В економіці інколи штучно виникають і надлишки товарів. Це може статися, наприклад, внаслідок встановлення паритетних цін (відповідають цінам товарів, які купують виробники сільгосптоварів) на продукцію фермерів (рис.3.13).
У такому разі, сприяючи появі надлишку сільськогосподарських товарів, уряд намагається не допустити падіння цін на сільськогосподарську продукцію до рівня, на якому величина поточного споживчого попиту відповідтиме величині пропозиції, тобто кількості продукції, яку прагнуть виробити фермери.
Загалом, з'ясування сутності ринкової рівноваги та умов її встановлення наводить на такі висновки:
- функцію координації в ринковому господарстві виконують ціни, які встановлюються на основі взаємодії попиту і пропозиції;
- будь-яке втручання держави у вільне встановлення цін спричинює порушення ринкової рівноваги, дефіцит, збільшення грошових витрат покупців. Воно можливе тільки у виняткових випадках на короткий період і не більше ніж на три-чотири базисних товари;
- ринковий розподіл благ визначається на основі готовності платити, що підтверджує існуючий ринковий принцип „Ефективність - через ринок, справедливість – через податки”.
Отже, залежність між ціною товару та обсягом попиту на нього виражається законом попиту, а згідно із законом про, збільшення ціни товару веде до зростання обягу пропозиції. На об'єм попиту і пропозиції впливають не лише ціна товару, а й інші зовнішні чинники, дія яких позначається на стані ринкової рівноваги.
Взаємодія та координація попиту і пропозиції відбуваються в результаті дії цінового механізму та ринкової конкуренції, що приводить до формування рівноважної ціни й рівноважної кількості товару. Збалансування обсягів попиту і пропозиціїї можливе завдяки виконанню ринковою ціною врівноважуючої функції. Якщо ринкова ціна вища за ціну рівноваги, на ринку спостерігається надлишкова пропозиція, що призвіодить до падіння ринкової ціни. І навпаки, якщо ринкова ціна нижча за ціну рівноваги, на ринку встановлюється надлишок попиту, або дефіцит товару, що зумовлює збільшення ринкової ціни.
Механізм координації попиту і пропозиції діє як на ринку товарів, так і на ринку ресурсів. Ринковий механізм ціноутворення, що реалізується завдяки врівноваженню обсягів попиту і пропозиції, може бути порушений через втручання держави в процесі ціноутворення шляхом фіксації цін і утворення товарного дефіциту або надлишку, що свідчить про втрату балансу й ефективності на ринку.
Ігнорування законів ринку виводить з рівноваги економічну систему, породжує складні проблеми у сфері виробництва, обігу, споживання, нерідко призводить до соціальних і політичних потрясінь, подолання яких вимагає неабияких зусиль суб'єктів політичних та економічних відносин, передусім держави [29, с.364].
3. РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
3.1. Торгово-промислові палати України
Згідно з законодавством України, торгово-промислова палата є недержавною неприбутковою самоврядною організацією, яка об'єднує юридичних осіб, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадян України, зареєстрованих як підприємці, та їх об'єднання.
Торгово-промислова палата може займатися підприємницькою діяльністю лише в тому обсязі, в якому це необхідно для виконання її статутних завдань. Одержаний нею прибуток не розподіляється між членами торгово-промислової палати, а спрямовується на виконання її статутних завдань.
Торгово-промислова палата є юридичною особою, відповідає за своїми зобов'язаннями всіма коштами та майном, що належать їй.
