Штриховий код - це послідовність темних та світлих смужок (ліній) різної ширини. Інформацію несуть відносні розміри ширини світлих і темних смужок та поєднання їх. Застосовується кілька типів штрихових кодів, але основний принцип побудови їх однаковий - кожен продукт отримує свій код ідентифікації відповідно до правил кодування того чи іншого типу кодів. Так, наприклад, найбільш поширений код Європейської системи кодування товарів складається із тринадцяти знаків, може застосовуватися як у виробництві продукції, так і в оптовій та роздрібній торгівлі. Для маркетингової діяльності необхідний потоварний облік реалізації товарів у магазині роздрібної торгівлі. Це можливо лише за умов використання штрихового кодування товарів безпосередньо на підприємствах, що їх виготовляють, а також у торгових підприємствах. У торговому залі магазину обладнують вузли розрахунку із скануючими пристроями, які автоматичне) зчитують штриховий код товару, що реалізується, і передають у пам'ять мікроЕОМ для наступної обробки згідно з вимогами користувачівінформації. Використовують штрихове кодування продукції (товарів) також при при внутрішньому і зовнішньому аудиті, ревізіях, а також при наукових дослідженнях. Штрихове кодування товарів є економним і надійним способом запису та зберігання інформації про товари у формі, зручній для зчитування ЕОМ. При автоматичному зчитуванні штрихового коду за допомогою пристроїв сканування відпадає потреба в операторі. Швидкість зчитування кодів значно більша, ніж при підготовці та введенні їх оператором з клавіатури, а надійність штрихового коду дорівнює одній помилці на 10 тис. зчитаних символів.
Застосування штрихових кодів забезпечує в обліку і контролі товарів швидкість, надійність, гнучкість у пошуку та використанні інформації для маркетингу, аудиту, ревізії та наукових досліджень.
Класифікація і кодування облікових номенклатур використовуються у науково-дослідному процесі для інформаційного пошуку об'єктів, а також для декодування їх в умовах функціонування АСОІ в процесі дослідження.
3. Носії економічної інформації і використання їх у науково-дослідному процесі
Носії економічної інформації, які використовуються у науково-дослідному процесі, виконують подвійну роль. По-перше, містять певні дані, що характеризують економічні процеси, які досліджуються, і, по-друге, - є доказами того, що такі процеси дійсно відбулися за участю службових осіб, які дали дозвіл виконувати їх, а також конкретних матеріально відповідальних осіб, що виконали ці операції. Оскільки висновки ґрунтуються на результатах дослідження передусім фактографічної інформації, оформленої згідно з нормативними актами про документи і документооборот у бухгалтерському обліку, то первинні документи є важливим носієм економічної інформації, який використовується у науково-дослідному процесі.
Господарську діяльність відображають у бухгалтерському обліку суцільним і безперервним документуванням виробничих і фінансово-господарських операцій. Систематизують і відображують господарські операції на рахунках бухгалтерського обліку відповідно до плану рахунків бухгалтерського обліку виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємств та інструкцією до його застосування.
Первинні документи є виправдувальними у частині достовірності, повноти і відповідальності за господарські операції, відображені у системі бухгалтерського обліку і звітності. Складають первинні документи у момент виконання господарських операцій.
У процесі дослідження перевіряють, ким і коли затверджені форми первинних документів, чи дотримується порядок складання їх і заповнення всіх встановлених реквізитів. Загальними вимогами для проектування первинних документів є: внесення в документи реквізитів, які характеризують об'єкт обліку, і необхідних для управління, контролю і аудиту фінансово-господарської діяльності; послідовність розміщення інформації , яка полегшує запам'ятовування, читання, обробку і контроль даних, записаних у первинних документах; правильне визначення реквізитів документа, що дають змогу фіксувати дані в рядках і графах; забезпечення необхідних підписів, які характеризують достовірність відображених даних і контроль за господарськими операціями, а також відповідальність за раціональне використання цінностей та збереження їх.
Залежно від характеру документування господарських операцій і цінностей первинні документи поділяють на оформлення операцій з коштами, матеріальними цінностями і розрахунками.
За призначенням розрізняють розпорядчі, виправдувальні, розпорядчо-виправдувальні первинні документи і документи бухгалтерського оформлення,
Розпорядчі - документи розпорядчого характеру на виконання господарських операцій (банківські чеки, вимоги на відпуск матеріалів, видаткові касові ордери та ін.).
