Актуарнi розрахунки (стр. 46 из 51)

Завчасне створення фонду дає змогу компанії робити пенсійні виплати поступово і
стабільно. Однак не всі способи розрахунку авансових платежів дозволяють одержати
стабільні внески. На практиці спосіб, що обумовлює створення фонду, може дати
стабільні внески за одних обставин (наприклад, коли пенсійна схема відкрита для вступу
нових учасників) і нестабільні внески за інших (наприклад, якщо пенсійна схема закрита
для них).

Малоймовірно, що виплата пенсій із поточних прибутків дасть стабільний рівень
виплати допомоги. Виплати в рамках такої програми будуть тривалий час зростати.
Стабільність буде залежати скоріше від надходжень, що можуть бути використані для
виплат.

Бухгалтерське резервування теоретично може дати таке ж стабільне уявлення про
вартість пенсійного забезпечення, як і завчасне створення фонду. Однак малоймовірно,
що витрата готівки, необхідної для надання пенсій, буде стабільною. Тому саме завчасне
створення фонду може сприяти одержанню реальної вартості пенсійної допомоги. Це
залежить насамперед від способу завчасного створення фонду. Деякі методи припускають
малі внески "зараз" і великі внески "потім", інші навпаки. Якщо план створення фонду
припускає внесення невеликих внесків напочатку і великих внесків пізніше, то у
підприємця може скластися занижене уявлення про вартість пенсійного забезпечення на
короткий період функціонування системи, яку він формує.

Отже. фундатори системи повинні враховувати, що резервування припускає ту
реальність оцінки, що і завчасне створення фонду. Водночас треба мати на увазі, що
виплата пенсій із поточних прибутків може викликати невідповідні реальності прогнози
про пенсійні витрати на короткий період.

Крім того доведеться чи ні мати справу зі збільшенням середнього віку у випадку
завчасного створення фонду або резервування, буде залежати від обраного роботодавцем
та/або учасником методу. У випадку виплати пенсій із поточних прибутків на платежі не
буде впливати середній вік учасників, який неухильно збільшується. Однак, якщо
збільшення середнього віку відбувається завдяки відсутності нових учасників, то

скорочення кількості бенефіціаріїв може означати, що загальний розмір витрати готівки
зменшиться в довгостроковому плані.

Завчасне створення фонду може гарантувати захист від проблем обсягів грошових
потоків у випадку, якщо інвестуються активи, придатні для продажу, або за необхідності
планувати грошові потоки як потік внесків.

Виплата пенсій з поточних зборів залежить від потоку внесків або джерела
прибутків. Якщо допомога перевищує наявну готівку, то може знадобитися її скорочення
або, відповідно, збільшення прибутків.

Бухгалтерське резервування явно не вирішує проблему ліквідності. Той факт, що
пенсійна допомога визнається як витрати у балансі, не означає, що у розпорядженні
знайдеться готівка за реалізованими активами в разі настання терміну виплати пенсійної
допомоги.

5. ФІНАНСОВІ МЕХАНІЗМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПЕНСІЙНИХ СХЕМ

Для того, щоб краще зрозуміти механізм функціонування, зокрема, професійної
пенсійної схеми, звернемося до прикладу.

Учасники пенсійної схеми поділяються на дві групи: активні (працюючі і
здійснюючі регулярні внески у схему) і пенсіонери. Ясно, що склад учасників змінюється
з ходом часу. На самому початку функціонування фонду всі члени є активними, згодом
один за одним учасники досягають пенсійного віку і набувають право на пенсію. їхнє
місце на роботі займають нові співробітники, що стають активними учасниками фонду.
Через деякий (досить тривалий) період часу в організаціях із постійною кількістю
зайнятих співвідношення між чисельністю пенсіонерів і активних членів теоретично
повинно стабілізуватися.

На рис. 11.1 наведені криві, що характеризують динаміку основних елементів фонду
- внесків (А), пенсій (Б), технічних резервів (В) - залежно від "віку" пенсійної схеми. Як
показано на рисунку, пенсії починають виплачуватися черезN років після створення
схеми. До моментуL суми внесків перевищують виплачені пенсії. Різниця йде на
створення резерву. У свою чергу, сума резерву прискорено зростає до моментуN, згодом
темпи можуть дещо сповільнюватися. Після моменту М рівень резервів стабілізується.
Період функціонування схеми (до моменту М) можна розглядати як час "дозрівання" та
періоду переходу до стабільного її стану. У "зрілому" періоді поточні витрати (виплата
допомог) переважають розмір внесків. Нестача коштів покривається прибутками від
інвестицій.