Завданнями торгово-промислових палат є:
- сприяння розвиткові зовнішньоекономічних зв'язків, експорту українських товарів і послуг, подання практичної допомоги підприємцям у проведенні торговельно-економічних операцій на внутрішньому та зовнішньому ринках, освоєнні нових форм співробітництва;
- представлення інтересів членів палати з питань господарської діяльності як в Україні, так і за її межами;
- організація взаємодії між суб'єктами підприємницької діяльності, координація їх взаємовідносин з державою в особі її органів;
- участь в організації в Україні та за кордоном професійного навчання і стажування фахівців - громадян України з питань підприємництва, розвитку конкуренції, а також у розробленні та реалізації державних і міждержавних програм у цій галузі;
- надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців;
- сприяння в організації інфраструктури інформаційного обслуговування підприємництва;
- надання послуг для здійснення комерційної діяльності іноземним фірмам та організаціям;
- встановлення і розвиток зв'язків з іноземними підприємцями, а також організаціями, що об'єднують або представляють їх, участь у роботі міжнародних неурядових організацій та інших спільних організацій;
- сприяння розвитку торгових та інших чесних звичаїв у підприємницькій діяльності, участь у розробленні правил професійної етики у конкуренції для різних сфер підприємницької діяльності, галузей економіки, спілок та об'єднань підприємців;
- виконання інших завдань, передбачених її статутом.
Державні органи сприяють торгово-промисловим палатам у виконанні ними статутних завдань.
Торгово-промислові палати створюються за принципом добровільного об'єднання їх засновників. Принцип добровільного об'єднання підприємців у торгово-промислову палату полягає у праві вибору входити або не входити до її складу.
Торгово-промислові палати створюються на території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (регіональні торгово-промислові палати). У межах кожної з цих адміністративно-територіальних одиниць може бути створена лише одна торгово-промислова палата.
На території України діє Торгово-промислова палата України.
Торгово-промислова палата створюється за ініціативою не менш як 50 засновників, які знаходяться на відповідній території.
Засновники торгово-промислової палати скликають установчий з'їзд (конференцію) або загальні збори, на яких приймається статут і створюються керівні органи торгово-промислової палати.
Членами торгово-промислової палати можуть бути лише юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, та громадяни України, зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання.
Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України. Діяльність торгово-промислової палати припиняється шляхом її ліквідації.
Торгово-промислова палата України.
Членами Торгово-промислової палати України є торгово-промислові палати, юридичні особи, які створені і діють відповідно до законодавства України, громадяни України, що зареєстровані як підприємці, та їх об'єднання. Члени регіональних торгово-промислових палат одночасно є членами Торгово-промислової палати України.
Торгово-промислова палата України представляє інтереси своїх членів у Міжнародній торговій палаті, а також в інших міжнародних організаціях з питань підприємницької діяльності.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, то застосовуються правила міжнародного договору. [16, с.9].
Останнім часом система торгово-промислових палат в Україні стає ареною палких суперечок, де особисті амбіції зіштовхуються з колективними, а її внутрішня автономність зазнає потужного впливу зовнішнього соціуму, піддаючи випробуванню якість та міцність демократичної суті її існування [38].
З метою реалізації положень, визначених Законом України "Про торгово-промислові палати в Україні", Кабінет Міністрів України 1 квітня 1999 року прийняв постанову "Про підтримку діяльності торгово-промислових палат".
Торгово-промислова палата України уклала угоди про співробітництво з партнерськими організаціями 54 країн, вона є членом асоціацій торгово-промислових палат Центральної Європейської Ініціативи, Чорноморської зони, Ділової ради ЧЕС, виступила одним із співзасновників Турецько-Української, Італо-Української, Ірано-Української, Індійсько-Української, Болгаро-Української, Македонсько-Української, Словацько-Української ділових рад, Польсько-Української господарчої палати. ТПП України має своїх представників у Бразилії, Угорщині, Німеччині, Фінляндії та на Кіпрі.
Щорічно Торгово-промислова палата приймає понад 100 делегацій представників ділових кіл зарубіжних країн. За сприяння
. За останні два роки Палата сформувала делегації підприємців, які супроводжували Президента України під час візитів його до Австрії, Туреччини, Португалії, Литви; міністра закордонних справ України - до Росії, Туреччини, Словаччини; організовувала зустрічі вітчизняних підприємців з представниками ділових кіл, які супроводжували під час візитів в Україну президентів Болгарії, В'єтнаму, Македонії, Туреччини. ТПП України є одним із співзасновників Асоціації товарної нумерації України (ЄАН-Україна).