Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється місцевими органами влади до початку, в період або після фактичного здійснення інвестицій шляхом подання іноземними інвесторами до зазначених органів інформації у трьох примірниках згідно з установленою формою.
Податкові та митні органи й банківські установи в межах своєї компетенції ведуть облік операцій, пов’язаних із фактичним здійсненням іноземних інвестицій, і надсилають відповідно до встановлених форм та термінів зведену оперативну інформацію про це Міністерству статистики України та органам, які здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій.
Проаналізувавши становище в Україні можна зробити висновок, що при створенні і діяльності СП на території України реалізуються цілі, що сприяють вивозу капіталу у вигляді СП, що забезпечує оновлення техніко-технологічної бази без залучення власних валютних коштів; використання потенціалу іноземного партнера для виробництва конкурентоздатної продукції; розширення експорту продукції використанням торгової марки партнера, його збутової мережі та техобслуговування за рахунок одержання від іноземного партнера матеріалів, які не виготовляються чи дефіцитні, комплектуючих виробів, вузлів і деталей; розподіл з іноземним партнером комерційного ризику, у разі недосягнення економічних результатів, ринків «ноу-хау».
Українське законодавство проводить політику притоку іноземних інвестицій. Але варто зазначити, що при цьому гальмується або свідомо призупиняється процес зарубіжного інвестування, тобто відтоку капіталу з України або ж створення СП на території України, але на основі вітчизняних інвестицій. Треба також відмітити, що стабільна політична ситуація являється одним з вирішальних факторів інвестиційної привабливості, чого не можна сказати про Україну.
Головними мотивами використання СП як стратегії входження в зарубіжний ринок є зниження капітальних витрат та зниження ризику при створенні нових потужностей; придбання джерел сировини або нової виробничої бази; розширення діючих виробничих потужностей; підвищення ефективності існуючого маркетингу і т.д. В цілому, іноземні інвестиції – позитивне явище, особливо для країн з перехідною економікою та тих, що тільки перейшли до ринкової і потребують інвестицій у всі сфери діяльності. Особливо важливе місце іноземних інвестицій під час подолання світової економічної кризи.
Розрахунок ефекту та ефективності зовнішньоекономічної операції проведемо на прикладі контракту №57/05.02 від 05.02.2007 р. Договір було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ» з одного боку, яке є підприємством з іноземним капіталом, яке виступає Постачальником, та фірмою «Херба», Німеччина – Покупець, з іншого боку, на продаж продукції металургійного виробництва. Специфікація товару наведена в Додатку 1, який є невід’ємною частиною контракту №57/05.02. Базисною умовою поставки є DAF кордон України (ІНКОТЕРМС-2000).
Даний контракт є рамочним, так як ціна товару встановлюється сторонами в доларах США за одну метричну тону на кожну відгружену партію товару і вказується в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного контракту. Оплата товару проводиться за кожну відгружену партію. 100% передплата на момент початку виробництва протягом п'яти банківських днів після виставляння Постачальником комерційного рахунку коштами факсимільного або електронного зв'язку.
Розрахунок ефекту та ефективності експортної операції здійснюється за формулою:
ЕФЕКТ = ВАЛЮТНА ВИРУЧКА * КУРС – ВИТРАТИ,
при цьому витрати складаються з суми виробничих та комерційних витрат
ЕФЕКТИВНІСТЬ = ЕФЕКТ / ВИТРАТИ
Витрати на виробництво сталі листової гарячекатаної = 350 тн * 350 $ = 122500 $ = 618625 грн. валютний курс на дату заключення контракту 1 $=5,05 грн.
Витрати на виробництво сталі листової холоднокатаної = 200 тн * 398 $ = 79600 $ = 401980 грн.
Витрати на виробництво сталі листової оцинкованої = 300 тн * 620 $ = 186000 $ = 939300 грн.
Виробничі витрати = (122500 $ + 79600 $ + 186000 $)*5,05 грн./$ = 1959905 грн.
Комерційні затрати:
1) Транспортні витрати на перевезення продукції з м. Маріуполь до границі України згідно вимогам поставки складають 10600 грн.
2) Страхування складає 3% вартості контракту = 650100 $ * 0,03 = 19503 $ = 98490,15 грн.
Сума комерційних витрат складає 10600 грн. + 98490,15 грн = 109090,15 грн.
Сукупні витрати = 1959905 грн. + 109090,15 грн. = 2068995,15 грн.
ЕФЕКТ = 650100 $*5,05 грн./ $ – 2068995,15 грн. = 1214009,85 грн.
ЕФЕКТИВНІСТЬ = 1214009 грн./2068995,15 грн = 0,5867 (58,67%)
Таким чином, експортна операція є достатньо рентабельною. Отриманий результат склався завдяки тому, що дана експортна операція проводилась без допомоги посередника-комісіонера, що значно зменшило сукупні витрати постачальника та збільшило ефективність та завдяки умовам поставки DAF.
