Теоретичні основи аналізу фінансового стану підприємства (стр. 5 из 24)

Використовуваний у практику капіталістичних фірм показник вартості чистих мобільних засобів, рівний різниці оборотних активів і короткострокової заборгованості, відповідає обговорюваному показнику наявності власних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат. Дійсно, якщо короткострокова заборгованість буде перенесена в ліву частину балансової моделі, то остання прийме такий вид:

(Z+ RA)- (K ^t+ К° + RP) = (ИC + КT) - F.

У лівій частині рівності маємо різницю оборотних коштів підприємства і його короткострокової заборгованості, у правої - розмір показника ЕT. Таким чином, ці перетворення дозволяють встановити обгрунтовані взаємозв'язки між показниками фінансового стану підприємств і фірм.

Показник загального розміру основних джерел формування запасів і витрат (Е^Σ) є наближеним, тому що частина короткострокових кредитів видається під товари відвантажені (позначимо цю частину короткострокових позичок, не призначених для формування запасів і витрат,- j K ^t), à для покриття запасів і витрат залучається частина кредиторської заборгованості (позначення - yRP), що зарахована банком при кредитуванні. Розміри j K ^t і yRP у балансі не відбиваються, для них можна оцінити лише верхні межі. Позички під товари відвантажені обмежені поверх дебіторською заборгованістю за товари, роботи і послуги, à кредиторська заборгованість, що зарахована банком при кредитуванні, не перевищує суми заборгованості за товари і послуги і заборгованості по авансах отриманим. Якщо розміри jК ^t і yRP визначені в рамках внутрішнього аналізу на основі облікових даних, то показник Å^Σ коректується на розмір

D=yRP -j K ^t

у такий спосіб:

Е^Σ= Е^Σ +D

Наближеність, оцінний характер показника загального розміру основних джерел формування запасів і витрат неминучі при обмеженості інформації, використовуваної в ході зовнішнього аналізу фінансового стану. Незважаючи на ці хиби показник Едає істотний орієнтир для визначення ступеня фінансової стійкості.

Трьом показникам наявності джерел формування запасів і витрат відповідають три показники заможності запасів і витрат джерелами їхній формування:

надлишок (+) або нестача (-) власних оборотних

коштів: ±Е^C=Е^C- Z

надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових

позикових джерела формування запасів і витрат:

±Е=Е^T—Z=(EC+KT)-Z

надлишок (+) або нестача (-) загального розміру основних

джерел для формування запасів і витрат:

± Е^Σ=Е^Σ- Z=(Е^C+К^T+К ^t)-Z.

Обчислення трьох показників заможності запасів і витрат джерелами їхні формування дозволяє класифікувати фінансові ситуації по ступені їхньої стійкості.

Можливо виділення чотирьох типів фінансової стійкості:

1) абсолютна стійкість фінансового стану, що зустрічається рідко і являє собою крайній тип фінансової стійкості. Вона задається умовами

Е^З<Е^С+ С^КК

2) нормальна стійкість фінансового стану підприємства, що гарантує його платоспроможність,

Е^З=Е^С+ С^КК

3) нестійкий фінансовий стан, сполучений із порушенням платоспроможності, при котрому проте зберігається можливість відновлення рівноваги за рахунок поповнення джерел власних засобів і збільшення власних оборотних коштів,

Е^З=Е^С+ С^КК+ С°,

де С^О - джерела, що послабляють фінансову напруженість;

Фінансова нестійкість вважається нормальною (припустимою), якщо розмір що залучаються для формування запасів і витрат короткострокових кредитів і позикових засобів не перевищує сумарної вартості виробничих запасів і готової продукції (найбільше ліквідної частини запасів і витрат), якщо виконуються умови:

де : Z1- виробничі запаси;

Z2- незавершене виробництво;

Z3- витрати майбутніх періодів;

Z4- готова продукція;

KT- [ ±E^Σ] - частина короткострокових кредитів і позикових засобів, що бере участь у формуванні запасів і витрат.