Рис. 11.1 Динаміка грошових потоків

Схема є теоретично правильною, але на усі без винятку елементи схеми впливають ті
або інші чинники. Крім того, кожний чинник має свою внутрішню логіку розвитку, тому в
реальних умовах говорити про довгострокову стабільність схеми навряд чи є підстави. Та

при заснуванні схеми і під час управління нею прагнуть збалансувати суми внесків (з
обліком накопичених коштів) з очікуваними виплатами та з урахуванням управлінських
витрат. Досягнутий на якийсь момент часу баланс, як правило, порушується в
майбутньому, і це треба постійно враховувати при поточному плануванні.

Основними чинниками, що впливають на майбутні грошові потоки, є економічні:

а) прибутковість дивідендів:

б) зростання дивідендів;

в) інвестиційний прибуток;

г) інфляція прибутків;

д) інфляція цін;

е) інфляція державної допомоги;

є) збільшення розмірів пенсій.

Дуже важливими чинниками при цьому є демографічні:

а) показники виходу на пенсію, для здорових осіб;

б) показники виходу на пенсію, у зв'язку з хворобою;

в) показники вибування зі схеми;

г) показники вступу до схеми;

д) показники смертності як під час служби, так і на пенсії;

е) частка одружених:

є) середній вік чоловіків;

ж) смертність чоловіків;

з) збільшення заробітку (за шкалою окладів) тощо.

Варто розглянути кожний із цих чинників більш детально. Найсуттєвішими з економічних
чинників є ті, що стосуються інвестиційної стратегії пенсійного фонду. Повернення
інвестицій залежить від передбачуваної прибутковості дивідендів і зростання дивідендів.
На вартість схеми з визначеним розміром допомог впливають інвестиційні доходи. Якщо
ці доходи високі, то це може скоротити внески, необхідні для виплати допомог.

На вартість схеми, що припускає виплату визначеного розміру допомоги залежно від
останнього окладу, також впливає інфляція заробітку. У довгостроковому плані
простежується тенденція зв'язку високої інфляції заробітку з високою ціновою інфляцією,
а також з високими інвестиційними прибутками, однак, можуть бути періоди, коли
показники зростання не змінюються.

У "конструкції" пенсійних схем збільшення розміру пенсій може погоджуватися з
ціновою інфляцією. Тому практика цінової інфляції є одним із вирішальних факторів
вихідного грошового потоку.

У довгостроковому плані інвестиційний прибуток є передбачуваною нормою
прибутку на активи. Інфляція прибутків і цін являє собою передбачувані збільшення, що
впливають на витрати в довгостроковому плані. Для стимулюючого фінансування витрат
інвестиційні прибутки повинні перевершувати інфляцію заробітків/цін у довгостроковому
плані. Тому при триватому терміні співвідношення між економічними чинниками більш
важливі, аніж абсолютний розмір ставки інвестиційного прибутку і інфляції заробітку,
цін.

Серед демографічних чинників одним із визначальних є показник смертності. Високі
показники смертності можуть збільшувати або зменшувати загальну суму виплачуваних
допомог залежно від того, наскільки рівень допомог по смерті (одноразово виплачувана
сума та/або пенсії чоловікам/утриманцям) зіставляється з виплатами по дожиттю учасника
схеми до визначеного віку.

Допомога, виплачувана особам, які рано виходять із схеми, у цілому є меншою за
розміром, аніж допомога, виплачувана у тому випадку, якщо учасники схеми продовжили
термін служби. Тому високі показники вибування можуть знизити сумарну виплату
допомоги. Однак виплата переказних сум стосовно тих, хто покидає схему рано,
прискорить відтік готівки.

Якщо ранній вихід на пенсію дозволений на сприятливих умовах і якщо ті, хто
вийшов на пенсію хворим, одержують велику допомогу, то кількість таких виходів на
пенсію може бути одним із чинників грошового потоку схеми. На грошовий потік
впливають пенсії за раннім припиненням трудової діяльності, навіть якщо вони
нейтральні в актуарному сенсі; однак, вартість грошового потоку може виявитися не
порушеною.

Певне значення має сімейна статистика. Можливі впливи тут цілком очевидні.
Наприклад, пенсія чоловіку/утриманцю виплачується лише тоді, коли є
чоловік/утриманець, і чим молодший чоловік/утриманець, тим довше буде виплачуватися
пенсія, внаслідок чого вищою буде її вартість. На розмір виплачуваної допомоги впливає
також збільшення заробітку в зв'язку зі збільшенням віку, досвіду, зацікавленості.

При оцінці потенційних грошових потоків схеми доводиться рахуватися з
численними проявами непевності, завдяки чому треба обережно висувати різні
припущення. Приймаючи рішення про розважливість і розумність оціночної бази,
необхідно розглядати сукупність усіх пропозицій. Наприклад, якщо деяку частку
розважливості вводити в кожне припущення, то актуарна база, узята в цілому, може бути
розцінена як надто обережна і така, що дає нереально високу оцінку вартості допомоги.