Ефективність використання ресурсів проявляється:
◙ у обсязі та якості виробленої та реалізованої продукції;
◙ у розмірі витрат ресурсів на виробництво (собівартість);
◙ у величині застосованих ресурсів, яка характеризується сумою основних і оборотних активів.
Зіставлення показників обсягу товарної реалізованої продукції та її собівартості дає такі показники, як прибуток, рентабельність продукції і витрати на 1 грн. товарної продукції.
ІІІ. Складання загальної схеми системи
Загальна схема системи
1
| Попередній огляд узагальнюючих показників |
| 3 |
| Аналіз використання основних фондів та устаткування |
8 2 4 5 7
| Аналіз величини та структури активів (основних та оборотних) | Аналіз організаційно-технічного рівня, природних та соціальних умов виробництва | Аналіз використання матеріальних ресурсів | Аналіз використання праці та її оплати | Аналіз собівартості продукції |
9 6 10
| Аналіз оборотності виробничих фондів | Аналіз обсягу, якості, асортименту продукції (робіт, послуг) | Аналіз прибутку та рентабельності продукції |
11 12
| Аналіз фінансового стану та платоспроможності |
| Аналіз загальної рентабельності (активів) |
13
| Узагальнююча оцінка результатів господарської діяльності |
ІV. Аналіз основних взаємозв’язків та факторів, що дають кількісні характеристики.
V. Побудова моделі системи, в яку вводять конкретні дані про роботу підприємства і одержують числові параметри.
VІ. Робота з моделлю – оцінка результатів господарської діяльності, виявлення резервів підвищення ефективності виробництва.
Шляхи проведення аналізу:
- від первинних показників до узагальнюючих (синтез);
- від узагальнюючих показників до первинних (аналіз);
Методика економічного аналізу повинна мати такі складові елементи:
1) схему та послідовність проведення;
2) способи та методи аналізу економічної інформації;
3) перелік організаційних етапів проведення аналізу;
4) способи одержання та обробки інформації;
5) розподіл обов’язків між службами підприємства під час проведення.
5. Перспективи розвитку системності економічного аналізу в умовах ринку.
Системний підхід до економічного аналізу є найбільш досконалою методологією його проведення, яка базується на сучасних наукових досягненнях, вершиною розвитку цієї науки від часу виникнення.
Можливість застосування системного підходу з’явилась лише у 60-ті роки з виникненням ЕОМ і їх поширенням та вдосконаленням програмного забезпечення.
З переходом до ринкової економіки відбуватиметься і розширення сфери застосування економічного аналізу. Зокрема, конкретніше і глибше повинні вивчатись потреби внутрішніх і зовнішніх ринків, вимоги споживачів до асортименту і якості продукції.
Посилиться роль аналізу фінансового стану, прибутковості. Економічний аналіз мусить стати основою для обґрунтування всіх управлінських рішень будь-якого рівня, в тому числі і визначення стратегій розвитку на перспективи різної віддаленості.
Сучасний стан економіки України висуває багато проблем:
1. Належить організувати інформаційне та технічне забезпечення, яке б давало змогу своєчасно і об’єктивно оцінювати рівень використання досягнень науково-технічного прогресу, ресурсного потенціалу.
2. Слід створити єдину систему економічного аналізу на базі визначених науковою методичних підходів до їх аналізу і вже прийнятих в практиці оцінених показників різних сторін господарської діяльності.
Аналіз витрат і результатів – складання відповідних таблиць затрат виробництва і одержаних результатів діяльності для дослідження взаємозалежності між різними частинами та галузями економіки для складання планів.
Аналіз видатків і вигод – зіставлення потрібних видатків і одержуваних вигод під час прийняття рішення про те, чи слід спрямовувати ресурси і у якій кількості на здійснення програм виробництва певного товару.
Аналіз загальної рівноваги – дослідження ринкової системи як цілого.
Аналіз часткової рівноваги – дослідження урівноважених цін і урівноважених обсягів продукції або рівнів зайнятості на конкретному ринку.
Аналіз виробничої та маркетингової діяльності підприємства
1. Основні задачі, напрямки та джерела інформації для аналізу випуску і реалізації продукції.
Основні задачі цього напрямку аналізу визначаються роллю виробничих показників в оцінці результатів роботи підприємства.
