У підрозділі 1.3. «Застосування закордонного досвіду та міжнародних стандартів у процесі формування органів місцевої міліції в Україні» проведено аналіз правового регулювання галузі внутрішніх справ та функціонування децентралізованих поліцейських систем країн світу, на підставі якого надано ряд рекомендацій щодо процесу створення органів місцевої міліції в Україні. Зокрема відзначено, що реформування ОВС повинно передбачати передачу значної частини повноважень з організації охорони громадського порядку на місцевий територіальний рівень управління, що забезпечить більш якісні адміністративні послуги населенню. Незважаючи на делегування відповідних правоохоронних функцій на місцевий рівень, держава повинна гарантувати забезпечення безпеки громадянам, здійснюючи контрольну та координаційну діяльність.
Децентралізація діяльності підрозділів міліції в Україні має свої специфічні особливості, які не дають можливості в повному обсязі застосувати закордонний досвід.
Запровадження міжнародних стандартів правоохоронної діяльності ОВС, включення до переліку завдань надання послуг населенню зумовлює зміну соціально-правової природи та загальних принципів функціонування органів місцевої міліції.
Другий розділ «Адміністративно-правовий статус та місце органів місцевої міліції у системі органів внутрішніх справ» складається з трьох підрозділів, які містять аналіз правового положення органів місцевої міліції в системі МВС України, характеристику елементів та рівнів адміністративно-правового регулювання їх діяльності, визначення основних проблем, які ускладнюють процес утворення місцевої міліції, та шляхи їх вирішення.
У підрозділі 2.1. «Юридична характеристика і співставлення правового положення органів місцевої міліції з органами внутрішніх справ», на підставі аналізу нормативно-правового регулювання діяльності місцевої міліції, визначається її місце як складової частини системи МВС України. Звернено увагу на оновлення механізмів матеріально-фінансового забезпечення ОВС та взаємодії з органами публічної адміністрації.
Враховуючи складність процесу реорганізації міліції, запропоновано етапи формування органів місцевої поліції в системі органів місцевого самоврядування. Першочерговими завданнями в цьому напрямку повинні стати розмежування функцій служб міліції громадської безпеки та місцевої міліції, їх фінансування за рахунок коштів Державного бюджету України, переведення окремих органів місцевої міліції на фінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів (за умов фінансової спроможності органів місцевого самоврядування та за їх рішенням). Відповідно до Концепції адміністративної реформи, слід передбачити зростання ролі місцевого самоврядування та розширення кола повноважень його органів, особливо в частині охорони громадського порядку і забезпечення безпеки громадян.
У підрозділі 2.2. «Правова характеристика елементів і рівнів адміністративно-правового регулювання та організації діяльності органів місцевої міліції», досліджуючи правові аспекти організації діяльності місцевої міліції, визначено цілу низку рівнів та елементів адміністративно-правового регулювання. Дуалізм правової природи органів місцевої міліції зумовлює запровадження державного та самоврядного рівнів, які в свою чергу обумовлюють власні ієрархічні структури підвідомчості.
На підставі такої класифікації запропоновано структуру органів внутрішніх справ та поліції, яка передбачає можливість утворення органів місцевої поліції, що фінансуватимуться з місцевих бюджетів.
Для приведення системи органів внутрішніх справ до структури, яка належним чином забезпечує охорону громадського порядку, необхідно здійснити оптимізацію визначених рівнів щодо розподілу завдань та функцій між елементами, зменшити кількість рівнів управління, передбачити можливість реалізації прав територіальних громад на участь в організації охорони громадського порядку через представницькі органи місцевої влади, шляхом розширення кола їх повноважень.
Для належної організації діяльності підрозділів місцевої міліції з охорони громадського порядку, в основі якої лежить зональний метод, передбачено критерії розрахунку нормативного навантаження на працівників служб, які враховують елементи ефективності роботи підрозділів.
У підрозділі 2.3. «Проблеми взаємодії, координації та інформаційного забезпечення діяльності органів місцевої міліції» зазначаються шляхи вирішення проблем взаємодії та координації, які забезпечать належний стан охорони громадського порядку, єдину систему боротьби з правопорушеннями та злочинами на території обслуговування, відповідний рівень контролю за діяльністю органів місцевої міліції, можливість їх реорганізації та ліквідації, чіткий розподіл функцій між підрозділами місцевої міліції та іншими органами внутрішніх справ.
