Для населення - головного споживача продукції, а також для фірм-виробників, які використовують у продукцію інших фірм для процесу виробництва, важливим є не лише виконання завдання випуску продукції в цілому, а й у номенклатурному (асортиментному) розрізі.
Номенклатура - перелік найменувань виробів, які виготовляє підприємство.
Розглянемо аналіз виконання плану з асортименту на нашому прикладі. При цьому слід мати на увазі, що до виконання плану з асортименту зараховується лише продукція, яка виготовлена у рамках завдання. Звісно, деяким підприємствах зручніше випускати вже технологічно засвоєну виробництвом продукцію, ніж впроваджувати нові види продукції. Тому перевиконання завдання не беруть до уваги, бо зрозуміло, що це виконання з’явилося за рахунок недовипуску іншої продукції. При невиконанні завдання до розрахунку беруть лише фактичний випуск продукції.
Таблиця 3 - Виконання плану з асортименту
| Виріб | Товарна продукція, тис.грн | Виконання плану, % | ТП у залік плану з асортименту, тис.грн | |
| План | Факт | |||
| А | 28 800 | 25 200 | 87.5 | 25 200 |
| Б (new) | 33 600 | 33 264 | 99.0 | 33 264 |
| В | 19 200 | 22 176 | 115.5 | 19 200 |
| Г | 14 400 | 20 160 | 140.0 | 14 400 |
| Разом | 96 000 | 100 800 | 105.0 | 92 064 |
Власне, аналіз плану з асортименту виконується кількома способами:
1. Заліковий, або “ спосіб середнього проценту". Цим способом розраховується коефіцієнт асортиментності:
К ас = 92 064/96 000 * 100 % = 95.9 %
2. За питомою вагою у загальному переліку виробів тих, з яких план випуску виконаний:
2/4 * 100 % = 50 % (2 - це вироби В та Г).
3. Спосіб найменшого проценту - у нашому прикладі це 87.5 %. Тобто план з асортименту виконаний щонайменше на 87.5 %.
Отже, згідно з усіма способами можна зробити висновок, що план з асортименту підприємство не виконало.
При аналізі слід звернути увагу на оновлення асортименту. У прикладі планувалося оновлення на 35 % (виріб Б є новим, "new "). Це видно з розрахунку:
33 600 / 96 000 * 100 % = 35 %.
Однак фактично частка оновленої продукції у виготовленій продукції становить
33 264/100 800 * 100 % = 33 %.
Тобто план по оновленню теж невиконаний.
Нарешті, треба розібрати причини невиконання плану з асортименту: зовнішні - кон’юнктура ринку, постачання сировини і матеріалів тощо, і внутрішні - недоліки в організації виробництва, низький рівень технічного стану обладнання, аварії тощо. Також слід оцінити наслідки невиконання плану з асортименту для підприємства - втрата позиції на ринку збуту, втрата покупців, репутації, а, значить, частини прибутку; сплата штрафних санкцій за невиконання договорів постачання готової продукції тощо.
1. Аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами.
2. Аналіз стану основних засобів підприємства.
3. Аналіз організаційно-технічного розвитку підприємства.
4. Аналіз забезпеченості матеріальними ресурсами на підприємстві.
5. Аналіз використання матеріальних ресурсів.
1. До виробничих ресурсів підприємства (Тема 1) відносять: трудові ресурси, основні засоби та предмети праці. Отже, в цій темі слід розглянути всі три складові частини виробничих ресурсів.
Аналіз використання трудових ресурсів звичайно починається з вивчення складу і структури працівників підприємства. Метою такого вивчення є визначення забезпеченості об’єкта промислово-виробничим персоналом (ПВП) для виготовлення запланованого обсягу продукції. Під час першого етапу аналізу вивчають чисельність персоналу:
¨ Визначають його структуру;
¨ Вивчають динаміку його складових частин (за професіями та кваліфікацією);
¨ Оцінюють оборот та плинність кадрів.
Другим, головним, етапом є аналіз ефективності використання трудових ресурсів, тобто аналіз продуктивності праці. На цьому етапі:
¨ Зіставляють середній виробіток одного робочого і працюючого за різні періоди часу - рік, місяць, день, годину;
¨ Визначають величину втрат робочого часу - цілоденних і внутрішньозмінних;
¨ Розраховують трудомісткість продукції, перевіряють виконання норм часу.
Наступним етапом аналізу є аналіз фонду заробітної плати:
¨ Визначають його величину та структуру;
¨ Зіставляють темпи зміни зарплати та продуктивності праці
¨ Вираховують економію або перевитрати фонду зарплати тощо.