Основна мета виробництва – випуск продукції, призначеної для споживання на ринку.
Обсяг виробництва – це показник, що характеризує досягнення мети підприємства.
Обсяг реалізації – підтверджує, що продукція придбана.
Ці показники характеризуються натуральними, умовно-натуральними і вартісними показниками.
Основними задачами є:
1. Перевірка наукової обґрунтованості і напруженості виробничої програми, її оцінка відповідно умов маркетингу.
2. Оцінка ступеня виконання виробничої програми та динаміки показників виробництва і реалізації.
3. Оцінка ритмічності виробництва та чинників, що її забезпечують.
4. Аналіз якості продукції, її конкурентоспроможності та шляхів покращання.
5. Визначення впливу факторів на показники обсягів виробництва (трудових, сировинних та забезпеченість основними фондами).
6. Визначення резервів подальшого зростання обсягів виробництва в натуральному та вартісному вимірі та обсягів реалізації продукції, робіт і послуг.
Основними джерела аналізу:
1. Бізнес-план підприємства, виробнича програма, графіки випуску і реалізації продукції, стандарти якості, умови поставки.
2. Звітна та облікова інформація (Звіт №1-П, форма №31 АПК “Реалізація промислової продукції”, Відомість №16 “Рух готової продукції”, Звіт про фінансові результати, дані оперативного та бухгалтерського обліку).
3. Поза облікові (дослідження ринку, конкурентів, споживачів, вибіркові спостереження, обстеження, анкетування).
2. Аналіз формування і виконання виробничої програми промислового підприємства.
Виробнича програма визначає номенклатуру, кількість, якість, строки і вартість випуску продукції. Згідно Закону України “Про підприємство” підприємства самостійно планують діяльність на основі договорів (угод) із споживачами продукції, робіт, послуг і постачальниками матеріально-технічних ресурсів, визначає обсяги виробництва у відповідності до ринкового попиту і необхідності виробничого розвитку підприємства.
І етап аналізу – порівняльний
На основі Звіту по формі №1-П дається оцінка ступеня виконання плану та динаміки показників, складається порівняльна таблиця.
| Показники | 2002 р. | 2003 р. план | 2003 р. звіт | Відхилення звіту | % виконання плану | 2003 р. до 2002 р., % | |
| Відхилення плану | Відхилення минулого року | ||||||
| 1. Випуск продукції в діючих цінах, тис. грн. | |||||||
| 2. Випуск продукції в порівняльних цінах на 1.01.2003 р., тис. грн. | |||||||
| 3. Випуск продукції в натуральних одиницях, т | |||||||
| 4. В т.ч. в асортименті: - хліб - булочні вироби - кондитерські вироби | |||||||
| 5. Обсяг реалізації продукції, тис. грн. (Виручка від реалізації – ПДВ – Акцизний збір – Інші вирахування) | |||||||
| 6. Обсяг продукції, що відвантажено на експорт | |||||||
| 7. Випуск продукції допоміжного виробництва (робіт і послуг) | |||||||
| 8. Виробництво предметів споживання, тис. грн. | |||||||
Для оцінки динаміки обсягів виробництва за ряд років використовують статистичну аналітичну таблицю за показниками обсягів виробництва в порівняльних цінах та натуральному виразі.
Доцільним є аналіз виробництва нових видів продукції на експорт у спеціальній упаковці та лікувального асортименту. Такі показники вводять в таблицю додатковими.
ІІ етап – факторний
Обсяг виробництва продукції залежить від впливу трьох груп факторів:
1. Виробничі фактори
ВП = ФВ *
ΔВП =
ВП = Пд * Кв * Д * Ц
2. Трудові фактори
ВП = Ч * ПП
3. Матеріальні (сировинні) фактори
ВП = МВ * МР
МВ – матеріаловіддача
МР – обсяг матеріальних ресурсів
ВП = Вихід продукції * Ксировини
Ксировини – кількість переробленої сировини
В текстовій формі дають пояснення факторного аналізу, а також висновки і рекомендації щодо матеріало-сировинного забезпечення, оновлення основних фондів, ефективного використання усіх видів ресурсів.
Оперативний аналіз виробничої програми проводять з метою управління і регулювання виробництва, контролю виконання графіків виробництва і вигризки продукції.