1. Сутність світової економіки і основні тенденції її розвитку.
Світова економіка – сукупність національних економік об’єднаних системою міжнародних зв’язків.
При виділенні цих підсистем використовубть багато критеріїв. При визначенні структури СЕ використовуються такі крітерії:
рівень економічного розвитку (НД або ВВП на душу населення);
соц.-економічна стр-ра господарства (власність);
тип економічного росту;
рівень і крітерії ЗЕ зв‘язків.
Кінець ХІХ ст. Міжнародна економіка визначалась як сукупність національних економік. В 30-х рр.. виникає позиція: МЕ – сукупність міжнародних економічних відносин (МЕВ). Міжнародна економіка – цілісна система, яка вкладає в себе декілька підсистем. При виділенні їх використовується багато критеріїв:
- рівень економічного розвитку ( ВВП на душу населення, або ВНП на душу населення);
- соціально-економічна структура господарства;
- Рівень і характер зовнішньоекономічних зв’язків;
За рівнем ВВП на душу населення (Світовий Банк) розрізняють:
- розвинуті ( більше 6000$);
- середньо розвинуті ( 2400$-6000$);
- слабо розвинуті (800$ - 2400$);
- найменш розвинуті країни ( до 800$);
Розподіл країн по критеріям ООН:
- промислово розвинуті;
- з перехідною економікою;
- що розвиваються;
| Країни | Кількість | Доля ВВП в світі | Доля в світовому експорті |
| Промислово розвинуті | 35 | 51% | 71% |
| З перехідною економікою | 17 | 11% | 3% |
| Що розвиваються | 130 | 38% | 26% |
2. Сутність міжнародних економічних відносин, їх форми, фактори
і показники розвитку.
МЕВ – це с-ма ек. зв”язків між крупними нац. госп. Комплексами та їх суб”єктами, які діють в рамках окремих доржав.
Розподіляютьс на:
- основні – звичайні госп. зв”язки, вийшли за нац. межі (торгівля, інвестиції, кредит)
- забезпечуючі – відносини, які забезпечують взаємодію країн, суб”єктів (транспорт, кредит).
МЕВ – це підсистема виробничих відносин, які існують на мікро-, мезо-, макрорівні.
Суб”єкти на мікрорівні: окремі громадяни, приватні підприємства, фірми, тобто фіз. Особи право і дієздатні і юр. особи: а) особи приватного права (фірми, АО, п/п); б) публічного права ( відомства).
Суб”єкти на макрорівні: держави, які регулюють, здійснюють ЗЕД; наддержавні організації (МВФ, МБРР).
МЕВ – це значний комплекс відносин країн, і їх суб”ктів, що постійно розвивається.Основними характеристиками сучасних МЕВ є розвинута сфера 1) міжнародного обміну товарами і послугами; 2) руху капіталів, роб. сили , технологій; 3) міжнародні форми вар-ва; 4) наявність с-ми міжнаціональних механізмів регулювання МЕВ; 5) самостійна міжнародна фін. сфера, незв”язана з обслуговуванням товаарів і факторів вир-ва; 6) ек. пол-ка держав, яка виходить з принципів відкритої економіки;
Фактори, які впливають на МЕВ:
Міжнародний поділ праці, НТП, лібералізація економічної політики, розвиток інформаційних сис-м, транспорт, TV, реклама, маркетинг.
За признаком глибини МЕВ розподіляють:
- МЕ контакти – зв”язки епізодичного характеру;
- МЕ взаємодії – більш-менш стійкі ек. відносини між суб”єктами на основі визначених угод;
- МЕ інтеграція – переплетення ек. країн, узгодження ек. політики.
Форми МЕВ:
- Міжнародна торгівля товарами та послугами;
- Рух капіталу;
- Міграція роб. сили;
- Нуково-технічний обмін;
- Валютно-кредитні відносини.
Показники розвитку МЕВ:
Експортна квота = (експорт країни / ВВП (абоВНП))*100%
Імпортна квота = (імпорт / ВВП)*100%
Зовнішньоторговельна квота = ([(експорт+імпорт)/2] / ВВП)*100%
Коефіцієнт інтенсивності ЗЕД = (експорт+імпорт/ВВП) */100%
Індекс умов торгівлі = індекс середніх цін експорте/індекс середніх цін імпорту.
3. Головні економічні закони розвитку світового господарства і
міжнародних економічних відносин.
1. Закон інтернаціоналізації:
а) усуспільнення вир-ва на міжнародному рівні;
б) зростання об’ємів МЕВ і поява їх нових форм;
в) міжнародне співробітництво;
г) поглиблення міжнародного поділу праці.
2. Закон вартості: регулює обмін товарів в залежності від суспільно необхідної праці (часу), затраченої на його вир-во.
3. Закон міжнародної конкуренції
4. Закон нерівномірності економічного розвитку
5. Закон прибутку
6. Закон інтеграції на мікро- і макрорівні.
Існує система норм і принципів, які регулюють відносини між суб’єктами. На практиці вони визначаються:
- міжнародними угодами
- кодексами поведінки
- рішення міжнародних організацій
4. Основні та спеціальні принципи розвитку МЕВ.
