СХІДНОЄВРОЕЙСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ
В.І. Шульга
АКТУАРНІ РОЗРАХУНКИ
Конспект лекцій
Для студентів денної та заочної форми навчання спеціальність 6.015000
"Економічна кібернетика " освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр "
Черкаси
2009
Шульга В.І. Акруарні розрахунки: Конспект лекцій: Для студентів
денної форми навчання спеціальність 6.015000 "Економічна кібернетика"
освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" - Черкаси: Східноєвропейський
університет економіки і менеджменту, 2009. - 133 с. - [Укр. мова].
Рецензент: Завідуючий кафедрою математики Європейського
уніврситету д.т.н., проф. - Міхайленко В.М.
Тема 1. Актуарні розрахунки як наука
Навчальні питання:
Ринок страхових послуг.
Суть та завдання актуарних розрахунків.
Структура та методи розрахунку тарифної ставки, визначення тарифів за новими
видами страхування
Необхідність і форми страхового захисту.
Сутність, функції і принципи страхування.
Ключові слова: страхування, економічна категорія, ринок страхових послу,г
ємність ринку, актуарні розрахунки, тарифна ставка, брутто-ставка, нетто-ставка,
навантаження. вартість ренти
Рекомендована література для самостійної підготовки:
Страхування: Підручник / С.С. Осадець - К.: КНЕУ, 2002 - 599с.
Основи довгострокового страхування: Навч. посібник / А.Т. Головко К.:
Алеута, 2007. - 444 с.
Страхова справа: Базилевич В.Д. - К.: Тов. „Знання", 1998. - 216 с.
1. РИНОК СТРАХОВИХ ПОСЛУГ
Світовий досвід свідчить, що ринок страхових послуг активно сприяє розвитку
економіки і розв'язанню соціальних проблем. Страхування - особлива сфера грошових
відносин, у якій страховий захист є об'єктом купівлі-продажу і, відтак, формуються попит
і пропозиція на нього.
Страхування в умовах ринкової економіки забезпечує безперервність процесу
суспільного виробництва шляхом надання грошової допомоги потерпілим у випадку
настання непередбачених несприятливих подій. Ринок страхових послуг можна
розглядати також як форму організації грошових відносин щодо формування і розподілу
страхового фонду для забезпечення страхового захисту суспільства та як сукупність
страхових організацій (страховиків), які беруть участь у наданні відповідних послуг.
Страхування - це сукупність замкнутих перерозподільних відносин між учасниками
страхового процесу стосовно формування за рахунок цільових внесків коштів страхового
фонду і його використання, для відшкодування збитків, у разі настання передбачених
договором або законом подій. У наш час існують сотні різних видів страхових послуг, які
надають фізичним і юридичним особам спеціалізовані організації -страховики. Вони
разом із споживачами страхових послуг і посередниками складають ринок страхових
послуг.
Як економічна категорія страхування є системою економічних відносин, яка включає
сукупність форм і методів формування цільових фондів коштів і їх використання для
відшкодування збитку при різних ризиках, а також на надання допомоги громадянам при
настанні певних подій у їхньому житті. Воно є, з одного боку, захистом підприємницької
діяльності і добробуту людей, а з іншого - приносить дохід. Джерелами прибутку
страхової організації служать доходи від страхової діяльності, від інвестицій тимчасово
вільних коштів в об'єкти виробничої і невиробничої сфер діяльності, цінні папери,
банківські депозити тощо.
Інколи в економічній теорії заперечується той факт, що страхування належить
до категорії фінансів. Для цих підходів характерними є твердження, що:
а) існують принципові відмінності за змістом і походженням від категорії
фінансів і кредиту, зокрема, якщо для фінансів завжди необхідні грошові відносини і
формування коштів, то страхування може бути і натуральним;
б) страхування завжди, щодо формування і використання спеціалізованого
страхового фонду, "прив'язане" до можливості настання страхового випадку, бо для
страхування характерна обов'язкова ознака -вірогідний характер відносин, а
використання коштів страхового фонду залежить від настання і наслідків страхових
випадків;
в) страхування передбачає замкнутий перерозподіл збитку за допомогою
спеціалізованого грошового фонду, створеного за рахунок страхових внесків.
Однак навіть такі підходи визнають схожість страхування з фінансами, адже при
страхуванні виникають перерозподільні відносини, спостерігається рух грошової форми
вартості ступеня ймовірності нанесення збитку в результаті настання страхового випадку.