Виправдувальні - засвідчують факт виконання господарських операцій (товарно-транспортні накладні, приймальні акти на надходження матеріалів, прибуткові ордери). Незалежно від способу виготовлення ці документи повинні відображати найменування і зміст операції, підставу для проведення її, підписи осіб, відповідальних за достовірність наведених у них даних.
Розпорядчо-виправдувальні - документи, які одночасно є розпорядчими і виправдувальними для господарських операцій (лімітно-забірна карта на відпуск матеріалів, подорожній листок автомобіля).
Документами бухгалтерського оформлення вважають такі, які складають працівники бухгалтерії на основі розпорядчих і виправдувальних або розпорядчо-виправдувальних первинних документів. До них належать регістри, накопичувальні відомості, машинограми, картки тощо. Це переважно зведені документи, які об'єднують однорідні господарські операції за економічними ознаками і методикою відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку (журнал-ордер з обліку матеріальних цінностей, машинограма обліку витрат на виробництво продукції та ін.). Називаються вони регістрами бухгалтерського обліку. Відмінність їх від первинних документів полягає в тому, що вони не можуть прийматися при дослідженнях як доказ про достовірність виконаної господарської операції, правильність її кількісних і якісних вимірників, закріплення матеріальної відповідальності за одержані і відпущені цінності з нормативними актами, що регулюють ці операції.
Регістри бухгалтерського обліку є носіями зведеної інформації, яку приймають під час досліджень як початкову для подальшої деталізації матеріальної та іншої відповідальності, визначення резервів зниження витрато - і матеріалоємності виробництва, розміру збитків і невиправданих втрат тощо.
Функціонування автоматизованих систем обробки інформації (АСОІ) у різних галузях економіки зумовлює використання в науково-дослідному процесі технічних носіїв економічної інформації, які замінили документи при безпаперовій обробці інформації про виробничу і фінансово-господарську діяльність підприємств.
Розвиток машинних носіїв економічної інформації подано на табл. 7.4.
| Дискретні | Безперервні |
| Перфокарти – документи | Карти написані магнітним чорнилом |
| Перфожетони | Магнітні стрічки |
| Перфокарти – макетовані | Магнітні диски |
| Перфокарти – обчислювальні | Магнітні барабани |
| Перфокарти з позначенням | Голографія |
| Карти щільові | Лазерні носії |
| Дуаль карти | Магнітні карти |
| Відео термінали | Перфострічки |
| Макетовані дуаль - карти | |
| Карти з крайовою перфорацією |
Машинні носії інформації поділяють на дискретні (перервні) і неперервні.
Дискретні - це перфокарти і перфожетони різного призначення. Вони є дублікатами документів, переданих системою перфорації. Перфокарти застосовувалися одночасно як первинні документи і машинні носії інформації при контролі і аудиті економічних процесів, які відбувалися на підприємстві, пов'язані з використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, виробництвом продукції, робіт і послуг тощо. Будучи одночасно первинним документом і машинним носієм інформації, вони підвищували достовірність результатів дослідження і прискорювали його із застосуванням обчислювальної техніки.
Машинні перфокарти - носії інформації багаторазового використання в процесі обробки на ЕОМ. В економічних дослідженнях в умовах АСО1 вони використовувалися як носії таких норм витрат: праці - часу, чисельності, обслуговування; засобів праці - спрацювання устаткування, будинків і споруд; предметів праці - сировини, основних матеріалів і напівфабрикатів, допоміжних матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів.
Машинні перфокарти були зручні для поновлення норм у зв'язку з впровадженням у виробництво більш прогресивної технології, машин, устаткування, випуском нових видів продукції, зниженням матеріалоємності виробів тощо. Вони сприяли підвищенню рівня автоматизації і достовірності обробки первинної інформації із застосуванням обчислювальної техніки.
Перфокарти з крайовою перфорацією і щільові використовувалися для обробки невеликих обсягів інформації із застосуванням простих способів механізації сортування: селекторів, пошукових вібраційних машин, голки та ін. Перфокарти виготовляють на спеціальному верстаті пробиванням отворів на всіх краях карти в один або два рядки. Кожна пробивка позначає конкретний показник досліджуваного об'єкта, наприклад, при вивченні особового складу працівників підприємства. Карта є одночасно і первинним документом, в зв'язку з чим немає потреби в процесі дослідження переносити показники у інші відомості, таблиці, які складають у процесі дослідження.