Комітет ветеранів війни в Афганiстанi та воєнних конфлiктiв в інших зарубіжних країнах, Комітет із Державних премій України імені Тараса Шевченка, Комітет у справах ветеранів, Координаційний комітет боротьби з корупцією і організованою злочинністю при Президентові, Національний комітет України з питань роззброєння.
При Президентові України діє біля 25 рад:
Державна рада з питань пенсійної реформи, Експертна рада підприємців, Координаційна рада з питань державної служби при Президентові України, Координаційна рада з питань місцевого самоврядування, Координаційна рада з питань розвитку Українського козацтва, Нацiональна координацiйна рада боротьби з наркоманiєю, Національна рада з питань адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, Нацiональна рада з питань молодiжної полiтики, Політична рада при Президентові України, Рада нацiональної безпеки і оборони України, Рада по роботі з кадрами, Рада регіонів.
5. Органи державної виконавчої влади як суб'єкти АП
Органи виконавчої влади- це різновид самостійних державних органів (організаційно оформлена частка державного апарату), які спеціально призначені для здійснення на основі чинного законодавства функцій виконавчої влади, а саме: функцій виконавчо-розпорядчого (управлінського) характеру щодо безпосереднього і оперативного керівництва економікою, соціально-культурною сферою та адміністративно-політичним будівництвом у державі.
Адміністративно-правовий статус органа виконавчої влади як статус колективного суб’єкта складається з такихблоків:
• цільовий (включає норми які визначають мету, завдання, функції, принципи діяльності);
• організаційно-структурний (містить у собі правові розпорядження, що регламентують: порядок утворення, реорганізації і ліквідації; структуру; лінійну і функціональну підпорядкованість);
• компетенційний (сукупність норм, що визначають владні повноваження і підвідомчість (компетенція в області планування, контролю і т.д.).
Ознаки органів виконавчої влади:
насамперед, це різновид державних органів, найбільш значна частина державного апарату, які в сукупності утворюють його управлінський апарат;
вони створюються у встановленому законом порядку спеціально для здійснення управлінських функцій - функцій виконавчої влади; тобто вони органічно пов’язані з функціонуванням виконавчої влади, втілюють у собі її завдання та функції і призначені забезпечувати практичну реалізацію цієї влади;
цільовим призначенням цих органів є практична реалізація державної політики в певній галузі чи сфері суспільного життя, здійснення виконавчо-розпорядчої (управлінської) діяльності шляхом безпосереднього і повсякденного керівництва економічним, соціально-культурним та адміністративно-політичним будівництвом у державі;
кожний орган виконавчої влади наділений державно-владними повноваженнями. Ці повноваження відображаються перш за все у виданні правових актів управління;
наявність певного обсягу юридично-владних повноважень, які проявляються поза межами даного органу, - найбільш суттєвий елемент компетенції.
свою діяльність вони здійснюють офіційно, від імені держави;
для здійснення своїх завдань і функцій ці органи також наділені правом широкого застосування заходів державного, зокрема, адмін примусу та мають спеціальний апарат примусу;
орган виконавчої влади - це відповідним чином оформлена державна субстанція, частка державного апарату, що має свою внутрішню структуру та штат: певний колектив державних службовців;
органам виконавчої влади властива організаційно-структурна відокремленість та оперативна самостійність дій в певних територіальних межах чи галузях;
кожен орган виконавчої влади є суб’єктом державної власності, утримується, як правило, за рахунок державного бюджету;
має статус юридичної особи, є самостійним учасником адміністративно-правових відносин - участь в адміністративно-правових відносинах для органу виконавчої влади є не тільки можливістю (правом), але й обов’язком.
Є нормативне визначення поняття компетенція ОВВ та повноваження ОВВ (Концепція адміністративної реформи України)
Повноваження ОВВ - це закріплені за ним права і обов’язки (в тому числі обов’язки нести відповідальність за наслідки виконання повноважень - так звані «юрисдикційні» обов’язки).
Центральне місце і переважну частину серед повноважень ОВВ складають державно-владні повноваження, тобто повноваження щодо прийняття обов’язкових до виконання рішень та забезпечення їх здійснення тими, кому вони адресовані шляхом контролю і нагляду за їх реалізацією та захисту їх від порушення шляхом застосування адміністративного примусу.
Для визначення певного обсягу повноважень, закріпленого за кожним ОВВ відповідно до покладених на нього завдань і функцій, застосовується поняття «компетенція».