Визнається схожість страхування також із кредитом, адже кошти страхового фонду
підлягають поверненню. Проте, відзначаючи зворотність страхових платежів як
характерну рису страхування, варто мати на увазі, що вона стосується, насамперед,
страхування життя, в якому повернення внесків має обов'язковий характер. В інших
схемах - при майновому страхуванні, страхуванні від нещасних випадків тощо - виплати
страхового відшкодування відбуваються тільки при настанні страхового випадку і у
розмірах, обумовлених відповідними документами. Економічний зміст цих виплат
відмінний від повернення страхових платежів.
За будь-яких тверджень страхування має риси, що об'єднують його з категоріями
"фінанси" і "кредит", але як економічна категорія має також характерні лише для нього
особливості і функції, а саме:
а) наявність спеціалізованого страхового фонду коштів, який може формуватися
як в обов'язковому, так і в добровільному порядку. Саме з цих фондів інвестуються
тимчасово вільні кошти на фінансових ринках;
б) відшкодування збитку й особливе матеріальне забезпечення громадян. Право
на відшкодування збитку мають тільки юридичні і фізичні особи, що є учасниками
формування страхового фонду. За допомогою цієї функції реалізується об'єктивність
економічної необхідності страхового захисту;
в) попередження страхового випадку і мінімізація збитку. Передбачається широкий
комплекс заходів, у тому числі фінансування недопущення зменшення негативних
наслідків стихійних лих, нещасних випадків. З метою реалізації цієї функції страховик
створює особливий грошовий фонд попереджувальних заходів. Джерелом формування
фонду служать відрахування від страхових платежів.
Те, що страхування є частиною економічної категорії "фінанси", підтверджує
наявність:
а) ймовірності настання раптових, непередбачених і нездоланних подій
(страхових випадків), у той час як "розкладка" збитку і т.ін. є лише специфічними
ознаками страхування;
б) специфічних ознак фінансів: страхування завжди має грошову форму
вираження, розподільну функцію і пов'язані з формуванням коштів страхового фонду і
використанням його з метою суспільного характеру.
Щодо розподільної функції, то вона має свій конкретний, специфічний прояв у
функціях, загалом властивих страхуванню, -ризиковій, попереджувальній, ощадній і
контрольній. Зокрема страхування має попереджувальну функцію, пов'язану з
використанням частини коштів страхового фонду на зменшення ступеня і наслідків
страхового ризику. Крім того, у такому різновиді, як страхування життя, страхування
найбільшою мірою зближається з кредитом при нагромадженні за договорами
страхування на дожиття обумовлених страхових сум. Заощадження грошових сум за
допомогою страхування на дожиття пов'язане з потребою в страховому захисті
досягнутого сімейного статку. Тим самим страхування може мати й ощадну функцію.
Контрольною функцією страхування є його властивість до цільового формування і
використання коштів страхового фонду. Дана функція випливає з зазначених вище
специфічних функцій страхування і виявляється одночасно з ними в конкретних
страхових відносинах (умовах страхування). Отже, контрольна функція реалізується через
фінансовий контроль за правильним проведенням страхових операцій.
Підсумовуючи викладене, варто відзначити, що різні точки зору на страхування
виділяють як особливу і найбільш важливу ризикову функцію. Вона є визначальною,
оскільки страховий ризик, як ймовірність збитку, безпосередньо пов'язаний з основним
призначенням страхування з надання грошової допомоги постраждалим господарствам чи
громадянам. Саме через ризикову функцію відбувається перерозподіл грошової форми
вартості серед учасників страхування у зв'язку з наслідками випадкових страхових подій.
Страховий ринок формується в ході оновлення товарного господарства та є його
невід'ємним елементом. Умовами виникнення одного та другого є суспільний розподіл
праці, існування різних власників-товаровиробників. Реальне співвідношення даних умов
визначає ступінь розвитку ринкових відносин. Страховий ринок передбачає самостійність
суб'єктів ринкових відносин, їх рівноправне партнерство з приводу купівлі-продажу
страхової послуги, розвинуту систему горизонтальних та вертикальних зв'язків.
Обов'язковою умовою існування даної структури є наявність суспільної потреби
(попиту) на страхові послуги та наявність страховиків, здатних цю потребу задовольнити.
Перехід вітчизняної економіки до ринкових відносин істотно змінює роль і місце
страховика в системі економічних відносин, а страхові компанії перетворюються на
повноправні суб'єкти господарського життя.