Смекни!
smekni.com

Організація підприємств з іноземним капіталом (стр. 3 из 4)

Державна реєстрація іноземних інвестицій здійснюється місцевими органами влади до початку, в період або після фактичного здійснення інвестицій шляхом подання іноземними інвесторами до зазначених органів інформації у трьох примірниках згідно з установленою формою.

Податкові та митні органи й банківські установи в межах своєї компетенції ведуть облік операцій, пов’язаних із фактичним здійсненням іноземних інвестицій, і надсилають відповідно до встановлених форм та термінів зведену оперативну інформацію про це Міністерству статистики України та органам, які здійснюють державну реєстрацію іноземних інвестицій.

Проаналізувавши становище в Україні можна зробити висновок, що при створенні і діяльності СП на території України реалізуються цілі, що сприяють вивозу капіталу у вигляді СП, що забезпечує оновлення техніко-технологічної бази без залучення власних валютних коштів; використання потенціалу іноземного партнера для виробництва конкурентоздатної продукції; розширення експорту продукції використанням торгової марки партнера, його збутової мережі та техобслуговування за рахунок одержання від іноземного партнера матеріалів, які не виготовляються чи дефіцитні, комплектуючих виробів, вузлів і деталей; розподіл з іноземним партнером комерційного ризику, у разі недосягнення економічних результатів, ринків «ноу-хау».

Українське законодавство проводить політику притоку іноземних інвестицій. Але варто зазначити, що при цьому гальмується або свідомо призупиняється процес зарубіжного інвестування, тобто відтоку капіталу з України або ж створення СП на території України, але на основі вітчизняних інвестицій. Треба також відмітити, що стабільна політична ситуація являється одним з вирішальних факторів інвестиційної привабливості, чого не можна сказати про Україну.

Головними мотивами використання СП як стратегії входження в зарубіжний ринок є зниження капітальних витрат та зниження ризику при створенні нових потужностей; придбання джерел сировини або нової виробничої бази; розширення діючих виробничих потужностей; підвищення ефективності існуючого маркетингу і т.д. В цілому, іноземні інвестиції – позитивне явище, особливо для країн з перехідною економікою та тих, що тільки перейшли до ринкової і потребують інвестицій у всі сфери діяльності. Особливо важливе місце іноземних інвестицій під час подолання світової економічної кризи.

3. Розрахунок показників ефективності зовнішньоекономічної операції на прикладі

Розрахунок ефекту та ефективності зовнішньоекономічної операції проведемо на прикладі контракту №57/05.02 від 05.02.2007 р. Договір було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ» з одного боку, яке є підприємством з іноземним капіталом, яке виступає Постачальником, та фірмою «Херба», Німеччина – Покупець, з іншого боку, на продаж продукції металургійного виробництва. Специфікація товару наведена в Додатку 1, який є невід’ємною частиною контракту №57/05.02. Базисною умовою поставки є DAF кордон України (ІНКОТЕРМС-2000).

Даний контракт є рамочним, так як ціна товару встановлюється сторонами в доларах США за одну метричну тону на кожну відгружену партію товару і вказується в специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного контракту. Оплата товару проводиться за кожну відгружену партію. 100% передплата на момент початку виробництва протягом п'яти банківських днів після виставляння Постачальником комерційного рахунку коштами факсимільного або електронного зв'язку.

Розрахунок ефекту та ефективності експортної операції здійснюється за формулою:

ЕФЕКТ = ВАЛЮТНА ВИРУЧКА * КУРС – ВИТРАТИ,

при цьому витрати складаються з суми виробничих та комерційних витрат

ЕФЕКТИВНІСТЬ = ЕФЕКТ / ВИТРАТИ


Витрати на виробництво сталі листової гарячекатаної = 350 тн * 350 $ = 122500 $ = 618625 грн. валютний курс на дату заключення контракту 1 $=5,05 грн.

Витрати на виробництво сталі листової холоднокатаної = 200 тн * 398 $ = 79600 $ = 401980 грн.

Витрати на виробництво сталі листової оцинкованої = 300 тн * 620 $ = 186000 $ = 939300 грн.

Виробничі витрати = (122500 $ + 79600 $ + 186000 $)*5,05 грн./$ = 1959905 грн.

Комерційні затрати:

1) Транспортні витрати на перевезення продукції з м. Маріуполь до границі України згідно вимогам поставки складають 10600 грн.

2) Страхування складає 3% вартості контракту = 650100 $ * 0,03 = 19503 $ = 98490,15 грн.

Сума комерційних витрат складає 10600 грн. + 98490,15 грн = 109090,15 грн.

Сукупні витрати = 1959905 грн. + 109090,15 грн. = 2068995,15 грн.

ЕФЕКТ = 650100 $*5,05 грн./ $ – 2068995,15 грн. = 1214009,85 грн.

ЕФЕКТИВНІСТЬ = 1214009 грн./2068995,15 грн = 0,5867 (58,67%)

Таким чином, експортна операція є достатньо рентабельною. Отриманий результат склався завдяки тому, що дана експортна операція проводилась без допомоги посередника-комісіонера, що значно зменшило сукупні витрати постачальника та збільшило ефективність та завдяки умовам поставки DAF.