Для переведення абстрактних юридичних приписів в конкретні правовідносини обґрунтовується доцільність укладення адміністративних договорів між органами місцевої міліції та органами місцевого самоврядування, які закріплювали б вимоги до служб місцевої міліції, критерії оцінки їх діяльності, порядок фінансування, створення належних умов для служби та гарантії соціального захисту тощо.
Важливим аспектом ефективності діяльності служб місцевої міліції є належний рівень оперативного інформування та інформаційного забезпечення.
Третій розділ «Адміністративно-правове регулювання діяльності персоналу органів місцевої міліції» складається з двох підрозділів та містить основні напрями удосконалення кадрового забезпечення в діяльності органів місцевої міліції.
У підрозділі 3.1. «Кадрове забезпечення діяльності органів місцевої міліції» визначається зміст та основні завдання кадрового забезпечення, класифікація персоналу органів місцевої міліції. Цивільний персонал міліції частково може здійснювати правоохоронні функції, що покладає на нього певні обов’язки та наділяє його додатковими правами, закріплення яких повинно б мати нормативний рівень. Окрім цього, вказано на шляхи вирішення проблеми співвідношення посад та спеціальних звань міліції із відповідними категоріями та рангами державних службовців.
Розкривається специфіка та шляхи вдосконалення кадрової роботи з відбору та розстановки кадрів, правового регулювання проходження служби, навчання і виховання персоналу органів місцевої міліції. Також надаються рекомендації щодо його стимулювання, надання правового і соціального захисту.
У підрозділі 3.2. «Адміністративно-правовий статус керівника органу місцевої міліції та його роль в управлінні персоналом» обумовлюється статус керівника органу місцевої міліції як начальника органу внутрішніх справ, наділеного окремими повноваженнями адміністративно-правового характеру, зокрема правом розгляду та прийняття рішень у справах про адміністративні правопорушення, що вимагає внесення змін до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Виконання окремих функцій службою дільничних інспекторів міліції зумовлює часткове виконання керівником органу місцевої міліції функцій начальника органу дізнання.
Зазначаються пропозиції щодо розподілу повноважень між начальником органу місцевої міліції, який фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, Департаментом громадської безпеки та Міністерством внутрішніх справ України.
На основі аналізу чинного законодавства України, теоретичного осмислення низки наукових праць, з’ясування ставлення практичних працівників органів внутрішніх справ до зазначеної проблеми автором сформульовано ряд висновків та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції:
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється в розробці сучасної системи адміністративно-правового регулювання діяльності органів і персоналу місцевої міліції. Ця система передбачає застосування наявної нормативно-правової бази, яка регламентує їх діяльність, та визначає необхідність прийняття нових нормативно-правових актів. Запропоновані шляхи вирішення поставленої проблеми створюють умови та механізм формування органів місцевої міліції в Україні.
2. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів місцевої міліції – це дія права на суспільні відносини у сфері адміністративної діяльності її органів за допомогою юридичних засобів, через систему яких забезпечується розвиток відносин у межах і напрямах, визначених нормами права.
Механізм адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції – це комплекс спеціальних заходів, засобів і способів адміністративно-правового регулювання відносин у сфері їх діяльності, що має юридичний зміст і націлений на реалізацію повноважень суб’єктів, згідно з їхнім правовим статусом.
3. Сучасний стан адміністративно-правового регулювання діяльності органів місцевої міліції не створює належних передумов для їх утворення і вимагає комплексного підходу до реформування системи правоохоронних органів та галузі внутрішніх справ України.
4. Процес вдосконалення наявної системи органів внутрішніх справ, структурною частиною якої стають органи місцевої міліції, вимагає звернення до закордонного досвіду, застосування міжнародних стандартів у забезпеченні правоохоронної функції, враховуючи вітчизняні особливості діяльності міліції та розвиток місцевого самоврядування в Україні.
5. Децентралізація функції охорони громадського порядку повинна відповідати вимогам ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких вказано, що утворення місцевої міліції є правом, а не обов’язком органів місцевого самоврядування, а, відтак, виключною компетенцією сільських, селищних і міських рад.