Аналіз експортного потенціалу Харківської області (стр. 3 из 4)
Імпортні надходження склали 2 млрд. 480,21 млн.дол.США і збільшились на 9,5%, в той же час темпи зростання імпорту скоротилися на 0,6%.
Сальдо зовнішньої торгівлі за січень - листопад 2008р. залишилось негативним і зменшилось до 928,6 млн.дол., проти 1 млрд. 178,0 млн.дол. у січні-листопаді 2007 р. В той же час, помітно покращилась структура зовнішньої торгівлі області: так, коефіцієнт покриття імпорту експортом збільшився до 0,6 проти 0,5 у січні-листопаді 2007р., тобто на 20%.
У січні–листопаді 2008р. до країн СНД експортовано 79,9% усіх товарів, до інших країн – 20,1% ( у січні–листопаді 2007р. – 80,9% і 19,1% відповідно). З країн СНД імпортовано 47,9% усіх товарів, з інших країн світу – 52,1% (за січень–листопад 2007р. – 50,6% і 49,4% відповідно).
Протягом січня–листопада 2008р. розширилась економічна присутність області на ринках інших країн світу. Відбулося збільшення експортних поставок, у порівнянні з січнем–листопадом 2007р., до країн Європи на 23,8%, Азії – у 2,1 раза, Америки – у 2,1 раза, Австралії і Океанії – на 36,3%.
Основними ринками збуту товарів області були країни СНД (79,9%), Європи (10,1%) та Азії (7,9%).
Потреби в імпортних товарах на 47,9% задовольнялися за рахунок поставок з країн СНД, на 27% – з країн Європи та на 17,5% – з країн Азії.
Питома вага експортних поставок до країн ЄС, в загальному обсязі експорту області, склала 9,9%, імпортних надходжень – 24,3%.
Найбільші обсяги експортних поставок здійснювались до Російської Федерації – 52,4%, Білорусі – 6,5%, Казахстану – 6,4%, Грузії – 4,2%, Молдови – 3,4%, Азербайджану – 3%, Туреччини – 1,8%, Литви – 1,6%, Польщі – 1,6%, Вірменії – 1,6%, Болгарії – 1,4%.
Імпортні надходження – з Російської Федерації – 41,3%, Китаю – 7,6%, Німеччини – 6%, Білорусі – 4,4%, Італії – 4,2%, США – 4%, Польщі – 2,5%, Туреччини – 1,8%, Індії – 1,4%, Норвегії – 1,3%, Японії – 1,3%, Франції – 1,2%, Чеської Республіки – 1,2%, Бразілії – 1,2%.
Географічна структура експорту товарів 2008 рік
Географічна структура імпорту товарів за 2008 рік
В експортних поставках Харківської області домінує високотехнологічний сектор із значним відривом від решти секторів.
Найбільш питому вагу у загальній вартості експортних поставок Харківської області у січні-листопаді 2008р. займали товари, які відносяться до сектору високих технологій. Загальна вартість цього сектору становила 775,5 млн.дол. (49,98% від загальної вартості експортних поставок).
Даний сектор представлений наступними товарами:
– електричні машини і устаткування, експорт яких виріс на 38,2% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. та склав 206,2 млн.дол.;
– наземні транспортні засоби. Їх поставки збільшились на 44,9% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. та становили 122,84 млн.дол.;
– котли, машини, апарати і механічні пристрої, обсяги експорту яких зросли на 23% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. та склали 323,6 млн.дол.;
– прилади і апарати, обсяги експорту яких зросли на 25,2% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. та склали 67,3 млн.дол.;
– фармацевтична продукція, експорт якої збільшився на 29,4% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. і склав 21,02 млн.дол.
Друге місто у загальній вартості експортних поставок у січні-листопаді 2008 року займали товари, які відносяться до сектору середніх технологій. Загальна вартість цього сектору становила 237,2 млн.дол. (41,07% від загальної вартості експортних поставок).
Третє місто у загальній вартості експортних поставок у січні-листопаді 2008 року займали товари сектору низьких технологій. Загальна вартість цього сектору становила 125,3 млн.дол. (8,08% від загальної вартості експортних поставок).
В імпортних операціях Харківської області високотехнологічний сектор займає друге місце із незначним відривом від решти секторів. У січні-листопаді 2008р. загальна вартість цього сектору становила 1074,3 млн.дол. (43,52% від загальної вартості імпортних надходжень). Даний сектор представлений наступними товарами:
– наземні транспортні засоби. Їх надходження збільшились на 16,3% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. та становили 470,05 млн.дол.;
– котли, машини, апарати і механічні пристрої, обсяги імпорту яких зросли на 13,7% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. та склали 400,25 млн.дол.
– електричні машини і устаткування, імпорт яких виріс на 15,7% у порівнянні з січнем-листопадом 2007р. та склав 108 млн.дол.;
– фармацевтична продукція, імпорт якої збільшився на 36,2% у порівнянні з січнем-листопадом 2006р. і склав 42,54 млн.дол.
