▪ фінансова звітність (форми 1, 2, 3, 4, 5);
▪ статистична звітність (форми 1П “Звіт про випуск продукції”, 1ПВ, 2ПВ, 3ПВ “Звіти з праці”, 1, 2 ... МТП “Звіти про матеріально-технічне постачання” та інші форми, затверджені Міністерствами та відомствами).
Зовнішній аналіз переважно ретроспективний. За методичним напрямком – вертикальний, горизонтальний, раціональний.
В практиці фінансового аналізу широко використовується зарубіжні та вітчизняні методики оцінки фінансового стану на базі фінансового звітності. Обов’язковою умовою зовнішнього аналізу є первинна перевірка (аудит) звітності та підтвердження її достовірності.
Статистичні органи проводять зовнішній соціально-економічний аналіз на основі використання статистичних методів обробки звітності та статистичних спостережень.
Податкові органи здійснюють зовнішній аналіз і контроль діяльності на основі фінансової звітності, первинних документів та планових перевірок.
Банківські установи проводять зовнішній аналіз клієнтів на основі проведених фінансових операцій, договорів про обслуговування і кредитне забезпечення, фінансової звітності та періодичних узгоджувальних комісій.
Контроль за платіжною дисципліною клієнта здійснюється на основі руху грошових коштів, неплатоспроможних клієнтів переводять в спеціальну картотеку.
Решта зовнішніх користувачів переважно аналізує і зацікавлена в фінансових результатах діяльності та виконанні зобов’язань.
3. Організація внутрішнього аналізу господарської діяльності підприємства.
Мета внутрішнього аналізу господарської діяльності – пошук резервів підвищення ефективності виробничої, комерційної діяльності та розробка заходів по досягненню оптимальних кінцевих результатів діяльності підприємства.
Внутрішній аналіз є центральною ланкою управління підприємством.
Етапи управління:
1. Збір і обробка первинної інформації.
2. Її аналіз, розробка варіантів управлінських рішень.
3. Прийняття, впровадження управлінських рішень та контроль за їх виконанням.
Користувачами внутрішнього аналізу є управлінський персонал підприємства:
І рівень – топ-менеджери (вище керівництво);
ІІ рівень – спеціалісти та керівники служб і підрозділів;
ІІІ рівень – провідні спеціалісти економічних служб, бухгалтери фінансового, маркетингового та інших підрозділів.
Джерелами інформації для внутрішнього аналізу можуть бути як форми звітності, так поточні дані первинних документів, матеріали спеціальних обстежень, акти інвентаризацій, розрахункові та планові показники, конфіденційна інформація.
Системне і комплексне проведення економічного аналізу вимагає правильної і цілеспрямованої організації аналітичної роботи:
- конкретизація мети, суті і змісту аналізу;
- деталізація аналітичних методів та розрахунків при дослідженні.
Внутрішній аналіз господарської діяльності проводиться в такій послідовності:
1. Складення програми аналізу, збір і підготовка матеріалів.
Програма аналізу відповідно до його мети являє собою перелік питань, методичні основи їх вивчення, послідовність викладення, безпосередні виконавці, терміни поетапних та кінцевих висновків, форма представлення і термін подачі аналітичної записки. Здебільшого програма аналізу представлена у вигляді таблиці. Необхідно пересвідчитись у доброякісності і достовірності матеріалу, щоб уникнути невірних висновків. Перевірка даних охоплює:
- своєчасність звіту;
- правильність оформлення звітних та первинних документів;
- правильність підрахунків і обчислень;
- взаємна узгодженість величин у звітних документах та облікових регістрах.
Відповідальний за збір і представлення інформації є головний бухгалтер.
Програма аналізу виробничої діяльності підприємства
| Етапи | Зміст | Відповідальний | Термін виконання | Представлення (контроль) |
| 1 | Програма аналізу Збір і обробка інформації | Головний економіст Головний бухгалтер | До 10.11.2003 До 24.11.2003 | Генеральний директор Головний економіст |
| --- | --- | --- | --- | --- |
| 5 | Узагальнення результатів Аналітична записка | Головний економіст | До 15.12.2003 | Генеральний директор |
2. Відбір інформації згідно програми, побудова аналітичних і розрахункових таблиць.
