Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій (стр. 1 из 2)

РЕФЕРАТ

на тему:

Класифікація факторів ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій

Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій класифікують як за генезисом, так і за механізмом дії.

Генезис – це виникнення і наступний розвиток факторі» ураження.

Фактори ураження джерел надзвичайних техногенних ситуацій за генезисом розділяють на фактори: прямої дії, або первинні; побічної дії, або вторинні.

Первинні фактори ураження безпосередньо викликаються

виникненням джерела техногенної надзвичайної ситуації.

Вторинні фактори ураження викликаються змінами об'єктів навколишнього природного середовища і первинними факторами ураження.

Фактори ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій за механізмом дії поділяють на фактори:

- фізичної дії;

- хімічної дії.

До факторів ураження фізичної дії відносять: * повітряну ударну хвилю; * хвилю тиску в фунті; * сейсмічну вибухову хвилю; * хвилю прориву гідротехнічних споруд; * уламки або осколки; * екстремальний нагрів середовища; ж теплове випромінювання; » іонізуюче випромінювання.

До факторів ураження хімічної дії відносять токсичну дію небезпечних хімічних речовин.

Номенклатура і параметри факторів ураження техногенних НС, що використовуються для контролю і прогнозування

Номенклатуру контрольованих і використовуваних для прогнозування факторів ураження джерел техногенних надзвичайних ситуацій, позначення і розмірність цих факторів ураження визначають відповідно з таблицями.

Повітряна ударна хвиля, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: * надмірний тиск у фронті ударної хвилі; * тривалість фази тиску; * імпульс фази тиску.

Таблиця 2.1.

Характеристика параметрів джерела ураження техногенної надзвичайної ситуації та їх позначення

Параметри	Позначення	Одиниця виміру
		СІ	Несистемні
Надмірний тиск у фронті ударної хвилі		Па	т/м2, кгс/см2, атм.
Тривалість фази тиску		с	-
Імпульс фази тиску		Па с	кгс/ с/см2
Максимальний тиск у хвилі тиску в ґрунті		Па	кгс/см2
Час наростання тиску до максимального значення		с	-
Час теплового випромінювання		с	-
Коефіцієнт тепловіддачі		Вт/ (м2 К)	Ккал/ (м2 г К)
Енергія теплового випромінювання	Q	Дж	Ккал
Потужність теплового випромінювання	W	Вт	Ккал/ч
Активність радіонукліда в джерелі іонізації	А	Бк	Кі
Щільність радіоактивного забруднення місцевості		Бк/м2	Кі/км3
Концентрація радіоактивного забруднення місцевості	-	Бк/м3	Кі/км3
Концентрація радіонуклідів	-	Бк/кг	Кі/кг
Концентрація небезпечної хімічної речовини	С	-	мг/м3
Щільність хімічного зараження місцевості	-	-	мг/см2, г/м2, кг/га

Хвиля тиску в ґрунті, що виникає внаслідок вибухів легкозаймистих і вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: максимальний тиск; час дії тиску; час збільшення тиску до максимуму.

Сейсмічна вибухова хвиля, що виникає внаслідок потужних вибухів вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: • швидкість розповсюдження хвилі; • максимальне значення масової швидкості ґрунту; • час наростання напруги в хвилі до максимуму.

Хвиля прориву гідротехнічних споруд, що виникає внаслідок прориву гребель, шлюзів, дамб тощо, має наступні параметри фактору ураження: • швидкість хвилі прориву; • глибина хвилі прориву; • температура води; • час існування хвилі прориву.

Уламки, осколки, що виникають при вибухах легкозаймистих і вибухових речовин, мають наступні параметри фактору ураження: маса уламку, осколка; швидкість розлітання уламків, осколків.

Екстремальний нагрів середовища, що виникає при пожежах, вибухах легкозаймистих і вибухових речовин, має наступні параметри фактору ураження: • температура середовища; • коефіцієнт тепловіддачі; • час дії джерела екстремальних температур.

Теплове випромінювання, що виникає при пожежах, вибухах, має наступні параметри фактору ураження: • енергія теплового випромінювання; • потужність теплового випромінювання; • час дії джерела теплового випромінювання.

