Це обумовило зменшення обсягів та рівня безробіття, визначеного за методологією МОП, який зменшився з 11,1% у грудні 2008 р. до 10,6% у березні 2009 р. (табл. 2).
З'явилися позитивні ознаки руху робочої сили в галузях економіки. У січні-червні 2009 р. було прийнято 1391,2 тис. працівників, що на 5,0% більше обсягів відповідного періоду минулого року, а чисельність працівників, які вибули, зменшилася на 3,0% і становила 1553,3 тис. осіб. Водночас значним залишається перевищення чисельності працівників, які вибули, над прийнятими працівниками (162,1 тис. осіб), що має місце переважно в базових галузях економіки.
Крім того, чисельність зайнятих у цілому по країні за 9 місяців 2009 р. зросла на 0,6% порівняно з відповідним періодом минулого року та становила 20,5 млн. осіб. Зростання було обумовлене збільшенням числа працюючих у приватному секторі економіки, де приріст зайнятих складав 15,3%.
При цьому чисельність найманих працівників підприємств, установ, організацій державної та колективної форм власності зменшилася відповідно на 5,7% та 1,9%.
Таблиця 1. Економічна активність населення
| 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | 2009 | ||
| У середньому за рік | 9 місяців | 9 місяців | ||||||
| Економічно активне | ||||||||
| населення, тис. осіб у віці 15 -70 років | 26111,5 | 26085,6 | 25935,5 | 22747,0 | 23127,4 | 22755,0 | 22894,9 | 22730,0 |
| у працездатному віці | 23725,1 | 23335,8 | 23181,2 | 21219,8 | 21479,6 | 21251 0 | 21330,1 | 21136,5 |
| Зайняте населення, | ||||||||
| тис осіб | ||||||||
| у віці 15–70 років | 24114,0 | 23755,5 | 22998,4 | 20118,2 | 20419,8 | 20238,1 | 20375,7 | 20497,6 |
| у працездатному віці | 21834,0 | 21077,8 | 20333,2 | 18565,8 | 18797,3 | 18748,9 | 18826,7 | 18917,0 |
| Безробітне населення за | ||||||||
| методологією МОП, | ||||||||
| тис осіб | ||||||||
| у віці 15 70 років | 2004,5 | 2330,1 | 2937,1 | 2698,8 | 2707,6 | 2516,9 | 2519,2 | 2232,4 |
| у працездатному віці | 1891,1 | 2258,0 | 2848,0 | 2654,0 | 2682,3 | 2502,1 | 2503,4 | 2219,5 |
| Економічно неактивне | ||||||||
| населення, тис осіб | ||||||||
| у віці 15 – 70 років | 11559,5 | 10753,8 | 10713,7 | 13782,7 | 13275,3 | 13528,9 | 13389,0 | 13553,8 |
| у працездатному віці | 5808,3 | 4853,3 | 5766,5 | 7778,1 | 7581,9 | 7919,9 | 7840,9 | 8034,4 |
| Рівень економічної | ||||||||
| активності, у% до всього | ||||||||
| населення відповідної | ||||||||
| вікової групи | ||||||||
| у віці 15–70 років | 69,3 | 70.8 | 70,8 | 62,3 | 63,5 | 62,7 | 63,1 | 62,6 |
| працездатного віку | 80,3 | 82,8 | 80,1 | 73,2 | 73,9 | 72,8 | 73,1 | 72,5 |
| Рівень зайнятості | ||||||||
| населення, у% до всього | ||||||||
| населення відповідної | ||||||||
| вікової групи | ||||||||
| у віці 15 -70 років | 64,0 | 64,5 | 62,8 | 54,9 | 56,1 | 55,8 | 56,2 | 56,5 |
| працездатного віку | 73,9 | 74,8 | 70,2 | 64,0 | 64,7 | 64,3 | 64,5 | 64,8 |
| Рівень безробіття | ||||||||
| населення за методологією МОП, у% до | ||||||||
| економічно активного | ||||||||
| населення відповідної | ||||||||
| вікової групи | ||||||||
| у віці 15–70 років | 7,6 | 8,9 | 11,3 | 11,9 | 11 7 | 11,1 | 11,0 | 9,8 |
| працездатного віку | 8,0 | 9,7 | 12,3 | 12,5 | 12,5 | 11,8 | 11,7 | 10,5 |
Одна з центральних проблем державної політики доходів і зайнятості – умови виплати і розмір допомоги по безробіттю. Потрібно слідкувати, щоб соціальна допомога при вимушеному безробітті не провокувала її переростання у добровільне безробіття, коли грошова допомога стає достатнім засобом існування для людини. Майже кожному другому з числа безробітних громадян державною службою зайнятості було надано соціальні послуги та матеріальне забезпечення (1,9 млн. незайнятих осіб). Так, протягом січня-червня 2009 р. працевлаштовано 412,3 тис. осіб, що на 16,5% більше порівняно з відповідним періодом минулого року, проходили професійне навчання 99,8 тис. осіб, чисельність залучених до громадських робіт зросла на третину і становить 190,4 тис. осіб.