Усі ОВВ утворюють систему. Під системою ОВВслід мати на увазі вертикальний зв’язок між підпорядкованими органами на підставі поділу компетенції між ними.
Органи виконавчої влади можна класифікувати:
1. Щодо значимості та територіального масштабу дії(щодо орг-правового рівня)
Вищий: КМУ;
ЦОВВ: міністерства, ДК та ЦОВВ зі СС
МОВВ: місцеві державні адміністрації, територіальні підрозділи ЦОВВ.2. Щодо характеру та обсягу компетенції
загальної компетенції - що здійснюють управління більшістю галузей їх сфери діяльності; (КМУ, місцеві держадміністрації)
галузевої компетенції - здійснюють керування окремими сферами або галузями управління; (в основному міністерства та їх місцеві структурні підрозділи)
міжгалузевої (функціональної) компетенції - виконують загальні спеціалізовані функції для усіх або більшості галузей і сфер управління; (ДК, окремі функціональні міністерства (наприклад, Мінфін України)
органи внутрішньогалузевої компетенції - керують у рамках галузей дорученими ділянками робіт (наприклад, територіальні органи міністерств);
органи змішаної компетенції, тобто органи, що мають ознаки як галузевий, так і міжгалузевої сфери діяльності (наприклад, Міністерство охорони здоров’я керує підвідомчими установами й органами охорони здоров’я і здійснює міжгалузеве керування медичними службами МВС і Міноборони).
3. Щодо характеру підпорядкування
на ті, що знаходяться у подвійному підпорядкуванні (котрі безпосередньо підпорядковані водночас як центральним, так і місцевим органам виконавчої влади.
на ті, що мають тільки централізоване (відомче) підпорядкування (наприклад, військовий комісаріат).
4. Щодо організаційно-правової форми
- уряди; ради міністрів, що мають статус урядів; міністерства; державні комітети; служби; головні управління; управління, інспекції; агентства; департаменти; адміністрації; відділи і т. д.
Вищий ОВВ.
Ст. 113 Конституції України визначає, що вищим органом у системі органів виконавчої влади єКМУ, який спрямовує і координує роботу міністерств та інших органів виконавчої влади, відповідальний перед Президентом України та в межах, передбачених Конституцією України, підконтрольний і підзвітний Верховній Раді України. Правовий статус КМУ визначає Конституція України (ст. 113-117) (ВРУ прийнятий спеціальний закон «Про Кабінет Міністрів України», але він ще не підписаний Президентом.), окремі закони та укази Президента України.
Склад Кабінету Міністрів України:
Прем’єр-міністр України
Перший віце-прем’єр-міністр України
три віце-прем’єр-міністри України
Міністр аграрної політики України
Міністр внутрішніх справ України
Міністр екології та природних ресурсів України
Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України
Міністр палива і енергетики України
Міністр закордонних справ України
Міністр культури і мистецтв України
Міністр України з питань НС та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи
Міністр оборони України
Міністр освіти і науки України
Міністр охорони здоров’я України
Міністр праці та соціальної політики України
Міністр промислової політики України
Міністр транспорту України
Міністр фінансів України
Міністр юстиції України.
Прем'єр-міністр України призначається Президентом України за згодою більше ніж половини від конституційного складу ВРУ. Персональний склад КМУ призначається Президентом України за поданням Прем’єр-міністра. Повноваження визначаються постановою КМУ «Про функціональні повноваження Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра України, віце-прем’єр-міністрів України від 11 липня 2001 р. N 784 Київ
Прем’єр-міністр як глава уряду України керує роботою КМУ, спрямовує її на виконання Програми діяльності уряду, схваленої ВРУ. Він вносить подання Президенту України щодо створення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших ЦОВВ.
Кабінет Міністрів є своєрідним «генеральним штабом», що об’єднує та спрямовує роботу центральних та місцевих органів виконавчої влади на здійснення управлінських функцій у всіх сферах та галузях державного управління. Він здійснює державне управління як безпосередньо, так і через підпорядковану і підконтрольну йому розгалужену систему органів виконавчої влади.
З метою реалізації покладених на нього завдань і функцій виконавчої влади в межах наданої компетенції уряд видає обов’язкові до виконання постанови та розпорядження з самих різноманітних питань економічного, соціально-культурного та адміністративно-політичного будівництва.
Постановою КМУ «Про урядові комітети» від 17 лютого 2000 р. утворено 5урядові комітети, а саме: