МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН І ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛИТИКИ
Особливості конфліктів на початку ХХІ ст.
Можливості їхврегулювання
(Курсова робота)
студента І курсу, д/в
спеціальності «Міжнародні відносини»
Сорокіна Дмитра Сергійовича
ДОНЕЦЬК – 2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ВИЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО КОНФЛІКТУ. КЛАСИФІКАЦІЯ
1.1 Поняття «міжнародний конфлікт»
1.2 Структура та фази міжнародного конфлікту
1.3 Класифікація, типологія міжнародних конфліктів
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВНА ПОЧАТКУ XXIст.
2.1 За сферою суперечностей
2.2 За засобами
2.3 За географічними масштабами
2.4 За складом конфліктуючих сторін
2.5 За тривалістю
РОЗДІЛ 3. МОЖЛИВОСТІ ВРЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ КОНФЛІКТІВ
3.1 Переговори і консультації
3.2 Добрі послуги і посередництво
3.3 Міжнародні слідчі і примирні комісії
3.3 Міжнародний арбітраж і судовий розгляд
ВИСНОВКИ
СПИСКИ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
ВСТУП
Актуальність теми. За підрахунками інститутів, що займаються питаннями воєнної історії, з часу закінчення другої світової війни було тільки двадцять шість днів абсолютного миру. Аналіз конфліктів за ці роки свідчить про збільшення кількості міжнародних збройних конфліктів, які при сформованих умовах взаємозв'язку і взаємозалежності держав і різних регіонів, здатні до швидкої ескалації, перетворення у великомасштабні війни з усіма їхніми трагічними наслідками.
Це є свідченням на користь того, що варто розглядати і вивчати особливості всіх сучасних форм збройної боротьби - від невеликих збройних сутичок до широкомаштабних збройних конфліктів. Мета такого дослідження полягає в тому, що воно сприятиме пошуку ефективних науково-обгрунтованих способів запобігання даним конфліктам, а якщо цього не вдається зробити, то локалізації і припинення на більш пізніх етапах їхнього розвитку.
Як у зарубіжній, так і у вітчизняній науці спостерігається дефіцит системного аналізу об’єкта дослідження. Застосування створених класиками конфліктології методологічних розробок, які мають досить високий рівень абстракції, суттєвого результату не приносить через те, що вони не дозволяють виявити особливості сучасних збройних міжнародних конфліктів, які позначаютьсяв усіх сферах суспільного життя.
Отже, актуальність обраної теми обумовлена, насамперед, відсутністю грунтовних концептуальних розробок дослідження сучасних збройно-політичних міжнародних конфліктів, які останнім часом зазнали суттєвих змін, набувши нетрадиційного асиметричного характеру, що потребує подальшої розробки понятійного апарата, типології, доповнень і уточнень в описі їх структурно-функціональних характеристик для пошуку ефективних методів діагнозу, прогнозу та оптимізації способів їхнього врегулювання.
Метою роботи є розкриття сутності збройно-політичного конфлікту, з’ясування особливостей сучасних збройно-політичних конфліктів і виявлення на цій основі ефективних способів їхнього врегулювання.
Задачі дослідження. Досягненню цієї мети підпорядковане розв'язання низки дослідницьких задач. Зокрема необхідно:
- виявити сутність збройно-політичного конфлікту як особливого суспільного явища;
- виокремити характерні витоки та закономірності сучасних збройно-політичних конфліктів;
- розробити типологію збройно-політичних конфліктів;
- віднайти ефективні методи діагнозу й прогнозу сучасних збройно-політичних конфліктів;
- знайти оптимальне поєднання силових та несилових способів врегулювання сучасних збройно-політичних конфліктів;
Об`єктом дослідження є конфлікти як явище в міжнародних відносинах
Предметом дослідження є вплив системи міжнародних відносин на розвиток сучасних конфліктів і можливості їх врегулювання.
Мета
Завдання
Ступінь вивченості проблеми
З’ясування мети і вирішення завдань дослідження зумовили наступні методи наукового пошуку.
- Теоретико-методологічною основою аналізу такого складного суспільного феномену як збройно-політичний конфлікт є низка як загально-наукових, так і спеціально-наукових методів пізнання.
- Метод сходження від абстрактного до конкретного дозволив з’ясувати сутність збройно-політичного конфлікту.
- Системний, структурно-функціональний, порівняльний методи дали можливість визначити поняття “збройно-політичний конфлікт”, виявити й розглянути структурні елементи, особливості сучасних збройно-політичних конфліктів та розробити їхню типологію.
- Метод моделювання сприяв вдосконаленню діагнозу сучасних збройно-політичних конфліктів з метою ефективного прогнозування й оптимізації способів їхнього врегулювання.
При написанні роботи також використані принципи і методи критично-конструктивного, порівняльного аналізу, соціально-філософського, структурно-функціонального підходів до розглядуваних проблем.