3.1 Підвищення ефективності контракту. Рекомендації
В розглянутому прикладі контракту наведені дуже вигідні умови для експортера ТзОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ». Тому розглянемо варіант підвищення ефективності контракту через зміну умов поставки з DAF на CPT. Але при таких умовах, необхідно дещо змінити умови передплати, щоб дещо піти на поступки покупцю, а саме з повної передплати перейти на по частинну, наприклад, 60% до поставки і 40% після поставки товару.
У випадку CPТ: експортер оплачує експортні митні платежі і транспортування до м. Київ. Страхування перевезення лежить на імпортері. Таким чином: витрати на виробництво не змінюються, але змінюються комерційні затрати:
1) Транспортні витрати на перевезення продукції з м. Маріуполь до м. Київ згідно вимогам поставки складають 7800 грн.
2) Страхування оплачує імпортер
Сукупні витрати = 1959905 грн. + 7800 грн. = 1967705 грн.
ЕФЕКТ = 650100 $*5,05 грн/$ – 1967705 грн. = 1315300 грн.
ЕФЕКТИВНІСТЬ = 1315300 грн./1967705 грн. = 0,6684 (66,84%)
Отже, спостерігаємо підвищення ефективності контракту на 8,17%. Даний результат був досягнутий за допомогою зміни умови поставки на СРТ. На противагу цьому для задоволення також інтересів імпортера були змінені умови передплати. В результаті додатковий ефект склав 1315300 грн. – 1214009,85 грн.= 101290,15 грн. або 8,17%.
В результаті проведеної роботи вияснилось, що створення підприємств з використанням іноземних інвестицій, у тому числі і СП – ефективний шлях випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції. Така ефективність забезпечується багатьма факторами: прямою зацікавленістю іноземного партнера у швидкому освоєнні прогресивної технології, в її подальшому вдосконаленні, у своєчасній заміні виробничого устаткування, в контролі за якістю продукції, яка випускається, в поділі між партнерами всієї міри ризику; отримання доступу до певних видів техніки, яку неможливо придбати за каналами ліцензійної торгівлі через існування обмежень; істотним підвищенням продуктивності праці (в середньому вдвічі); можливістю залучення прогресивної технології за каналами прямого інвестування, які не потребують додаткових витрат; сприятливими умовами для вдосконалення виробничої, галузевої та асортиментної структури; зростанням експортного потенціалу; встановленням тісних і тривалих відносин ділового співробітництва з іноземними партнерами; можливістю комплексного отримання ноу-хау (разом з технологічною документацією та технічною допомогою); умовами для підвищення кваліфікації національних кадрів; урахуванням здатності приймаючої сторони сприймати нову техніку та технології; збільшенням масштабів поширення технологічних нововведень; можливістю створення на базі діючих виробництв великої кількості об’єктів спільного підприємництва шляхом розукрупнення великих підприємств і налагодження інтеграційних зв’язків між суміжниками; можливістю в межах ліцензійних угод, укладених додатково до договору при створенні СП, протягом 2–5 років освоїти самостійне виробництво імпортної продукції; відповідальність іноземних партнерів за високу ефективність виробництва на основі наданої нової технології протягом усього періоду функціонування СП.
В результаті аналізу ефективності діяльності підприємства з іноземним капіталом вияснилось, що підприємства зі значними обсягами іноземних інвестицій, як правило, відрізняються гарними показниками виробничої діяльності.
У даний час в Україні кількість підприємств з іноземними інвестиціями значно зросло. Однак темп їх зростання, масштаби залучення іноземного капіталу, галузева структура і географія розміщення далекі від потенційних можливостей такої держави як Україна. Україна, володіючи містким ринком збуту, великим науково-технічним потенціалом, природними ресурсами, кваліфікованою і дешевою робочою силою може бути одним з основних об’єктів залучення міжнародних інвестицій.
Водночас, незважаючи на кількісне зростання заснованих спільних підприємств, обсяг крупних іноземних інвестиції, вкладених в економіку України, залишається незначним. Через відсутність надійних гарантій захисту іноземного інвестування, постійні зміни в законодавстві більшість іноземних інвесторів зайняла вичікувальну позицію щодо України, а багато хто з іноземних співзасновників уже створених СП припинив свою діяльність.
Залученню іноземних інвестицій в українську економіку заважає кілька причин: нестабільність політичної обстановки у країні; економічна криза; зростання безробіття; високий рівень інфляції; не конвертованість національної валюти тощо.
Крім загальних причин, залученню іноземних інвестицій в Україну перешкоджають слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування; утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності, невдосконаленість процедури оформлення іноземних інвестицій; порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги; недостатнє страхування політичного й економічного ризику.