Смекни!
smekni.com

Форми і системи оплати праці на підприємстві та шляхи її вдосконалення (стр. 7 из 11)

Для даного підприємства характерна тенденція зменшення середньооблікової чисельності працівників з 3824 чол. до 3698 чол. або на 126 чол. за 2003-2005рр. Проте, це компенсувалося за рахунок підвищення продуктивності праці, яка характеризує ефективність використання трудових ресурсів. Остання категорія збільшилась на 8.7 грн./ особу за 2003-2004рр. і на 7.7 грн./особу за 2004-2005рр. Підвищення продуктивності праці на підприємстві означає економію живої та уречевленої праці, затраченої на виробництво продукції, є необхідною передумовою підвищення продуктивності всієї суспільної праці. Це – основне джерело збільшення національного доходу, подальшого розвитку економіки. Підвищення продуктивності праці в умовах ринкової економіки має особливе значення, оскільки пов’язане з переходом економіки від переважаючого використання екстенсивного типу розвитку народного господарства до інтенсивного.

Збільшення продуктивності праці та зменшення чисельності працівників відповідно призвело до підвищення середньомісячної заробітної плати одного працівника з 619 грн. до 880.3 грн. протягом досліджуваного періоду. Це значно покращило добробут та умови життєдіяльності працівників підприємства.

Оскільки „Хмельницькобленерго” є відкритим акціонерним товариством, то звичайно має власний статутний фонд, вартість якого складає 33638 тис. грн. із загальною кількістю акцій 134551560 штук. Дані цифри свідчать про велику потужність підприємства та значний економічний потенціал.

Для оцінки господарсько-фінансової діяльності підприємства, ефективності виробництва всієї продукції та окремих її видів недостатньо використовувати лише показники прибутку. Тому для оцінки інтенсивності та ефективності виробництва використовуються показники рентабельності. Вони повніше, аніж прибуток, характеризують кінцеві результати діяльності, оскільки їх величина показує співвідношення прибутку з наявними або використаними ресурсами. Підприємство вважається рентабельним, якщо в результаті реалізації продукції воно покриває свої витрати і отримує прибуток. Аналіз передбачає оцінку показників рентабельності, вивчення їх динаміки. Як видно з таблиці додатку А рівень рентабельності товарної продукції зменшився на 0,27% протягом 2003-2004рр. та збільшився на 3.4%. Даний показник характеризує ефективність поточних затрат підприємства, пов’язаних з виробництвом та реалізацією як усієї продукції, так і окремих її видів. За допомогою динаміки даного показника керівництво підприємства приймає управлінські рішення щодо формування виробничої програми на майбутній період.

Ефективність основних виробничих фондів характеризується низкою показників, головним з яких є узагальнюючий показник – фондовіддача. На даному підприємстві цей показник у 2003р. становив 18.6 грн., у 2004р. – 33.4 грн., у 2005р. - 46.1грн.

Витрати на 1 гривню товарної продукції – важливий узагальнюючий показник собівартості продукції. Даний показник дає змогу оцінити не лише виконання плану за собівартістю продукції, а й дати оцінку її динаміки в будь-якій галузі виробництва, провести аналіз собівартості товарної продукції на підприємствах, які випускають однорідну продукцію. Витрати на одиницю продукції розраховують діленням загальної суми витрат на виробництво і реалізацію товарної продукції на вартість випущеної товарної продукції в оптових цінах підприємства. Провівши розрахунок, було виявлено, що на даному підприємстві витрати на одну гривню товарної продукції в 2003р. становили 37 коп., у 2004р. – 35 коп., у 2005р. – 36 коп. Це означає, що в кожній гривні випущеної продукції є, наприклад у 2003р., 37 коп. прибутку і 63 коп. – витрат матеріальних, трудових і грошових ресурсів. За 2003-2004рр. витрати на 1 гривню товарної продукції зменшились на 2 коп., а за 2004-2005рр. вони збільшилися на 1 коп. зниження витрат на 1 гривню товарної продукції відбулося в основному за рахунок зміни структури фактично випущеної товарної продукції та зниження затрат на одиницю продукції, що безперечно позитивно вплинуло на діяльність і на економічний потенціал підприємства.

На основі проведеного аналізу можна зробити висновок, що становище підприємства ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” є стабільним, характеризується позитивною динамікою основних техніко-економічних показників. Дане підприємство має значний економічний потенціал, що дозволить йому збільшувати обсяг виробничої потужності, а також постійно забезпечувати населення та промислові підприємства безперебійним постачанням електроенергії.

2.3 Організація оплати праці працівників ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго”

Аналіз використання трудових ресурсів на підприємстві, рівня продуктивності праці необхідно розглянути в тісному взаємозв’язку з оплатою праці. Зі зростанням продуктивності праці утворюються реальні передумови для підвищення рівня її оплати. При цьому кошти на оплату праці потрібно використовувати так, щоб темпи зростання продуктивності праці обганяли темпи зростання її оплати. Тільки за таких умов утворюються можливості для нарощування темпів розширеного відтворення.