Таблиця 2. Рівень безробіття за методологією МОП у країнах ЄС та в Україні, %
| 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 | ||
| Австрія | 3,9 | 4,4 | 4,4 | 4,5 | 3,9 | 3,7 | 3,6 | |
| Бельгія | 9,7 | 9,5 | 9,2 | 9,3 | 8,6 | 6,9 | 6,6 | |
| Греція | 9,2 | 9,6 | 9,8 | 10,9 | 11,9 | 11,1 | 10,5 | |
| Данія | 6,7 | 6,3 | 5,2 | 4,9 | 4,8 | 4,4 | 4,3 | |
| Ірландія | 12,3 | 11,7 | 9,9 | 7,5 | 5,6 | 4,2 | 3,8 | |
| Іспанія | 18,8 | 18,1 | 17,0 | 15,2 | 12,8 | 11,3 | 10,6 | |
| Італія | 11,5 | 11,5 | 11,6 | 11,7 | 11,3 | 10,4 | 9,4 | |
| Люксембург | 2,9 | 2,9 | 2,7 | 2,7 | 2,4 | 2,3 | 2,0 | |
| Нідерланди | 6,6 | 6,0 | 4,9 | 3,8 | 3,2 | 2,8 | 2,4 | |
| Німеччина | 8,2 | 8,9 | 9,9 | 9,3 | 8,6 | 7,9 | 7,9 | |
| Португалія | 7,3 | 7,3 | 6,8 | 5,1 | 4,5 | 4,1 | 4,1 | |
| Сполучене Королівство | 8,5 | 8,0 | 6,9 | 6,2 | 5,8 | 5,4 | 5,0 | |
| Фінляндія | 15,4 | 14,6 | 12,7 | 11,4 | 10,2 | 9,8 | 9,1 | |
| Франція | 11,3 | 11,9 | 11,8 | 11,4 | 10,7 | 9,3 | 8,6 | |
| Швеція | 8,8 | 9,6 | 9,9 | 8,3 | 7,2 | 5,9 | 5,1 | |
| Україна | 5,6 | 7,6 | 8,9 | 11,3 | 11,9 | 11,7 | 11,1 | |
Для реалізації політики зайнятості в Україні створено державну службу зайнятості, діяльність якої фінансується з Державного фонду сприяння зайнятості. Зараз на всій території України створено центри зайнятості. За рахунок коштів цього фонду виплачується допомога по безробіттю, забезпечується робота системи інформації та консультації, подається допомога в пошуку нових місць роботи, проводиться навчання і перенавчання, а також підвищення кваліфікації безробітних тощо.
На державну службу зайнятості покладаються такі завдання:
• аналіз ринку праці, прогнозування попиту та пропозиції на робочу силу, підготовка із зацікавленими організаціями територіальних програм зайнятості населення;
• облік громадян, які звертаються з питань працевлаштування, надання їм допомоги у пошуках роботи і працевлаштування;
• професійна орієнтація та консультація населення;
• організація професійної підготовки та перепідготовки працівників, вивільнених з підприємств, установ та організацій;
• підготовка пропозицій та висновків про використання праці іноземних громадян в Україні, які залучаються для виконання робіт за міжурядовими угодами та ліцензіями;
• забезпечення, в межах компетенції, соціального захисту незайнятих громадян.
Основними напрямами державної політики у сфері зайнятості є:
• підвищення якісного та професійно-кваліфікаційного рівня робочої сили відповідно до потреб економіки шляхом розвитку системи безперервного професійного навчання, зокрема внутрішньовиробничого з урахуванням потреб ринку праці, та сприяння навчанню працівників, насамперед тих, які знаходяться під ризиком вивільнення;
• забезпечення пріоритетності заходів щодо збереження та створення
робочих місць у регіонах з високим рівнем безробіття при розробці та реалізації інвестиційних проектів;
• забезпечення розробки та реалізації програми розвитку міст з моногалузевою структурою виробництва, що має високий рівень економічного
безробіття, депресивних територій;
• посилення системи підтримки підприємництва та само зайнятості населення, запровадження та реалізація відповідних регіональних програм;
• створення програм сприяння зайнятості безробітних громадян, зокрема, збільшення обсягів працевлаштування, організація професійного навчання безробітних з метою підвищення їх конкурентоспроможності на ринку праці, сприяння організації безробітними власної справи, збільшення обсягів та видів громадських робіт з розширенням джерел їх фінансування, наближення мінімальних розмірів соціальних виплат безробітним громадянам за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття до прожиткового мінімуму у рамках загальнодержавної політики підвищення заробітної плати.