Іонізуюче випромінювання, що виникає при аваріях (катастрофах) з викидом радіоактивних речовин, має наступні параметри фактору ураження: • активність радіонуклідів у джерелі; • щільність радіоактивного забруднення місцевості; • концентрація радіоактивного забруднення; • концентрація радіонуклідів.

• Активність радіонукліда в джерелі іонізації - це радіоактивність, що дорівнює відношенню числа мимовільних ядерних перетворювань у джерелі за малий інтервал часу до цього інтервалу.

• Щільність радіоактивного забруднення місцевості - це ступінь радіоактивного забруднення місцевості.

• Токсична дія - це дія, що виникає при аваріях (ката строфах) з викидом ХНР і мас наступні параметри фактору ураження: концентрація небезпечної хімічної речовини в середовищі; щільність хімічного зараження місцевості і об'єктів.

• Щільність зараження небезпечними хімічними речова нами - це ступінь хімічного зараження місцевості.

Більшість параметрів кожного фактору джерела техногенної надзвичайної ситуації мають міжнародну позначку і одиницю виміру, як у системі СІ, так і поза системою. Ось чому при вимірах показників треба бути уважними з одиницями виміру.

НС техногенного характеру притаманні кожному місту, населеному пункту, району, області або регіону держави. Найнебезпечнішими з них є:

• аварії (катастрофи) з викидом радіоактивна, хімічно або біологічно небезпечних речовин,

• вибухи і пожежі,

• прорив водосховищ, на транспорті, в промисловості та а інших галузях економіки.

Небезпеку складають і такі можливі транснаціональні аварії (катастрофи), як аварії на ЛЕС та хімічно небезпечних об'єктах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ТА РЕКОМЕНДОВАНОГ ЛІТЕРАТУРИ

1. Атамашок В. Г., Ширшев Л. Г., Акимов Н. И. Гражданская оборона. Учебник для вузов. - М.: Высшая школа, 1986.

2. Владимиров В.А., Михеев О.С., Хмель С.И. и др. Методика выявления и оценки рациональной обстановки при разрушениях (авариях) атомных электростанций. - М., 1989.

3. Губський А. І. Цивільна оборона. - К., 1995.

4. Демвденко Г.П., Кузьменко Э.П. и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия масового поражения. Справочник. - К., 1989.

5. Деміденко Г.П., Захист об'є ктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1996.

6. Депутат О. П., Коваленко І. В., Мужик І. С. Цивільна оборона/ За редакцією B.C. Франка. Підручник. 2-ге вид., доп. - Львів: Афіша, 2001.

7. Дія населення в надзвичайних ситуаціях. РІД ЦО і НС. - К., 1997.

8. Допустимі рівні вмісту радіонуклідів стронцію і цезію у продуктах харчування (ДР-97). МОЗ України. - К., 1997.

9. Загальні вимоги до розвитку і розміщення потенційно небезпечних виробництв з урахуванням ризику надзвичайних ситуацій техногенного походження. / Наукові керівники: член-кореспондент HАН України С.І.Дорогунцов і генерал-лейтенант В.Ф. Гречанінов. - К.: НАНУ, 1995.

10. Леігович Г.Г. Довідник з цивільної оборони. - К., 1999.

11. Методика прогнозирования масштабов заражения сильнодействующими ядовитыми веществами при авариях (разрушениях) на химически опасных объектах и транспорте (РД 52.04.253-90): М.: Росгидромет, 1991.

12. Мігович Г.Г., Рабчук О.Г. Сильнодіючі отруйні речовини. -К., 1999.

13. Організація проведення рятувальних робіт при стихійних лихах, аваріях і катастрофах. - М., 1990.

14. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. - К., 1997.

15. Справочник по гражданской обороне. Кол. авторов. - M.; Воеииздат, 1978.

16. Справочные данные о чрезвычайных ситуациях техногенного, природного и экологического характера. В 3-х частях. - М., 1990.

17. Управление граждпнской обороной / Под ред. АЛ. Безлтосова. - М.: Воениздат, 1986.