У зв’язку з цим аналіз використання коштів на оплату праці на кожному підприємстві має велике значення. У процесі його слід проводити систематичний контроль за використанням фонду заробітної плати, виявляти можливості економії коштів за рахунок зростання продуктивності праці і зниження трудомісткості продукції. Саме тому слід детально розглянути систему оплати праці на підприємстві ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго”. У своїй роботі відділи підприємства, які займаються організацією, управлінням та стимулюванням праці, використовують такі джерела отримання первинної інформації : Форма № 1-ПВ “Звіт з праці”, Форма № 3-ПВ “Звіт про використання робочого часу”; Форма № 4-ПВ “Звіт про стан виробітку і стан нормування праці”. Головними документами, якими користуються відділи є: кодекс законів про працю України від 06.03.2003 р.; колективний договір від 11.06.2006р., який укладається між уповноваженим власником і трудовим колективом кожного року і є основним джерелом отримання первинної інформації. Згідно з ним на підприємстві діє погодинно-преміальна система оплати праці, яка регулюються тарифними ставками та посадовими окладами.

З метою єдиного підходу до формування оплати праці працівників, підприємство самостійно розробляє тарифні ставки і посадові оклади працівників в межах зароблених коштів. Місячні тарифні ставки і посадові оклади працівників підприємства визначаються шляхом множення коефіцієнтів, розрахованих виходячи із співвідношення тарифних ставок і посадових окладів та мінімального розміру заробітної плати, яка встановлена з 1січня 2007 р. у розмірі 425 грн. в місяць, на розрахункову величину заробітної плати.

Почасова форма оплати праці, як згадувалося раніше, передбачає оплату прачі за фактично відпрацьований час (незалежно від обсягів виконаних робіт). При цьому слід враховувати багато чинників. Основним із них, мабуть, є нормування праці. Зокрема, нормування праці робітників з обслуговування обладнання (інженери, техніки, слюсарі) та інших робітників, не пов’язаних із безпосереднім виготовленням продукції, полягає у визначенні кількості таких робітників залежно від обсягу виконаної ними роботи, що виражається у нормо-годинах (норми обслуговування). Після цього підприємство може проводити оплату фактично відпрацьованого часу за тарифними ставками [28, с.140-141].

У разі почасової форми оплати праці розмір заробітної плати визначається за формулою 2.3.1:

Сума з/п за місяць = Тарифна ставка(грн./год) * Час, відпрацьований протягом місяця (год.).

Наведемо приклади нарахування заробітної плати за погодинною системою оплати праці.

Приклад 1. На підставі табеля робочого часу членам бригади слюсарів з обслуговування обладнанняВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” у квітні 2005 року за тарифними ставками (табл. Б.2 відповідно до таблиці Б.1) нараховано заробітну плату, розрахунок якої наведено в табл. 2.3.1 ( показники заокруглені до цілих гривень).

Таблиця 2.3.1. Визначення заробітної плати робітників за почасовою оплатою праці за тарифними ставками

№ з/п П.І.Б. Посада Розряд

Тарифна ставка,

грн./год.

Відпрацьований час, год Заробітна плата за місяць, грн. (гр..Г х гр.Д)
А Б В Г Д Е
1 Сушко А.В. слюсар IV 3.02 171 516
2 Томенко Н.М. слюсар III 2.53 176 445
3 Ящук М.Д. слюсар III 2.53 174 440

До тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві нараховують доплати і надбавки. Адміністрація встановлює також молодим спеціалістам з вищою освітою доплату до посадових окладів, учням робітничих професій, молодим робітникам доплату до тарифних ставок у перший рік роботи на підприємстві. Доплати до ставок і посадових окладів на роботах з важкими та шкідливими умовами праці встановлюються на підставі проведеної оцінки умов праці на робочих місцях. Доплата працівників у нічний час ( з 10 годин вечора до 6 годин ранку) проводиться у розмірі 40% годинної тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи.

[ 44,c.54].

На даному підприємстві почасова оплата праці здійснюється не лише за тарифними ставками, але й за посадовими окладами. Згідно з посадовими окладами оплачується праця працівників, що мають ненормований робочий день: керівники, спеціалісти, технічні службовці.

Так само, як і у разі оплати праці за тарифними ставками, посадові оклади можуть встановлюватися залежно від кваліфікації працівників. На підприємстві спеціалісти кваліфікуються за трьома категоріями (наприклад, економіст І категорії) із присвоєнням кваліфікації «старший спеціаліст» або «провідний спеціаліст» ( наприклад, старший інженер з праці, провідний бухгалтер).