Баланс виробничої потужності підриємства (стр. 5 из 7)

де ПМ_н- розрахункова нормативна величина виробничої потужності.

По коефіцієнту використання того або іншого виду потужності можна оцінювати резерви поліпшення її використування, а також ступінь напруженості планових завдань підприємством. Однак досягнутий високий рівень коефіцієнту використання виробничої потужності не завжди дасть підставу стверджувати про інтенсивне її використання. Це пояснюється передусім тим, що на підприємствах при визначенні їх виробничих потужностей орієнтуються на потужність тих підрозділів, що є вузькими місцем. Отже, виробничі потужності занижуються і не відображають дійсної їхньої величини, якої володіють підприємства. У зв'язку з цим не можна судити про раціональне використання технологічного обладнання, наявних потенційних резервів підвищення його завантаження.

Об'єктивну оцінку цих резервів можна отримати з допомогою групи показників, що характеризують рівень використання обладнання. Ця група представлена трьома коефіцієнтами та показником середнього часу роботи однієї машини. Однім з таких узагальнюючих показників є коефіцієнт змінності роботи обладнання (Ксм).

Найбільш достовірним засобом визначення коефіцієнту змінності роботи обладнання є ділення планової розрахункової або фактичної машиноємкості (станкоємкості) виготовляємої продукції на дійсний річний фонд часу усього встановленого обладнання при його роботі в одну зміну. Формула розрахунку величини коефіцієнту змінності роботи обладнання (Ксм) має вигляд

(3.2)

де - сумарна розрахункова планова або фактична машиноємкость продукції, машино-ч;

С_уст- кількість одиниць встановленого обладнання (в цеху, на дільниці, у групі взаємозамінного обладнання);

Ф_д- дійсний (розрахунковий) однозмінний фонд часу роботи обладнання, ч.

У результаті порівняння планованого або фактично досягнутого коефіцієнту змінності роботи обладнання, розрахованого по запропонованому нами засобу, з оптимально можливим або нормативним можна отримати повне уявлення про наявність резервів, якіми володіють підприємства та їхні підрозділи у підвищенні завантаження обладнання.

Для оцінки використання дійсного фонду часу роботи обладнання важливим показником є коефіцієнт завантаження обладнання (Кз). Він подає собою відношення сумарної машиноємкості, необхідної для виготовленнят планової або фактичної кількості продукції, до дійсного фонду часу роботи встановленого обладнання при заданому режимі підприємства або його підрозділів. Його величину можна визначити по формулі

(3.3)

де Р- режим роботи заводу, цеху, дільниці, (кількість змін).

Такий засіб визначення коефіцієнту завантаження не є єдиним. Так, пропонується визначати цей показник по прийнятій потужності. Формула розрахунку його величини має вигляд

(3.4)

де Т_п- трудомісткість на програму по видам обробки;

ПМ - величина прийнятої потужності;

Ф_t - дійсний річний фонд часу роботи обладнання.

З аналізу формули (3.4) видно, що чим більше величина прийнятої потужності, тим вище коефіцієнт завантаження обладнання. Однак величина коефіцієнту завантаження обладнання при такому засобі його розрахунку може декілько перекручуватися. Справа в тому, що потужність підрозділу або заводу визначається по потужності ведучої ланки. Отже, розрахована по формулі (3.4) величина завантаження обладнання буде скоріше характеризувати завантаженість роботою обладнання ведучої ланки. Якщо при цьому ведуча ланка виявилася вузьким місцем, то потенційна величина коефіцієнту завантаженя обладнання буде заниженою.

При обгрунтуванні проектів машинобудівних заводів коефіцієнт завантаження обладнання визначається як відношення розрахункової кількості верстатів або машин до прийнятої його кількості.

Важливим моментом у аналізі використання обладнання є визначення середнього часу його роботи. Величина цього показнику може бути розрахованана по формулі

(3.5)

де F - показник, що характеризує середній час роботи однієї машини, ч.

Вартість цього показнику перебує у тому, що він дає уявлення про середню абсолютну величину завантаження кожної одиниці обладнання у даному виробничому підрозділі.

Будь-який з означених показників другий групи відображає передусім використання технологічного обладнання, що визначає величину виробничої потужності. Динаміка цих показників не тільки показує рівень інтенсивного використання виробничої потужності, але і свідчить про величину потенційних резервів поліпшення такого використання.

Важливим етапом в аналізі інтенсивного використання виробничих потужностей є оцінка ступеню рівномірності завантаження обладнання при заданом обсязі виробництва або прийнятої потужності. Це завантаження дасть уявлення про існуючий рівень пропорційності у виробничих потужностях підрозділів та груп взаємозамінного обладнання. Для кількісного виміру рівня рівномірності завантаження обладнання пропонується використати коефіцієнт пропорційності.

Коефіцієнт пропорційності (Кпр) визначається як відношення різних видів робіт у структурі машиноємкості виготовляємої продукції до загальної кількості встановленого обладнання по наступній формулі:

(3.6)