Наукова новизна одержаних результатів. Дослідження є однією з перших в Україні робіт, де здійснюється системний аналіз сучасних збройно-політичних конфліктів та способів їхнього врегулювання.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані в діяльності аналітичних центрів, державних структур під час розробки діагнозів і прогнозів збройно-політичних конфліктів для підвищення ефективності прийнятих рішень щодо їхнього врегулювання.
Зміст дослідження, фактичний і аналітичний матеріал про особливості сучасних збройно-політичних конфліктів та можливості їхнього врегулювання може знайти застосування при підготовці лекцій, спеціальних курсів, навчально-методичних посібників і рекомендацій у допомогу викладачам і студентам при вивченні деяких тем політології, конфліктології, геополітики, теорії міжнародних відносин, воєнних дисциплін.
Науково-практичне значення дослідження полягає також в тому, що матеріали, положення та висновки дослідженя можуть бути використані в якості теоретичної основи для розробки зовнішньополітичних і воєнних стратегій, підготовки миротворчих сил, посередників, спостерігачів, дипломатів.
РОЗДІЛ І
ВИЗНАЧЕННЯ МІЖНАРОДНОГО КОНФЛІКТУ. КЛАСИФІКАЦІЯ
1.1 Поняття «міжнародний конфлікт»
Міжнародні конфлікти є невід`ємною складовою міжнародних відносин, так як міжнародні відносини є частиною людської історії.
Попри істотну суспільну значущість наукового дослідження міжнародних конфліктів найважливіша проблема сучасної міжнародної конфліктології — дефініювання поняття "міжнародний конфлікт" — не є розв'язаною і до цього часу. Незважаючи на те, що кількість опублікованих наукових праць з цієї проблематики пнеприпинно зростає, єдиного і цілісного уявлення щодо конфліктів та їх найважливіших особливостей, досі, не сформовано. Значна частина вчених розуміє міжнародні конфлікти як етнічні зіткнення, репрезентовані національними державами, тоді як їхні опоненти наполягають на соціальній природі цього явища.
Насамперед необхідно визначитися з терміном «міжнародний конфлікт», під яким розуміють:
1. це "ситуація суперництва, в якій сторони визнають несумісність можливих позицій, і кожна сторона намагається посісти положення, несумісне з тим, яке намагається зайняти інша"1. Звідси, очевидно, конфлікт варто визначати як явище, що відбувається між появою суперечності у стосунках сторін та її остаточним розв'язанням. К. Боулдінга
2. стану дуже серйозного погіршення (загострення) стосунків між учасниками міжнародного життя, які з метою розв'язання між ними суперечки загрожують один одному застосуванням збройних сил або безпосередньо їх застосовують» [ Доронина Н.Й. Международньїй конфликт. — М., 1981. — С. 35.]
3. як категорію соціальної поведінки для позначення ситуації існування двох чи декількох сторін в боротьбі за щось, що не може належати їм всім одночасноР.Касте
4. конфлікт, який виникає за участі двох чи декількох міжнародних акторів та має міжнародно-політичні наслідки;об’єкт конфлікту при цьому виходить за межі юрисдикції будь-якого з його учасників. ,Ф.Брайар
5. це конфликт, що має місце в системі міжнародних відносин чи виходить на її рівень, і який нерозривно пов’язаний з державами як основними учасниками цієї системи.
6. – це, також, застосування озброєної сили державою проти суверенитета, територіальної недоторканості чи політичної незалежності іншої держави. Р. Джалілі
7. "Міжнародний конфлікт" - розв'язання протиріч, в якому беруть участь дві чи декілька держав.М. Яніон
8. як відносини між державами, які можуть існувати між ними на всіх рівнях і у різній степені (Райт.)
Необхідним також, на думку автора, є зазначити, що сутність світової політики – це конфлікт та його регулювання групами людей, котрі не визнають загальної ролі верховної влади.
1.2 Структура та фази міжнародного конфлікту
Структура конфлікту: сукупність стійких елементів конфлікту, динамічно взаємозалежних і організуючий конфлікт у цілісну систему.
1) Елементи конфлікту: (його учасники).
2) Предмет конфлікту (існуюча або уявлювана проблема є основою конфлікту, із приводу чого сторони вступають у протиборство).
3) Об'єкт конфлікту (він глибше, ніж предмет. Це головне ядро конфлікту. Рушійна сила конфлікту:
а) матеріальна причина;
б) соціальна причина (влада, статуси й ролі);
в) духовна причина (духовні цінності, ідеї, норми, принципи, умови, у яких розвивається конфлікт, проблема інтересів і потреб, і т.д.);
г) образ конфлікту
Фази міжнародних конфліктів
Проблема дослідження особливостей перебігу та якісно відмінних фаз міжнародних конфліктів загалом впирається у відсутність єдиного розуміння меж конфлікту, тобто чіткого визначення моменту його початку та завершення. Питання, що саме вважати конфліктом — власне момент початку активних конфронтативних дій чи процес загострення відносин між ними — не є риторичним та вимагає додаткової уваги. Проблема розуміння внутрішньої структури конфлікту як суспільного явища становить значний науковий інтерес та досить часто аналізується у сучасній конфліктології.