З урахуванням ситуації на ринку праці слід сконцентрувати зусилля на запровадженні дієвих стимулів ліквідації прихованого безробіття та створення нових робочих місць, на забезпеченні гарантій зайнятості в процесі приватизації та реструктуризації підприємств, на підтримці підприємництва і самозайнятості населення, на розширенні практики громадських робіт, на підвищенні гнучкості ринку праці.
В сучасних умовах необхідно шукати додаткові можливості для розширення сфери зайнятості населення. Враховуючи те, що попит на товари широкого вжитку і послуги високий, а можливості його задоволення незначні, створення нових і розширення діючих підприємств можна вважати досить місткою сферою додаткової зайнятості населення Основні завдання, які потрібно вирішити на найближчу перспективу, такі:
• опрацювати та запровадити економічні механізми заохочення працедавців для створення додаткових робочих місць для молоді;
• забезпечити створення юридичними та фізичними особами 350–420 тис. нових робочих місць;
• забезпечити зменшення середньої тривалості зареєстрованого безробіття не менш як на 1 місяць;
• забезпечити працевлаштування через державну службу зайнятості не менш як 830 тис. безробітних громадян;
• забезпечити залучення до громадських робіт не менш як 340 тис. не зайнятих та безробітних громадян;
• забезпечити збільшення розміру мінімальної допомоги у зв'язку з безробіттям.
Трудові ресурси України завжди відрізнялися високим рівнем професійної підготовки, що значно сприяло розміщенню на її території низки виробництв, які вимагають певної кваліфікації кадрів, а також формування потужної наукової бази. Певною мірою якісний стан трудових ресурсів може бути оцінений через освітній рівень населення.
Рівень освіти населення в Україні є одним з найвищих серед країн Центральної та Східної Європи. За питомою вагою учнів серед населення 15 -18 років Україна поступається з усіх країн тільки країнам Балтії та Угорщині. Зрушення впродовж міжпереписного періоду свідчать про істотне поліпшення освітнього складу населення. Істотно (на 26%) зросла і чисельність випускників вузів, що дозволяє оптимістично оцінювати подальші зміни.
Більш освіченим є міське населення, яке значно поповнюється за рахунок навчальної та післянавчальної міграції сільської молоді. Так, питома вага осіб з вищою (включаючи базову та початкову вищу) освітою серед міського населення становить 37,9% (у 1989 р. – 34,5%), а серед сільського – 17,7% (у 1989 р. – 13,3%). Натомість частка осіб, які не мають навіть повної загальної середньої освіти серед міського населення становить 26,7%, а серед сільського – 47,3% (у 1989 р. – 35,8% та 60,4% відповідно).Від рівня освіти залежать і доходи населення, а отже, і можливості задовольняти основні життєві потреби, зберігати здоров'я та життя, ухвалювати та реалізовувати рішення щодо репродуктивної та міграційної активності. Найвагоміший вплив має наявність повної вищої освіти.
В Україні існують величезні можливості для зайнятості населення. Розвиток приватного підприємництва, малого бізнесу, сфери послуг, фермерства, усієї ринкової інфраструктури є хорошою основою для росту зайнятості в економіці. Високі темпи приросту населення країн, що розвиваються, при збереженні його «омолодженої» вікової структури (майже 34% людей у віці до 15 років) формують збільшення масштабів трудових ресурсів. Це призводить до необхідності створення нових робочих місць для ліквідації часткового чи повного безробіття. Розрахунки експертів Міжнародної організації праці (МОП) показують, що для задоволення потреби в зайнятості і ліквідації безробіття до 2025 р. на планеті потрібно щорічно додавати 50 млн. робочих місць, у тому числі у країнах, що розвиваються.
Однак такі оцінки не дають підстав для оптимізму, оскільки це практично неможливо з багатьох причин, однією з яких є НТР. Відомо, що НТР, крім позитивних результатів має й негативні, один з яких – зростання безробіття в результаті витіснення живої праці. Так, у Японії кожний робот позбавляє роботи 3–4 осіб. У Франції, за прогнозами уряду, запровадження мікроелектроніки призведе до зменшення чисельності промислових робітників на 40%, а службовців на 1/3.