3. Проведення порівняльного аналізу (звіт співставляється з нормативними, плановими показниками та минулим періодом, дається пояснення причин відхилень).
4. Факторний аналіз результативних показників. Використовують методи факторного аналізу, математичного моделювання та інші економіко-математичні методи.
5. Узагальнення висновків, розробка заходів та пропозицій, формування аналітичної записки та її представлення. В аналітичній записці повинні бути основні аналітичні таблиці. Графіки, діаграми, розрахункові дані виносяться в додатки.
Для підприємств харчової промисловості такі особливості внутрішнього аналізу господарської діяльності:
- тісний зв’язок з сільським господарством та сировинною базою (цукрової, спиртової, олійно-жирової, молочної промисловості, де обсяги виробництва залежать від кількості і якості переробленої сировини);
- висока питома вага витрат на сировину в собівартості харчової продукції зумовлюють необхідність дослідження ефективності використання сировини, втрат продукції та результати діяльності (прибуток, рентабельність);
- особливості продукції, що виробляються харчовими підприємствами зумовлюють необхідність аналізу її якості, сортності, асортименту;
- висока питома вага витрат на тепло-, енергоресурси зумовлює необхідність їх детального аналізу та дослідження впровадження ресурсозберігаючих технологій;
- дослідження організаційно-технічного рівня виробництва, що впливає на якість продукції, її конкурентоспроможність та рентабельність;
- сезонність виробництва окремих галузей та забезпечення ритмічної роботи підприємств вимагають їх детальне дослідження та пошук заходів по згладженню сезонності і забезпечення ритмічності;
- рівень зносу основних засобів підприємств харчової промисловості значний, що зумовлює аналіз структури, технічного стану основних фондів підприємств та заходи щодо їх оновлення та підвищення ефективності використання.
За формою проведення внутрішній аналіз господарської діяльності може бути:
◙ ретроспективний;
◙ перспективний;
◙ оперативний.
4. Оперативний аналіз діяльності і особливості його організації.
Оперативний аналіз – це система щоденного вивчення діяльності з метою негайного втручання в процес виробництва, реалізації для забезпечення ефективного функціонування господарського механізму.
Використання на підприємстві з метою контролю виробничих завдань і графіків відвантаження, витрат грошових потоків, договірних зобов’язань та інших напрямків.
Оперативний аналіз випуску продукції за листопад 2003 року
| Числа | Хліб “Український”, т | Батон “Дорожній”, т | Випуск продукції у відпускних цінах, тис. грн. | |||||||||||||||
| За день | З початку місяця | За день | З початку місяця | За день | З початку місяця | |||||||||||||
| граф. | факт | ± | граф. | факт | ± | граф. | факт | ± | граф. | факт | ± | граф. | факт | ± | граф. | факт | ± | |
| 1 | ||||||||||||||||||
| 2 | ||||||||||||||||||
| 3 | ||||||||||||||||||
| --- | ||||||||||||||||||
| 30 | ||||||||||||||||||
Недоліком оперативного аналізу є можливість похибки відхилень при наявності неперевірених поточних даних.
Експрес-аналіз та економічна діагностика є різновидом поточного аналізу. Експрес-аналіз проводиться за основними економічними показниками, нехтуючи другорядними. Особливим видом експрес-аналізу є система контролінгу.
Економічна діагностика – це спосіб з’ясування характеру відхилень і порушень нормативного коду господарського процесу за типовими ознаками цих порушень.
Підвищення ефективності оперативного аналізу можливе за рахунок впровадження автоматизації і комп’ютеризації управлінських і виробничих процесів.
5. Інформаційне забезпечення аналізу господарської діяльності.
Інформаційна база економічного аналізу – це сукупність певним чином організованих даних про показники економічної та господарської діяльності підприємства.
Інформація може бути виражена за допомогою цифр, букв, символів на машинах (диски, дискети, перфокарти) та без машинних носіях (документи, звіти, оперативні дані, показники бізнес-планів і т.д.).
Згідно Закону України “Про інформацію” інформація поділяється на:
◙ відкриту;
◙ з обмеженим доступом (таємна і конфіденційна).