Принципи, які лежать в основі функціонування МЕВ:
Загальні (для міжнародного права і міжнародного економічного права):
- мирного співіснування держав;
- суверенної рівності країн;
- невтручання у внутрішні справи одне одного;
- сумлінне виконання обов’язків;
- взаємної користі.
Спеціальні:
- юр. рівність і недопущення ек. дискримінації суб’єктів;
- свобода вибору форм організації ЗЕЗ;
- невід’ємний суверенітет держав над їх ресурсами і ек. діяльністю;
- національного режиму;
- найбільшого сприяння в торгівлі ( країна А надає на своїй території суб’єктам країни Б (і навпаки) всі ті пільги які вона надала суб’єктам ін. країн).
Принципи визначаються міжнародними угодами, кодексами поведінки, рішеннями міжнародних організацій.
5. Міжнародний поділ праці, фактори розвитку і особливості в
сучасних умовах.
МПП дозволяє країнам мати додатковий ек. ефект і повніше з найменшими витратами задовольняти свої потреби. В основі ек. ефекту який отримують країни лежить дія закону вартості, який проявляється в різниці між нац. і міжнаціональною вартістю товарів. Країна, яка має різницю між інтернаціональною і нац. вартістю (як експортери), має економію внутрішніх витрат шляхом відмови від нац. в-ва товарів і послуг, які можна дешево імпортувати.
Фактори, які визначають участь країни в МПП:
- природнокліматичні (природні копалини, географічне розташування, наявність земель, їх родючість, величина території, чисельність населення);
- соціально-економічні ( господарський механізм, особливості економічного розвитку, виробничі традиції, традиції зв’язків, рівень організації ЗЕЗ);
- НТП (рівень роз-ку науки в країні, стимулювання розвитку нових напрямків, сприйнятливості до НТП). Витрати на наукові розробки співвідносяться таким чином 1:3:6:100 0-1 – на чисті фундаментальні дослідження (фізичні, хімічні, біологічні), 3 – на фундаментальні дослідження, орієнтовані на практичну сферу, 6 - прикладні дослідження, 100 – конкретні технологічні розробки.
Особливості МПП в сучасних умовах:
1. Країна світу розподіляються на 2 групи: розвинуті з широкою участю в МПП і країни , які характеризуються монокультурністю економіки і тому є постачальниками сировини для перших і імпортерами готової продукції з них.
2. Диференціація між країнами, що розвиваються.
3. Постійні зрушення в ек. співвідношенні розвинутих країн.
4. Активна діяльність ТНК.
5. Наявність тенденцій до інтеграції, глобалізації, регіоналізації.
6. Організаційно-економічні форми втілення міжнародного поділу
праці.
В залежності від того між якими підприємствами виникає обмін існують такі форми МПП:
- внутрішньогалузеві – в межах однієї галузі
- міжгалузева
Організаційно-економічні форми при цьому є:
- спеціалізація
- кооперація
Спеціалізація – концентрація ресурсів, зусиль суб’єктів країни на виробництві вітчизняних видів продукції для світового ринку
Вона існує як:
- виробнича:
1) внутрішньогалузева
2) міжгалузева
- територіальна
Згідно з видом продукції спеціалізація є:
- предметна
- подетальна
- технологічна
Показники спеціалізації:
a) по-товарна експортна квота
Експорт/Об’єм виробництва даного товару
b) Коефіцієнт відносної експортної спеціалізації
Питома вага даного товару в експорті країни/ питома вага цього товару в світовому експорт
c) ширина асортименту експорту (для розвинутих країн 150-170)
Кооперація – об’єднання зусиль (ресурсів) суб’єктів країн в виробництві кінцевої продукції, а самі суб’єкти виробники часткової продукції (кооперанти). Кооперація потребує обов’язкового узгодження. МПП класифікується за кількома ознаками:
1. По видах (ЮНКТАД):
- Спільні підприємства
- Підрядна кооперація
2. По стадіях:
- до виробнича
- виробнича
- комерційна
3. По методам
- договірна
- створення СП
4. По структурі зв’язків:
a) Внутрішньо фірмове b) міжфірмове
a) Внутрішньогалузеве b) міжгалузеве
a) Горизонтальне (підпр. однієї галузі) b) вертикальна
5. По територіальному охопленню
- між двома і більше країнами
- в рамках регіону
- міжрегіональна
- всесвітня
6. По кількості суб’єктів
- двох стороння
- багато стороння
7. По кількості об’єктів
- одно предметна
- багато предметна
7. Місце України в міжнародному поділу праці
Роль України в міжнародному поділі праці низька і мало ппомітна ( країни СНД дають 3% відсотки від ВВП світу).
Особливості МПП:
1) сировинна спрямованість експорту ( 80% експорту – сировина)
2) готова продукція недостатньо конкурентно спроможна, крім:
- авіація
- зброя
- космічна
- суднобудівна
3) не завжди продумана зовнішньоекономічна політика країни по лібералізації зовнішньої торгівлі
4) в іноземних країнах нашу продукцію часто не допускають шляхом квотування
5) капітали до нас не йдуть
6) над звичайно висока енергоємність виробництва
7) В сучасному експорті переважають продути металургії, що обумовило зміни в структурі виробництва країни, що обумовило в свою чергу процес до індустріалізації країн