Фінансова стійкість підприємства – це можливість підприємства своєчасно поповнювати запаси, вести розрахунки і платежі за рахунок власних коштів. Визначаються за допомогою коефіцієнтів:
фінансової незалежності;
фінансової стабільності;
маневреності власними коштами.
Коефіцієнт фінансової незалежності розраховують як відношення усієї суми власних коштів до валюти балансу підприємства Він показує ступінь незалежності від залучених коштів.
Оптимальне значення – 0,5 (Але чим вище, тим краще – зменшується залежність від зовнішніх джерел).
Коефіцієнт фінансової стабільності розраховують як відношення суми обов’язків підприємства по залученим коштам до суми власних коштів.
Оптимальне значення – < 1, тобто власні кошти перевищують залучені і підприємство має достатній рівень фінансової стабільності і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел
Коефіцієнт маневреності власними коштами розраховують як відношення власних оборотних коштів до суми джерел власних коштів. Він характеризує ступінь вкладення у найбільш маневрені активи (оборотні кошти).
Оптимальне значення – > 0,1, тобто більш 10 коп. власних оборотних коштів на 1 грн. джерел власних коштів.
Платоспроможність підприємства – це його можливість своєчасно гасити коштами, які є першочергові платіжні зобов'язання.
Визначаються за допомогою коефіцієнтів:
абсолютної ліквідності;
проміжного покриття;
загального покриття.
Коефіцієнт абсолютної ліквідності розраховують як відношення суми грошових коштів і цінних паперів до короткострокових зобов'язань підприємства. Оптимальне значення – 0,2-0,25
Коефіцієнт проміжного покриття розраховують як відношення суми грошових коштів, цінних паперів і дебіторської заборгованості до короткострокових зобов'язань підприємства.
Коефіцієнт загального покриття розраховують як відношення суми усіх оборотних засобів підприємства, включаючи матеріали, до короткострокових зобов'язань підприємства. Оптимальне значення – 2,0-2,5
Таблиця 2.7 4
ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА
| Показники | Роки | 2002р. в% до 2001р. | ||
| 2000 | 2001 | 2002 | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1. Показники фінансової стійкості: | ||||
| - Коефіцієнт фінансової незалежності | 0,887 | 0,876 | 0,868 | 99,1 |
| - Коефіцієнт маневреності власними коштами | -0,02 | -0,04 | -0,03 | - |
| 2. Показники платоспроможності: | ||||
| - Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,0013 | 0,002 | 0,00047 | 23,5 |
| - Коефіцієнт проміжного покриття | 0,17 | 0,16 | 0,14 | 87,5 |
| - Коефіцієнт загального покриття | 1,02 | 0,88 | 0,79 | 89,8 |
Аналізуючи таблицю 2.7 4. ми бачимо, що в 2002 р. були отримані такі показники: коефіцієнт фінансової незалежності 0,868 – це нижче ніж у 2001 р. на 0,9%, але не нижче від оптимального значення, цей показник показує, що підприємство фінансово незалежне від зовнішніх джерел. Ми бачимо, що коефіцієнт маневреності власними коштами на протязі вивчаємого періоду має від’ємне значення і відповідно набагато нижче від оптимального значення. Що стосується показників платоспроможності, то вони у 2002р. знизились, особливо коефіцієнт абсолютної ліквідності, який склав 0,00047 – це нижче, ніж у попередньому році на 76,5% і набагато нижче, ніж оптимальне значення; коефіцієнт проміжного покриття склав 0,14, загального - 0,79 – це теж набагато нижче оптимального значення. Підводячи підсумок можна сказати що фінансовий стан підприємства є незадовільний.
Для одержання молока в ДГ "Комунар" використовують різні породи корів молочного напряму. Найбільшу вагу, майже 85%, займає чорно-ряба порода, яка походить від голландської худоби. Ці тварини забезпечують високу молочну продуктивність і придатні для машинного доїння. Характерними їх особливостями є чорно-ряба масть, добре розвинуті вим'я правильної форми, відносно легка вузька шия і копита темного кольору. Близько 15% займають корови комбінованого напряму продуктивності. Це симентальська і лебединська породи. У цілому, технологія виробництва молока складається з 4-х технологічних блоків: 1 – утримання корів; 2 – годівля корів; 3 – організація машинного доїння; 4 – первинна обробка молока.
На підприємстві використовується безприв'язне утримання корів. Безприв'язне утримання худоби створює кращі умови для механізації основних технологічних процесів, значно скорочує витрати праці на догляд за тваринами. При безприв'язному утриманні грубі і соковиті корми згодовують тваринам по групах. Тільки концентровані корми коровам роздають індивідуально в годівниці під час доїння. Такий порядок годівлі підвищує на 5-10% витрати корму на 1ц молока. Корів доять у доїльному залі, відпочивають вони вільно, без фіксації: взимку – на глибокій підстильці, влітку - на вигульно-кормових майданчиках. Годують тварин, як правило, без фіксації біля годівниці, гній з приміщень видаляють за допомогою бульдозерних лопат, начеплених на колісні трактори, скреперною установкою. Сучасна технологія виробництва молока враховує особливості літнього утримання корів. З цією метою поблизу корівника розміщені вигульно-кормові майданчики з груповими годівницями і навісами над кормовою зоною та зоною відпочинку для тварин. Ці майданчики також використовуються для прогулянок худоби взимку. Норма площі майданчика з розрахунку на одну корову становить 8м2 твердого покриття і 12м2 без покриття. Неподалік від ферми знаходиться культурне зрошуване пасовище з розрахунку 0,2 га на корову [14].