Сектор середніх технологій займав перше місто у загальній вартості імпортних надходжень у січні-листопаді 2008р. Загальна вартість цього сектору становила 737,4 млн.дол. (29,03% від загальної вартості імпортних надходжень).
Сектор низьких технологій
Третє місто у загальній вартості імпортних надходжень у січні-листопаді 2008р. займали товари сектору низьких технологій. Загальна вартість цього сектору становила 287,19 млн.дол. (11,58% від загальної вартості імпортних надходжень).
3. НАПРЯМИ І СПОСОБИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОЛІТИКИ РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВЛАДИ В ГАЛУЗІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Важливою проблемою в процесі формулювання та впровадження регіональної стратегії зовнішньоекономічної діяльності є забезпечення системності та цілісності відповідної політики, змістовної єдності та узгодженості ключових її компонентів. Для її розв’язання доцільно використовувати наступний набір методів та інструментів:
а)регіональні програми дослідження галузевого потенціалу;
б) узагальнення отримуваної з різних джерел інформації задля визначення потреб, інтересів і проблем бізнесової спільноти;
в) секторні комітети, створювані з експертів відповідних галузей, що використовуються як соціальна мережа та дорадчі органи в роботі управлінь економічного розвитку з кожним сектором регіонального господарства;
г) комплекс послуг для діючих суб’єктів господарювання, подібний до комплексу послуг для нових інвесторів.
Наголошено, що в Україні ключовим елементом регіональної складової міждержавного співробітництва повинно виступати розв’язання актуальних проблем удосконалення зовнішньоекономічної політики регіональних органів урядування, й передусім – вирішення конкретних питань розвитку регіональної експортної та інвестиційної діяльності. Дослідження показало, що у сфері зовнішньої торгівлі областей України основними проблемами, на розв’язання яких має спрямовуватися двостороннє міжурядове співробітництво регіонального рівня, є:
1) недостатність рівня професійної підготовки фахівців у сфері маркетингу, специфічного для певної галузі;
2) нерівність витрат для різних учасників ринку;
3) відсутність фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення як виробництва, так і реалізації конкурентоспроможної у міжнародному вимірі продукції;
4) замалі масштаби виробництва продукції та її реалізації;
5) неосвоєність адекватних сучасному стану зовнішньоторговельної діяльності у світі каналів дистрибуції товарів, що виробляються.
У сфері інвестиційної діяльності творче запозичення зарубіжного досвіду дозволило сформулювати конкретну програму поточних дій, а саме:
1) підготувати пропозиції щодо стимулювання процесу заощаджень вільних коштів населення через зменшення податкового тиску;
2) перейти від бюджетного фінансування інвестицій до надання цільових кредитів під інвестиційні проекти та з майновими гарантіями їх цільового використання;
3) створити банк реконструкції та розвитку як основний фінансовий інститут реалізації капітальних вкладень;
4) удосконалити систему надання інформації про об’єкти інвестування. Завдяки здійсненню цієї програми, зокрема, вже протягом 2008 р. суттєво збільшився обсяг іноземних інвестицій у господарський комплекс Харківської області.
ВИСНОВКИ
Аналіз експортних операцій показує, що підприємство отримує прибуток від експортних продажів, продукція, що експортується, рентабельна, але до кінця 2008 року витрати зросли великими темпами, чим прибуток і це понизило рентабельність експортних постачань. Аналіз імпортних постачань показує, що закупівлі сировини від іноземних постачальників збільшилися.
Політика державного регулювання ЗЕД України повинна бути спрямована безпосередньо на покращення системи методів її здійснення і вдосконалення законодавчої бази. Крім того, орієнтуючи ЗЕД на довгострокову перспективу, забезпечуючи формування сприятливих умов на світовому ринку для вітчизняного експорту й активізації інших зовнішньоекономічних зв'язків, а також змінюючи структуру експорту від продажу сировини до пропозиції на світових ринках готової продукції, держава досягне бажаного рівня прибутку від зовнішньої торгівлі.
Проведений аналіз показав, що для України найбільш доцільно розвивати машинобудування, тому що продукція цієї галузі найбільш затребувана за кордоном, однак зараз ця галузь є збитковою. Отже, створення ТПК – це не єдиний спосіб підвищення якості експортованої продукції. Необхідне залучення інвестицій з метою модернізації устаткування, упровадження нових технологій тощо. Отже, залучення інвестицій в ефективні і конкурентноздатні виробництва – основна задача регіональної інвестиційної політики, що є основною частиною зовнішньоекономічної політики регіону.
Проведено аналіз експортного потенціалу Харківської області, який показав, що для ведення зовнішньоекономічної діяльності регіон має вигідне географічне і геополітичне положення. Однак для успішного ведення ЗЕД необхідно раціональне використання експортного потенціалу, що в теперішній час використовується не повною мірою. Для цього необхідний розвиток експортоформуючих галузей, до яких у Харківській області належить машинобудування, тому що від стану цієї галузі безпосередньо залежить продуктивність роботи всіх галузей економіки в цілому, не тільки Харківського регіону, але і країни взагалі. Отже, машинобудування і металообробка єоднією з найбільш стратегічно важливих галузей для Харківської області.