коефіцієнт використання трудових ресурсів. У 2002р. порівняно з 2000р. цей показник знизився на 3,5%;
коефіцієнт сезонності. Цей коефіцієнт за вивчаємий період збільшився на 17,4%;
розмах сезонності, який у 2002р. знизився на 1,5% проти 2000р.;
текучість кадрів. В господарстві дуже велика текучість кадрів. Так у 2002р. цей показник зріс на 116,7% відносно 2000р.
продуктивність праці, яка на підприємстві за період 2000-2002рр. знизилась на 10,7%.
Таблиця 2.5 2.
ПОКАЗНИКИ ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ ПІДПРИЄМСТВА
Показники | Один. вимір. | Роки | 2002 рв% до2000 р | ||
2000 | 2001 | 2002 | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Вихідні дані | |||||
1. Фактичний фонд робочого часу | т. люд. г. | 459,0 | 428,3 | 410,5 | 89,4 |
2. Потенціальний фонд робочого часу | т. люд. г | 536,5 | 500,6 | 491,6 | 91,6 |
3. Затрати праці у місяці максимальної зайнятості робітників | т. люд. г. | 36,7 | 34,3 | 39,4 | 107,4 |
4. Затрати праці у місяці мінімальної зайнятості працівників | т. люд. г. | 27,1 | 25,3 | 29,6 | 109,2 |
5. Середньомісячні затрати праці робітників | т. люд. г | 33,5 | 32,0 | 30,7 | 91,6 |
6. Кількість робітників звільнених за рік | чол. | 14 | 21 | 25 | 178,5 |
7. Валова продукція с/г (в співставних цінах 1996 р) | тис. грн | 633,5 | 531,8 | 483,9 | 76,3 |
8. Середньорічна чисельність робітників | чол. | 224 | 209 | 192 | 85,7 |
Рішення | |||||
1. Коефіцієнт використання трудових ресурсів (1/2) | 0,86 | 0,85 | 0,83 | 96,5 | |
2. Коефіцієнт сезонності (3/5) | 1,09 | 1,07 | 1,28 | 117,4 | |
3. Розмах сезонності(3/4) | 1,35 | 1,36 | 1,33 | 98,5 | |
4. Текучість кадрів(6/8) | 0,06 | 0,1 | 0,13 | 216,7 | |
5. Продуктивність праці(7/8) | т. грн/чол | 2,8 | 2,5 | 2,5 | 89,3 |
Рівень оплати праці на підприємстві розглянемо у таблиці 2.5 3. Аналізуючи дані ми бачимо, що середньомісячна заробітна плата з кожним роком зростає і в 2002 р. становить 180,9 грн., що на 7,4% більше ніж у 2000р. Оплата однієї люд. - год. у рослинництві у 2002 р. склала 1,19 грн., у тваринництві – 0,89 грн. . Оплата однієї людино-години на виробництві молока у 2002 р. зросла у зрівнянні з 2000 р. на 77,1% і склала 1,24 грн., на виробництві зерна – на 64,4%, соняшника – теж на 64,4%, по приросту ВРХ оплата однієї людино-години збільшилась у зрівнянні з 2000 р. на 56,9%.
Таблиця 2.5 3.