Під час аналізу чисельності персоналу треба звернути увагу на те, що перевищення фактичного рівня цього показника над плановим є негативним явищем. Виправданням може бути тільки перевиконання плану з випуску продукції.
2. Аналіз стану основних засобів робиться насамперед на підставі даних розділу 1 “ Необоротні активи ” активу бухгалтерського балансу, при цьому розраховують коефіцієнт спрацювання (зношення) і вивчають його динаміку за ряд років. Це важливий коефіцієнт, бо спрацьовані основні засоби зумовлюють застосування застарілих технологічних процесів, що спричиняє неконкурентоспроможність продукції підприємства. При цьому слід мати на увазі, що моральне старіння основних фондів набагато погіршує становище.
Аналіз починають з вивчення обсягу основних фондів, їх динаміки та структури. Фонди підприємства поділяються на промислово-виробничі і невиробничі. Основу виробничої потужності підприємства складають промислово-виробничі фонди. Крім того, у їх складі виділяють активну (робочі машини і обладнання) і пасивну частину (будівлі виробничого призначення, склади, транспортні засоби тощо). Така деталізація необхідна для виявлення резервів підвищення ефективності їх використання на основі оптимізації структури. Розглянемо дані таблиці 1.
Таблиця 1 - Наявність, рух і структура основних фондів
| Група основних фондів | На початок року | Надходження за рік | Вибуття за рік | На кінець року | ||||
| тис. грн. | % | тис. грн | % | тис. грн | % | тис. грн | % | |
| Промислово-виробничі | 13 200 | 91.0 | 2 500 | 92.6 | 900 | 64.3 | 14 800 | 93.7 |
| Невиробничі | 1 300 | 9.0 | 200 | 7.4 | 500 | 35.7 | 1 000 | 6.3 |
| Разом ОФ | 14 500 | 100.0 | 2 700 | 100.0 | 1 400 | 100.0 | 15 800 | 100.0 |
| У т.ч.активна частина | 7 920 | 60.0 | 1 850 | 74.0 | 650 | 72.2 | 9 120 | 61.6 |
За даними таблиці бачимо, що за звітний період відбулися значні зміни у наявності та структурі основних фондів. Вартість основних фондів зросла на 1 300 тис.грн, або на 9 %, у тому числі промислово-виробничих фондів на 1 600 тис.грн, або на 12 %. Збільшилася частка промислово-виробничих фондів у загальній сумі основних фондів на 2.7 % і відповідно зменшилася частка невиробничих фондів у зв’язку з приватизацією житлового фонду. Значно зросла питома вага активної частини ОФ від 60.0 до 61.6 %, що є позитивним для промислового підприємства.
Важливе значення має аналіз руху і технічного стану ОВФ (основних промислово-виробничих фондів), для цього розраховують таку показники:
Коефіцієнт поновлення (К пон)
Вартість ОВФ, що надійшли 2 500
К пон = - ------------------------------------------- - = - -------- - = 0.169
Вартість ОВФ на кінець періоду 14 800
Коефіцієнт вибуття (К виб)
Вартість ОВФ, що вибули 900
К виб = - -------------------------------------------- - = - --------- - = 0.068
Вартість ОВФ на початок періоду 13 200
Очевидно, на підприємстві розширюють технічну базу, це видно з того, що коефіцієнт поновлення більший за коефіцієнт вибуття (ОВФ вибувають невеликими темпами і при цьому підприємство ще закуповує додаткові ОВФ).
Коефіцієнт приросту (К прир)
Сума приросту ОВФ 2 500 - 900
К прир = - --------------------------------------------- - = - -------------- - = 0.121
Вартість ОВФ на початок періоду 13 200
Наприклад, є додаткова інформація - сума зношення ОВФ на кінець року складає 4 740 тис.грн.
Тоді розрахуємо коефіцієнт зношення (К зн)
Сума зношення ОВФ 4 740
К зн = - ----------------------------------------------------- - = - -------- - = 0.32
Первісна вартість ОВФ на кінець року 14 800
Коефіцієнт придатності (К прид)
Залишкова вартість ОВФ 14 800 - 4 740
К прид = - ----------------------------------------- - = - -------------------- - = 0.68
Первісна вартість ОВФ 14 800
Як бачимо, два останні коефіцієнти доповнюють один одного.
3. Усі показники використання основних фондів звичайно поділяють на 2 групи показників: показники екстенсивного використання характеризують роботу устаткування за часом або за кількістю (охопленням). Показники інтенсивного використання пов’язані з його виробітком, тобто характеризують рівень використання потужності. Ці показники вимірюються у гривнях, штуках, метрах.