Годують корів за раціонами, складеними на основі науково обґрунтованих норм. Як правило, їх балансують за кількістю енергії, перетравного протеїну, сухих речовин, клітковини, цукру, кальцію, фосфору, вітамінів А, Д, Е. Протягом доби коровам роздають корми 5 разів взимку і 3 рази влітку. Застосовується режимний спосіб годівлі, тобто коли доступ до кормів обмежений часом. Фіксація корів біля годівниці завжди сприяє спокійному поїданню корму, крім того режимна багаторазова годівля забезпечує краще засвоювання корму. Спочатку дають концентровані, потім соковиті, а в останню чергу грубі корми. Напування корів відбувається біля годівниць з індивідуальних напувалок ПА-1. Доять корів у стійлах за допомогою доїльного апарату „Волга”.
З вигульно-кормових майданчиків гній згрібають у купи колісним трактором з бульдозерною лопатою, а потім навантажувачем подають у транспортні засоби. Після закінчення прибирання доїльного залу, перед та після доїльних майданчиків гноївка через каналізацію потрапляє до гноївкозбірнику, звідси її насосом подають у цистерну і вивозять у гноєсховище.
Первинну обробку одержаного молока здійснюють на фермі. Його очищають, охолоджують і зберігають до відправлення на молокозавод. Якщо стадо не благополучне щодо інфекційних хвороб, молоко пастеризують. Доброякісне, придатне для реалізації молоко повинне мати нормальний колір, запах і смак, без механічних домішок та осадку.
Для забезпечення належної трудової і технологічної дисципліни, розпорядку дня на фермах, недопущення зривів у годівлі – у господарстві введені наступні заходи: графіки щоденного чергування з числа відповідальних працівників: регулярне (1 раз у тиждень) проводження виробничих зборів із працівниками ферм дирекцією господарства; збори за підсумками місяця, кварталу, року, перевірки стандартного стану ферм; проведення оглядів ферм до виходу на літне-пасовищне утримання худоби і на зимово-стійловий період; проведення конкурсів майстрів машинного доїння.
В ДГ "Комунар" для оплати праці працівників основного виробництва застосовується відрядно-преміальна система оплати. Заздалегідь установлюються розцінки за одиницю продукції, по яких наприкінці року господарство робить із членами бригад, ферм остаточний розрахунок. Для розрахунку розцінок розробляється шкала врожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тварин виходячи з їх мінімального і максимального рівня. Розглянемо динаміку розцінок за одиницю продукції і середню заробітну плату за останні 3 роки в табл.3.2.1
Таблиця 3.2.1
ДИНАМІКА РОЗЦІНОК ЗА ОДИНИЦЮ ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА
| Показники | Роки | 2002р. в% до 2000р. | ||||||
| 2000 | 2001 | 2002 | ||||||
| літо | зима | літо | зима | літо | зима | літо | зима | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| Розцінки за 1ц молока | ||||||||
| - доярки | 2,55 | 4,45 | 3,35 | 5,65 | 3,40 | 5,80 | 133,3 | 130,3 |
| - скотарі | 0,52 | 0,75 | 0,54 | 0,92 | 0,62 | 0,95 | 119,2 | 126,7 |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |
| - механізатори | 0,74 | 1,06 | 0,82 | 1,18 | 0,84 | 1,25 | 113,5 | 117,9 |
| Середня заробітна плата: | ||||||||
| - доярки | 185 | 190 | 210 | 113,5 | ||||
| - скотарі | 146 | 165 | 173 | 118,5 | ||||
| - механізатори | 150 | 173 | 180 | 120,0 | ||||
Аналізуючи дані табл.3.2.1., бачимо, що розцінки за 1 ц молока у доярок підвищилися. Також підвищилися розцінки у скотарів і механізаторів. Середня заробітна плата в 2002р. у порівнянні з 2000р. у доярок підвищилася на 13,5% і склала 210 грн, у скотарів підвищилася на 18,5% і склала 173 грн, у механізаторів зросла на 20,0% і склала 180 грн на місяць.
До залишкового розрахунку за кінцеві результати роботи членам трудових колективів видають аванс. Він незначно диференціюється між окремими працівниками. Доплата за продукцію розподіляється між працівниками колективу пропорційно нарахованому авансу з урахуванням коефіцієнта трудової участі Після завершення виробничого циклу з робітниками здійснюється остаточний розрахунок за фактично отриману продукцію.