3.1 Підвищення ефективності контракту. Рекомендації

В розглянутому прикладі контракту наведені дуже вигідні умови для експортера ТзОВ «ПКФ АЗОВПРОМСТАЛЬ». Тому розглянемо варіант підвищення ефективності контракту через зміну умов поставки з DAF на CPT. Але при таких умовах, необхідно дещо змінити умови передплати, щоб дещо піти на поступки покупцю, а саме з повної передплати перейти на по частинну, наприклад, 60% до поставки і 40% після поставки товару.

У випадку CPТ: експортер оплачує експортні митні платежі і транспортування до м. Київ. Страхування перевезення лежить на імпортері. Таким чином: витрати на виробництво не змінюються, але змінюються комерційні затрати:

1) Транспортні витрати на перевезення продукції з м. Маріуполь до м. Київ згідно вимогам поставки складають 7800 грн.

2) Страхування оплачує імпортер

Сукупні витрати = 1959905 грн. + 7800 грн. = 1967705 грн.

ЕФЕКТ = 650100 $*5,05 грн/$ – 1967705 грн. = 1315300 грн.

ЕФЕКТИВНІСТЬ = 1315300 грн./1967705 грн. = 0,6684 (66,84%)

Отже, спостерігаємо підвищення ефективності контракту на 8,17%. Даний результат був досягнутий за допомогою зміни умови поставки на СРТ. На противагу цьому для задоволення також інтересів імпортера були змінені умови передплати. В результаті додатковий ефект склав 1315300 грн. – 1214009,85 грн.= 101290,15 грн. або 8,17%.


Висновки

В результаті проведеної роботи вияснилось, що створення підприємств з використанням іноземних інвестицій, у тому числі і СП – ефективний шлях випуску високоякісної конкурентоспроможної продукції. Така ефективність забезпечується багатьма факторами: прямою зацікавленістю іноземного партнера у швидкому освоєнні прогресивної технології, в її подальшому вдосконаленні, у своєчасній заміні виробничого устаткування, в контролі за якістю продукції, яка випускається, в поділі між партнерами всієї міри ризику; отримання доступу до певних видів техніки, яку неможливо придбати за каналами ліцензійної торгівлі через існування обмежень; істотним підвищенням продуктивності праці (в середньому вдвічі); можливістю залучення прогресивної технології за каналами прямого інвестування, які не потребують додаткових витрат; сприятливими умовами для вдосконалення виробничої, галузевої та асортиментної структури; зростанням експортного потенціалу; встановленням тісних і тривалих відносин ділового співробітництва з іноземними партнерами; можливістю комплексного отримання ноу-хау (разом з технологічною документацією та технічною допомогою); умовами для підвищення кваліфікації національних кадрів; урахуванням здатності приймаючої сторони сприймати нову техніку та технології; збільшенням масштабів поширення технологічних нововведень; можливістю створення на базі діючих виробництв великої кількості об’єктів спільного підприємництва шляхом розукрупнення великих підприємств і налагодження інтеграційних зв’язків між суміжниками; можливістю в межах ліцензійних угод, укладених додатково до договору при створенні СП, протягом 2–5 років освоїти самостійне виробництво імпортної продукції; відповідальність іноземних партнерів за високу ефективність виробництва на основі наданої нової технології протягом усього періоду функціонування СП.

В результаті аналізу ефективності діяльності підприємства з іноземним капіталом вияснилось, що підприємства зі значними обсягами іноземних інвестицій, як правило, відрізняються гарними показниками виробничої діяльності.

У даний час в Україні кількість підприємств з іноземними інвестиціями значно зросло. Однак темп їх зростання, масштаби залучення іноземного капіталу, галузева структура і географія розміщення далекі від потенційних можливостей такої держави як Україна. Україна, володіючи містким ринком збуту, великим науково-технічним потенціалом, природними ресурсами, кваліфікованою і дешевою робочою силою може бути одним з основних об’єктів залучення міжнародних інвестицій.

Водночас, незважаючи на кількісне зростання заснованих спільних підприємств, обсяг крупних іноземних інвестиції, вкладених в економіку України, залишається незначним. Через відсутність надійних гарантій захисту іноземного інвестування, постійні зміни в законодавстві більшість іноземних інвесторів зайняла вичікувальну позицію щодо України, а багато хто з іноземних співзасновників уже створених СП припинив свою діяльність.

Залученню іноземних інвестицій в українську економіку заважає кілька причин: нестабільність політичної обстановки у країні; економічна криза; зростання безробіття; високий рівень інфляції; не конвертованість національної валюти тощо.

Крім загальних причин, залученню іноземних інвестицій в Україну перешкоджають слабке інформаційне забезпечення іноземних інвесторів про потенційні можливості інвестування; утрудненість доступу до місцевих кредитів фондової діяльності, невдосконаленість процедури оформлення іноземних інвестицій; порівняно високі податки і незначні інвестиційні пільги; недостатнє страхування політичного й економічного ризику.