РІВЕНЬ ОПЛАТИ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Показники | Один. вимір. | Роки | 2002 рв% до2000 р | ||
2000 р | 2001 р. | 2002 р | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1. Середньомісячна заробітна плата в с/г підприємства | грн | 168,42 | 176,65 | 180,90 | 107,4 |
в т. ч.: у рослинництві | грн | 192,85 | 202,30 | 209,60 | 108,7 |
- у тваринництві | грн | 158,50 | 171,00 | 177,00 | 111,6 |
2. Оплата 1 люд. години в с/г підприємства | грн | 0,80 | 0,83 | 1,04 | 130 |
в т. ч. у рослинництві | грн | 0,88 | 0,92 | 1, 19 | 135,2 |
у тваринництві | грн | 0,72 | 0,75 | 0,89 | 123,6 |
3. Оплата 1 люд. години на виробництві: | |||||
-зерна | грн | 0,90 | 1,05 | 1,48 | 164,4 |
-соняшника | грн | 0,90 | 1,05 | 1,48 | 164,4 |
-молока | грн | 0,70 | 0,75 | 1,24 | 177,1 |
-приросту живої маси ВРХ | грн | 0,65 | 0,65 | 1,02 | 156,9 |
-приросту живої маси свиней | грн | 1,08 | - | - | - |
Для визначення можливого рівня підвищення оплати праці, її зв'язку з продуктивністю доцільно використовувати коефіцієнт співвідношення (КС) індексу продуктивності праці (Іп. п) до індексу його оплати (Іо. п):
КС = Іпп / Іоп
Якщо КС більше 1, то створюються умови для зниження собівартості і збільшення прибутку.
Якщо КС менше 1, то створюються умови для підвищення собівартості і зменшення прибутку.
Таблиця 2.5 4.
СПІВВІДНОШЕННЯ ТЕМПІВ РОСТУ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ І ЇЇ ОПЛАТИ
Показники | Один. вимір. | Роки | Іп. п. Іо. п. | ||
2000р. | 2001 р. | 2002 р | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6=5/3 |
1. Вироблено валової продукції с/г (в співставних цінах 1996 р) на 1 люд. годину | грн | 2,23 | 2,38 | 2,07 | 0,93 |
в т. ч. | |||||
а) рослинництві | грн | 3,23 | 3,87 | 2,96 | 0,92 |
б) тваринництві | грн | 1,69 | 1,99 | 1,53 | 0,91 |
2. Оплата 1 люд. - год. В с/г підприємства | грн | 0,80 | 0,83 | 1,04 | 1,30 |
в т. ч. | |||||
а) рослинництві | грн | 0,88 | 0,92 | 1, 19 | 1,35 |
б) тваринництві | грн | 0,72 | 0,75 | 0,89 | 1,24 |
3. Коефіцієнт співвідношення індекса продуктивності праці і індексу його оплати (1гр.6/2гр.6) | Х | Х | Х | 0,72 | |
в т. ч.: | |||||
а) в рослинництві (1а гр6/2а гр.6) | Х | Х | Х | 0,68 | |
б) в тваринництві (1б гр.6/2б гр.6) | Х | Х | Х | 0,73 |
Аналізуючи таблицю 2.5 4, ми бачимо, що коефіцієнт співвідношення індексу продуктивності праці і індексу її оплати становить 0,72 в т. ч. в рослинництві – 0,68, в тваринництві – 0,73. Це свідчить про те, що на підприємстві створюються умови для підвищення собівартості і зменшення прибутку.
Рослинництво – одна з основних галузей сільського господарства, що пов'язана з обробкою землі і вирощуванням сільськогосподарських рослин. Воно забезпечує населення продуктами харчування, тваринництво – кормами, легку, харчову і переробну промисловість – сировиною. Питома вага продукції рослинництва у валовій продукції сільського господарства України становить близько 45%. Рослинництво є комплексною галуззю, яка поділяється на рільництво, овочівництво, луківництво, плодівництво, тощо. Всередині кожної з цих галузей виділяють групи однорідних культур і окремі культури.
Склад і динаміку розвитку галузі рослинництва характеризують показники виробництва валової продукції рослинництва в співставних цінах, валових зборів сільськогосподарських культур в натуральному виразі, розмір посівної площі та урожайність.
Таблиця 2.6 1.
