- носять яскраво виражений каральний характер, тобто вони є санкціями, які містять обов’язок понести винну особу певне покарання і вони виключають відновлювальний, компенсаційний хар-р, чим відрізняються від ін видів заходів адм примусу, які цією якістю не володіють;
- зміст АС полягає у обмеженні, позбавленні суб’єктивних прав особи, до якої вони застосовуються;
- виховний вплив від їх застосування найбільш ефективний, оскільки досягається простим, швидким і наочним спосбом;
- стягнення можуть застосовувати не тільки ОДУ, але й інші суб’єкти правозастосування (наприклад, ОМС);
- АС застосовується у процесі спеціальної діяльності – адміністративно-юрисдикційної;
- всі адмін стягнення накладаються на підставі спеціального індивідуального правового акту управління - постанови або рішення;
- рішення про застосування АС приймаються як одноособово так і колегіально;
- досить часто одна й таж сама службова особа констатує факт правопорушення, приймає рішення про притягнення до АВ, про накладення АС і одразу ж його виконує;
- вид та обсяг обмежень, які складають зміст АС, визначається уповноваженими на те органами з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини, майнового стану, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність;
- види АС як правило, відносно визначені, що сприяє індивідуалізації відповідальності (max-min);
- застосування заходів АС тягне за собою для винної особи “стан адм караності” (на 1 рік, припиняється автоматично, незалежно від рішення ОДУ), на відміну від КВ - “статус осудженого” (в залежності від розміру санкції КК).
Адміністративне стягнення - це міра покарання, що застосовується уповноваженими на те державними органами (посадовими особами), а у передбачених законом випадках - судами (суддями), а також громадськими організаціями і їх законними представниками до осіб, винних у вчиненні адміністративного проступку.
2. Види адміністративних стягнень
Адміністративні стягнення утворюють струнку систему, що визначається спільністю природи, підстав і мети їх застосування, змістом, ступенем ваги і правових наслідків видів покарань.
В даний час застосовуються такі адм-каральні заходи:
1. Заходи морального впливу. Їх застосування пов’язано з вчиненням малозначимих проступків, зробленими звичайно людьми випадково і які не мають не яких-небудь стійких антигромадських установок (попередження) .
2. Заходи особистого впливу (об’єднаємо заходи фіз та майнового впливу). Вони знаходять своє відображення в обмеженні суб’єктивних прав і накладенні на порушника визначених негативних наслідків.
Ст. 24 КпАП містить ієрархічну систему АС. Ця система побудована з урахуванням тяжкості вчиненого правопорушення і особи правопорушника. У статті санкції співвіднесені між собою і розміщені в залежності від зростання тяжкості покарання – від найбільш легкого (попередження) до самого серйозного – адм арешту.
Ця система характеризується певними особливостями:
є єдиним переліком АС, що дозволяє забезпечити одноманітне розуміння і застосування цих заходів;
інші види АС, крім визначених у ст. 24, можуть бути встановлені тільки законами і лише у відповідності до загальних положень і принципів законодавства про адм правопорушення;
диференціює АС на основні та додаткові;
система носить комплексний характер і включає в себе як стягнення морального так і особистого характеру.
Конкретні види АС передбачені в ст. 24 КпАП. У відповідності до неї ми розрізняємо такі АС:
- попередження (ст. 26);
- штраф (ст. 27);
- оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адмін правопорушення (ст. 28);
- конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адмін правопорушення (ст. 29);
- позбавлення спеціального права, наданому даному громадянинові (права керування транспортними засобами, права полювання (ст. 30);
- виправні роботи (ст. 31);
- адміністративний арешт (ст. 32);
- адм видворення за межі України іноземних громадян і осіб без громадянства за вчинення адмін правопорушень (ст.24).
АС поділяються на основні та додаткові.
Основні АС: попередження; штраф; позбавлення спеціального права; виправні роботи; адміністративний арешт.
Додаткові АС: оплатне вилучення; конфіскація.
Оплатне вилучення та конфіскація предметів в окремих випадках можуть застосовуватись і як основні стягнення.
