити міцнішу основу для розроблюваних ним конкретних програм, а МВФ намагається сприяти стабільності міжнародної валютної системи.
Проектний цикл Світового Банку здійснюється в шість етапів: вибір, підготовка й оцінка проекту, переговори з приводу проекту і його подання Раді виконавчих директорів, реалізація проекту й контроль за ходом його здійснення і оцінка результатів реалізації проекту. Деякі проектні пропозиції не йдуть далі першого етапу - етапу вибору. Інші підлягають переробці на етапах підготовки й оцінки проекту, тож кінцевий результат значно відрізняється від первинного задуму. Протягом року Світовий Банк затверджує понад 200 проектів.
Вибором проектів і внесенням пропозицій про їх фінансування Світовим Банком в основному займаються уряди країн-позичальників. В окремих випадках проект може бути вибрано після вивчення співробітниками Світового Банку загальноекономічних проблем чи ситуації в якомусь певному секторі. Наприклад, на основі аналізу політики країни в галузі транспорту чи сільського господарства може підтвердитися потреба в будівництві нових під'їзних доріг, щоб забезпечити фермерам вихід на ширший ринок. У рамках програми допомоги в управлінні сектором енергетики, здійснюваної разом із Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй, вибираються пріоритетні проекти в галузі енергетики.
Навіть після завершення підготовчої роботи Світовий Банк не готовий прийняти рішення про фінансування проекту. Насамперед, Банк повинен провести власну незалежну оцінку проекту. Щорічно проводиться близько 150 експертиз проектів на місцях; на це витрачається 3-4 тижні. Група, яка складається із співробітників Світового Банку і консультантів, знайомиться з результатами досліджень, проведених позичальником, і потім проводить власний аналіз чотирьох аспектів проекту - технічного, інституційного, економічного та фінансового.
Звіт Світового Банку про результати оцінки, у якому викладено його рекомендації з приводу умов надання позики - основа для ведення переговорів з позичальником. У ході переговорів співробітники Банку та представники позичальника погоджують заходи, які необхідно здійснити для успішної реалізації проекту.
Після завершення переговорів звіт про результати оцінки, доповідь Президента Світового Банку й кредитні документи подаються на затвердження Ради директорів, до складу якої входять представники країн-членів Банку.
На етапі «реалізація проекту і поточний контроль за її ходом» здійснюється будівництво дороги чи школи, закупляються і монтуються механізми та інше устаткування, здійснюється підготовка кадрів. Контроль важливий ще й тому, що він дає можливість Світовому Банку надавати позичальникам технічну допомогу, що є однієї з його основних функцій щодо економічного розвитку. На відміну від комерційного банку, який після затвердження позики передає гроші позичальнику, Світовий Банк не виплачує виділених коштів доти, доки він не отримає документального підтвердження, що позичальник витратив гроші на досягнення обговорених цілей, наприклад, придбав вантажні автомобілі, необхідні для будівництва доріг, чи насоси для зрошувальної системи. Суворі правила матеріально-технічного постачання вимагають використання відповідних матеріалів і послуг. Звичайно, ці правила вимагають від позичальника закуповувати товари й послуги через міжнародні конкурентні торги (МКТ), доступ на які відкритий усім підприємствам країн - членів Світового Банку і Тайваневі. Процедура МКТ, що передбачає публікацію оголошення про проведення торгів, забезпечує здійснення замовлень на справедливій і ефективній основі.
Незалежний підрозділ Світового Банку - Департамент з оцінки операцій - несе відповідальність за результати реалізації проектів. Для того щоб забезпечити його неупередженість, цей департамент підпорядковується безпосередньо Раді директорів і Президенту Світового Банку. У ході оцінки витрат на реалізацію проекту, вигоди, а також графік і ефективність реалізації проекту зіставляються з розрахунковими цифрами. У звіт, який містить оцінку результатів реалізації проекту, включаються також рекомендації щодо підвищення ефективності завершеного проекту в майбутньому. Щорічно для широкого загалу видається огляд «Результати оцінок».
Міжнародний банк реконструкції та розвитку - основна кредитна установа, що входить у групу Світового Банку, - мобілізує основну частину коштів на світових фінансових ринках. МБРР продає облігації й інші боргові зобов'язання у вигляді цінних паперів пенсійним фондам, страховим компаніям, корпораціям, іншим банкам і приватним особам усіх країн. Іншими джерелами коштів Світового Банку є його акціонерний капітал і нерозподілений прибуток.
Фінансові ресурси Міжнародної асоціації розвитку (МАР) - філії Світового Банку, що надає безпроцентні позики зі стягуванням невеликої плати за свої послуги, - майже цілком формуються за рахунок внесків багатших членів.
В групу Світового Банку входить Міжнародна фінансова корпорація (МФК) - інвестиційний банк, який обслуговує підприємства приватного сектора країн, що розвиваються. МФК надає прямі кредити приватним компаніям і вкладає капітал у їхні акції, а також залучає фінансування з інших джерел для реалізації проектів у приватному секторі. Крім того, МФК надає консультативні послуги й технічну допомогу урядам і підприємствам.
МФК було створено в 1956 р. з метою сприяння приватному підприємництву у світі, що розвивається. Це досягається шляхом фінансування проектів приватного сектора, залучення додаткових фінансових засобів інших інвесторів та кредиторів і надання консультативних послуг і технічної допомоги підприємствам і урядам з питань інвестування.
На відміну від Світового Банку, МФК надає позики приватним компаніям без одержання гарантій від уряду їхніх країн. МФК також купує акції підприємств країн, що розвиваються, і мобілізує додаткові кошти для надання позик і на придбання акцій на міжнародних фінансових ринках.
МФК - найбільше джерело прямого фінансування проектів у приватному секторі країн, що розвиваються. Хоча МФК інвестує й позичає кошти на ринкових умовах, вона не конкурує з приватним капіталом. Вона фінансує проекти, не здатні залучити достатні фінансові засоби на прийнятних умовах з інших джерел. Зазвичай МФК фінансує до 25 відсотків загальної суми витрат на проект, - для того, щоб проект фінансувався переважно приватними інвесторами й кредиторами. Хоча МФК може придбати до 35 відсотків акцій компанії, вона ніколи не стає найбільшим власником акцій і не бере участі в управлінні діяльністю підприємства. Оскільки МФК не одержує урядових гарантій, вона поділяє зі своїми партнерами всі ризики, пов'язані з проектом. МФК фінансує створення нових компаній, а також розширення чи модернізацію існуючих підприємств у різних секторах - від агропромислового до промислового і від енергетичного до гірничодобувного. Ряд проектів МФК передбачає розвиток фінансового сектора країн, що розвиваються, наприклад, за рахунок фінансування діяльності зі створення таких підприємств, як інвестиційні банки й страхові компанії.
МФК може надавати позики на придбання акцій і організовувати випуск квазіакцій, причому в поєднанні, необхідному для того, щоб забезпечити належне фінансування проекту із самого початку. МФК може надавати додаткову фінансову допомогу позиками на випадок непередбачених обставин або надаючи повні або часткові гарантії іншим джерелам фінансування. За останні кілька років МФК відкрила підприємствам країн, що розвиваються, доступ до таких альтернативних інструментів, як валютні й процентні свопи. МФК виступила посередником у кількох таких свопах, здійснених компаніями Мексики, Болівії, Єгипту і Гани, надавши їм допомогу в ознайомленні з методами керування ризиком, які сьогодні широко використовуються компаніями промислово-розвинутих країн, але не відомі компаніям світу, що розвивається.