ОБ`ЄМ ВИРОБНИЦТВА ВАЛОВОЇ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА
Показники | Один. вимір. | Роки | 2002 рв% до2001 р | ||
2000 | 2001 | 2002 | |||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Валова продукція рослинництва (в співставних цінах 1996 р) | тис. грн | 313,7 | 285,6 | 261,3 | 83,3 |
Об’єм виробництва валової продукції рослинництва в ДГ "Комунар" наведено в таблиці 2.6 1. З даних цієї таблиці ми бачимо, що валова продукція рослинництва в 2002р. склала 261,3 тис. грн., це на 24,3 тис. грн. менше ніж у 2000р і на 52,4 тис. грн., або на 16,7% менше, ніж у 2000р. .
Важливим показниками, які характеризують склад і динаміку розвитку галузі рослинництва є показники розмірів і структури посівних площ (табл.2.6 2).
Таблиця 2.6 2.
РОЗМІР І СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ
Показники | Площа, га | Структура,% | 2002 рв% до2001 р | ||||
2000 | 2001 | 2002 | 2000 | 2001 | 2002 | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
1. Зернові - всього | 485 | 385 | 445 | 33,5 | 27,7 | 29,7 | 107,2 |
в т. ч.: озимі зернові | 325 | 250 | 275 | 22,4 | 18,0 | 18,3 | 101,7 |
ярові зернові | 140 | 115 | 158 | 9,7 | 8,3 | 10,6 | 127,7 |
зернобобові | 20 | 20 | 12 | 1,4 | 1,4 | 0,8 | 57,1 |
кукурудза на зерно | - | - | - | - | - | - | - |
2. Технічні - всього | 67 | 140 | 90 | 4,7 | 10,0 | 6,1 | 61,0 |
в т. ч: цукрові буряки | - | - | - | - | - | - | - |
соняшник на зерно | 67 | 140 | 90 | 4,7 | 10,0 | 6,1 | 61,0 |
3. Кормові - всього | 703 | 702 | 718 | 48,3 | 50,2 | 47,8 | 95,2 |
в т. ч.: кормові корнеплоди | 15 | 20 | 20 | 1,0 | 1,4 | 1,3 | 92,9 |
кукурудза на силос і з/к | 268 | 165 | 250 | 18,4 | 11,8 | 16,5 | 139,8 |
багаторічні трави | 295 | 325 | 288 | 20,3 | 23,3 | 19,2 | 82,4 |
однорічні трави | 120 | 65 | 160 | 8,2 | 4,7 | 10,4 | 221,3 |
Овочі відкритого грунту | 7 | 4 | 6 | 0,4 | 0,3 | 0,4 | 133,3 |
4. Всього посівів | 1424 | 1445 | 1374 | 86,7 | 87,9 | 83,6 | 95,1 |
Пари | 219 | 198 | 269 | 13,3 | 12,1 | 16,4 | 135,5 |
Всього ріллі | 1643 | 1643 | 1643 | 100 | 100 | 100 | 100 |
Аналізуючи таблицю 2.6 2. ми бачимо, що за останні три роки загальна площа посівів постійно змінювалась. Найбільша площа була засіяна у 2001р. – 1445 га., а найменша у 2002р. – 1374 га. Найбільшу питому вагу в структурі посіву сільськогосподарських культур в господарстві на протязі трьох років займають зернові і кормові культури. Так у 2002р. в загальній структурі посіву зернові займали 29,7%, а кормові – 47,8%; інша площа була засіяна технічними (6,1%), овочевими культурами (0,4%). Згідно агротехнічних вимог на території Харківської області питома вага зернових в структурі повинна займати 50-60%, якщо ж менше, то це – негативне явище. Зернобобових повинно бути не менше 3%; соняшнику – не більше 10% площі посівів; під кормовими культурами повинно бути приблизно 30% всіх посівів; під кукурудзою на силос і зелений корм – від 7% до 12%; однорічні можуть займати 3-6% ріллі, а багаторічні – 45-50%. Отже, розмір і структура посівних площ у нашому господарстві не тільки не відповідають агротехнічним вимогам, а й суперечать системі сівозмін.