Попередження як захід адміністративного стягнення виноситься в письмовій формі або у передбачених законодавством випадках фіксується іншим установленим способом (наприклад, запис у талоні до посвідчення водія). Це найбільш м’який вид АС морально-виховного, переконливого впливу. Застосовується у передбачених випадках як санкція за малозначні адм проступки.
Штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адм правопорушення у випадках і розмірі, встановлених КпАП та іншими законами. Це найпоширеніший вид АС майнового характеру (застосовується більш ніж у 80% випадків порівняно з ін стягненнями). В останній час визначається переважно через неоподатковуваний мінімум доходів громадян (зараз такий мінімум становить 17 грн.). В окремих випадках законодавець визначає штраф в кратному відношенні до певної вартості (наприклад, до вартості проїзду - ст. 135 КпАП), у відсотках суми, несплачених митних платежів (ст. 120 МКУ). (Раніше: у мінімадьних доходах громадян, у кратній вартості розкраденого, втраченого чи пошкодженого майна, розміру незаконного доходу, розміру посадового окладу, кратного розміру вартості товарів і транспортних засобів).
Штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами та іншими нормативно-правовими актами.
Щодо посадових та ЮО порівняно з громадянами чинним законодавством встановлені більш високі розміри штрафу (наприклад, за порушення законодавства про об’єднання громадян ст. 186-5 КпАП передбачає штраф від 25 до 130 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення,полягає в його примусовому вилученні і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета (ч. 2 ст. 191 Порушення громадянами правил зберігання, носіння або перевезення вогнепальної, холодної та пневматичної зброї та боєприпасів).
Вилучені предмети на підставі постанови про оплатне вилучення здаються компетентним органом (службовою особою) для реалізації в комісійний магазин або в інші спеціалізовані магазини за місцем знаходження майна. Постанови про оплатне вилучення вогнепальної зброї та бойових припасів виконуються ОВС.
Конфіскація предмета,який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення ( ст. 85-1 – знаряддя, матеріали та засоби для виготовлення заборонених знарядь добування об’єктів тваринного світу; ст. 85 - об’єкти тваринного світу; ст. 164-1 - алкогольні напої та тютюнові вироби); грошей, отриманих внаслідок вчинення адм правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета, грошей у власність держави. Конфісковано може бути лише предмет, що знаходиться в особистій власності порушника, якщо інше не передбачено законодавчими актами України (виняток – МКУ).
Конфіскація вогнепальної зброї, інших знарядь полювання і бойових припасів не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом для існування.
Конфіскація відповідних предметів або грошей, одержаних внаслідок вчинення адм правопорушення, виконується державними виконавцями або уповноваженими на те особами інших компетентних органів.
Конфіскацію варто відмежовувати від примусового вилучення речей та документів уповноваженими на то органами (ст. 234-1, 262, 264 КпАП)
Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові,стосується тільки права керування транспортними засобами та права полювання. Воно застосовується уповноваженими на те посадовими особами ОВС та суддями (що стосується позбавлення права керування транспортними засобами), представниками органів річкового транспорту і Держінспекції по маломірних суднах (що стосується позбавлення права керування річковими та маломірними суднами) та органів, які здійснюють державний нагляд за додержанням правил полювання (що стосується позбавлення права полювання), на строк до трьох років за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.
Позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв’язку з інвалідністю, за винятком випадків керування у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також випадків невиконання вимоги працівника міліції про зупинку транспортного засобу, залишення ними на порушення встановлених правил місця ДТП, учасниками якої вони є, ухилення від проходження огляду на стан сп’яніння. Позбавлення права полювання не може застосовуватись до осіб, для яких полювання є основним джерелом існування.
Виправні роботи - захід АС, що поєднує в собі аспекти матеріально-обмежувального впливу. Застосовуються на строк до двох місяців з відбуванням їх за місцем постійної роботи правопорушника і з відрахуванням до 20 відсотків його заробітку в доход держави. Виправні роботи призначаються районним (міським) судом (суддею) (с. 173 - дрібне хуліганство, ст. 185 - злісна непокора законному розпорядженню). Може бути замінено штрафом або адміністративним арештом (1 день арешту – 3 дні виправних робіт). Виконанням постанов про їх застосування відають ОВС.