Методи функціонування валютного ринку (стр. 4 из 7)

Вплив співвідношення процентних ставок у двох країнах полягає в тому, що вищі процентні ставки стимулюють приплив у відповідну країну вільних грошових капіталів з країн, де процентні ставки низькі. Це сприятиме формуванню активного сальдо платіжного балансу за статтями капітальних операцій та поліпшенню кон'юнктури валютного ринку. У країні з низькими процентними ставками ситуація розвиватиметься в протилежному напрямку.

Вплив співвідношення внутрішніх і зовнішніх цін базується на тому, що в країнах з низькими внутрішніми цінами створюються додаткові стимули для нарощування експорту й стримування імпорту, що сприяє формуванню активного сальдо платіжного балансу.

Регулюючі чинники;

- заходи прямого державного регулювання (фінансово-бюджетна політика, квотування та ліцензування, грошово-кредитна політика, регулювання цін, інтервенційна політика, розподіл валюти тощо);

- структурні чинники.

Ці чинники впливають на кон'юнктуру ринку через зміну курсоутворюючих чинників. Вони вводяться в дію державою свідомо для досягнення певних цілей в її економічній політиці і можуть давати значний ефект в умовах, коли економіка країни перебуває у стані тривалої рівноваги.

Чинники кризового характеру:

- дефіцит державного бюджету;

- безконтрольна емісія та інфляція;

- штучне і надмірне регулювання цін;

- висока монополізація виробництва.

Ці чинники виникають при порушенні динамічної рівноваги економіки, послабляють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів держави.

У всій цій сукупності чинників вирішальною (базовою) є перша група (курсоутворююча). У свою чергу, у базовій групі ключове місце займає платіжний баланс, його стан та динаміка. Він має комплексний характер і акумулює в собі певною мірою дію всіх інших чинників.

2 ОПЕРАЦІЇ НА ВАЛЮТНОМУ РИНКУ

2.1 Поняття та види

Валютна операція – це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

У вузькому розумінні валютні операції розглядаються як вид банківської діяльності з купівлі-продажу іноземної валюти. Під валютними операціями звичайно розуміють будь-які платежі, пов'язані з переміщенням валютних цінностей між суб'єктами валютного ринку.

До валютних операцій належать операції пов’язані з:

- переходом права власності на валютні цінності;

- використанням у якості засобу платежу валюти, а також гривні підчас здійснення зовнішньоекономічної діяльності;

- увезенням та переказом в Україну та вивозом й переказом з неї закордон валютних цінностей;

- здійснення міжнародних грошових переказів.

Валютні операцій поділяються на поточні операції (перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо) та операції пов’язані з рухом капіталу (прямі інвестиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів на строк понад 180 днів тощо).

Держава розробляє та проводить певну валютну політику. Валютна політика представляє собою діяльність держави з ціле направленого використання валютних коштів. Зміст валютної політики багатогранний та включає вироблення основних направлень формування та використання валютних коштів, розробку заходів направлених на ефективне використання цих засобів.

Існує безліч операцій що виконуються на валютному ринку.

До Конверсійні операції належать угоди з негайною поставкою (угоди типу “today”, “tomorrow”, “spot”); строкові угоди (форвардні, ф’ючерсні, опціонні); угоди типу “swap”; валютний арбітраж (просторовий, часовий, конверсійний).

Кореспондентські відносини з іноземними банкамивключають до себе: встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками; самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками; досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародним розрахункам; робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків; встановлення кореспондентських відношень і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

Відкриття та ведення валютних рахунків використовуються для надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно рішення керівництва банку); надання виписок по мірі здійснення операції; оформлення архіву рахунку за любий проміжок часу; виконання операцій по розпорядженню клієнтів відносно коштів на їх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів); списання сум, передбачених законодавством; контроль експортно-імпортних операцій; для відкриття рахунків для юридичних осіб (резидентів та нерезидентів), фізичних осіб; нарахування процентів по залишках на рахунках;

Неторгові операції містять в собі купівлю та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті; інкасо іноземної валюті та платіжних документів в іноземній валюті; випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів; купівлю (оплату) дорожніх чеків іноземних банків; оплату грошових акредитивів та висунення аналогічних акредитивів; організацію роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

Операції по залученню та розміщенню валютних коштів – це кредитні, депозитні, лізингові, форфейтингові, факторингові операції а також операції з цінними паперами;.

До операцій зі здійснення міжнародних розрахунків належать: міжнародний банківський переказ; передоплата; підтверджений без відзивний акредитив; відкритий банківський рахунок; консигнація.

Інші операції: трастові; консультаційно-інформаційні; страхові операції; спільна діяльність;управління грошовими коштами та іншим майном; угоди про переуступку права вимоги; операції з монетарними металами: купівля і продаж ( в тому числі на термін), прийняття в депозити, відповідальне зберігання, використання на умовах застави під виданий кредит монетарних металів або цінних паперів номінал, яких висловлений в монетарних металах.

Валютні операції здійснюються з метою продажу іноземної валюти чи, навпаки, придбання необхідної інвалюти для оплати імпорту, погашення валютного кредиту і процентів по ньому і т.п.; запобігання можливих збитків, пов’язаних з несприятливими змінами курсів валют (операції хеджування); отримання спекулятивні прибутки на різниці курсів валют.

2.2 Класифікація валютних операцій

Існує багато видів класифікації операцій валютного ринку, за однією з них валютні операцій поділяються на 3 групи (дивись рисунок 2.1)

Рисунок 2.1 Схема класифікації операцій на валютному ринку

Також існують валютні операції які можна класифікувати наступним чином:

За цільовим призначенням:

- операції з метою одержання валюти для здійснення платежів за міжнародними розрахунками;