Наприклад, виробництво продукції за рік передбачало витратити 2210 нормо-годин. Планові питомі обсяги випуску продукції за декадами становлять: у першій – 32%, в другій – 33%, в третій – 35%.
На підставі фактичної питомої ваги випуску продукції за декадами визначаємо розподіл витрат праці за декадами. Фактично за першу декаду питома вага в нормо-годинах – 30%, другу – 31%, третю – 39%. Тобто, на випуск витрачено нормо-годин:
за першу декаду 2210´30/100 = 663,0
за другу декаду 2210*31/100 =685,1
за третю декаду 2210´39/100 = 861,9
Витрати за першу і другу декади становили 1348,1, а за третю 861,9 тис. нормо-годин.
Із загальної кількості нормо-годин у третій декаді вилучаємо понаднормові (17,9 тис), тобто 861,9 – 17,9 = 844 тис. нормо-годин.
При дотриманні планового співвідношення у витратах праці за декадами, рівняючись на третю декаду, кількість нормо-годин за рік повинна була становити 2412 тис. ((844´100)/35), а за першу та другу декади – 1550 (2412 -862), тобто за перші дві декади недодано продукції на суму 202 тис. нормо-годин (1550–1348).
Неритмічний випуск продукції пов'язаний з використанням робочої сили насамперед з внутризмінними простоями, які виникають з причин перебоїв у поставках сировини, матеріалів, палива, енергії тощо. Простої знижують випуск продукції [3,299].
Синтетичним показником ритмічної роботи є коефіцієнт ритмічності, який визначається на підставі даних за день, п'ятиденку, декаду. Чим ближче коефіцієнт ритмічності до 1, тим ритмічнішим є виробництво.
Для аналізу використаємо табл. 4
Таблиця 4. Фактичний і плановий випуск товарної продукції за декадами місяця
Декада | Випуск тис. грн. | продукції, | Виконання плану, | Зараховуємся у виконання плану (фактично не вище плану) | |
план | факт | % | тис. грн. | ||
Перша Друга Третя | 13200 13200 13200 | 11100 12300 16304 | 84,1% 93,2% 122,6% | 84,1 93,2 100,0 | 11100 12300 13300 |
Всього | 39700 | 39704 | 100 | 277,3 | 36700 |
Коефіцієнт ритмічності в абсолютному вимірі
k = 36700/39700 = 0,92, а у відносному – k =2 77.3/(100´3) = 0,92
Це означає, що 92% планового обсягу продукції було випущено без порушення графіка.
На четвертому етапі виявляють можливості збільшення обсягу продажу, тобто виторгу від реалізації продукції. Аналіз резервів приросту реалізації продукції враховує пошук резервів збільшення товарного випуску і зменшення залишків нереалізованої продукції па кінець аналізованого періоду. Можливості приросту товарного випуску оцінюють за випуском товарної продукції за аналізований період і за зміною залишків незавершеного виробництва на початок і кінець цього періоду. Найповніше резерви товарного випуску виявляють на перших трьох етапах аналізу. Щодо оцінки зміни залишків незавершеного виробництва, то треба зазначити, що частина їх має нормативний характер (для забезпечення ритмічності виробництва), а понаднормативні запаси скорочують можливості приросту реалізації. До основних факторів, які визначають обсяг незавершеного виробництва (Пн), належать: характер наростання витрат, тривалість виробничого циклу виготовлення виробів і середньодобовий випуск продукції. Взаємозв'язок між обсягом незавершеного виробництва та переліченими факторами має детермінований характер і виражається формулою:
де n – кількість виробів;
Кі – коефіцієнт наростання витрат у виробництві і-то виробу;
Ті – тривалість виробничого циклу виготовлення i‑го виробу, днів;
Ві – середньодобовий випуск i‑х виробів за виробничою собівартістю, грн.
Факторний аналіз незавершеного виробництва проведемо з використанням аналітичної табл. 5. Розрахуємо вплив факторів детермінованої моделі табл. 6. Далі на підставі даних первинного обліку можна з'ясувати причини і виявити винуватців відхилень незавершеного виробництва [3,300].
Таблиця 5. Аналіз незавершеного виробництва підприємства
В и б і Р | Середньо добовий випуск виробів за виробничою собівартістю, грн. у період | Тривалість виготовлення виробів, днів у періоді | Коефіцієнт наростання витрату періоді | Незавершене виробництво, грн. у періоді | |||||
базовому | звітному | базовому | звітному | базовому | звітному | базовому | звітному | в і | |
А | 4150 | 4320 | 6,5 | 6,0 | 0,77 | 0,80 | 20771 | 20736 | -35 |
Б | 3480 | 3500 | 4,1 | 4,0 | 0,89 | 0,87 | 12699 | 12180 | - |
В | 55030 | 60800 | 2,5 | 2,6 | 0,80 | 0,76 | 1–10060 | 120141 | +10081 |
Г | 18250 | 18265 | 5,0 | 5,0 | 0,68 | 0,65 | 62050 | 59361 | -2689 |
Всього | 205580 | 212418 | +6838 |
Вплив зміни залишків нереалізованої продукції на резерви додаткового виторгу від продажу можна визначити, використовуючи табл. 7.
Зміну залишків нереалізованої продукції аналізують за внутрішніми та зовнішніми причинами збуту на основі даних первинного обліку.
Таблиця 6. Оцінка впливу факторів на обсяг незавершеного будівництва
Загальна зміна | У тому числі за рахунок зміни | |||
Виріб | незавершеного виробництва | середньодобового випуску | тривалості циклу | характеру нарощування |
А | -35 | +851 | -1664 | +778 |
Б | -519 | -73 | -312 | -6323 |
В | +10081 | +11540 | +4864 | -2470 |
Г | -2689 | +51 | – | – |
Всього | +6838 | +12349 | +2888 | -8275 |
Важливим аспектом аналізу резервів реалізації продукції і оцінка структури формування зміни обсягу реалізації за рахунок зміни: кількості проданої продукції, її трудомісткості, власних матеріальних витрат на кооперовані поставки напівфабрикатів і комплектуючих виробів, прибутку та залишків нереалізованої продукції. Використовуючи методи аналізу структури, можна виявити пайову участь різних структурних елементів (табл. 8).
Виділення пайової участі структурних елементів реалізації продукції дає змогу визначити характер використання інфляційних умов в управлінні масштабами реалізації продукції.
Аналіз впливу реалізації продукції на кінцеві фінансові результати діяльності підприємства проводять аналогічно до оцінки наслідків невиконання договорів поставки.
Таблиця 7. Характеристика зміни залишків нереалізованої продукції підприємства за аналізований період
Показник | Визначене завдання (план) | Фактично | Відхилення від визначеного завдання (плану) +. – | |
сума | % | |||
Реалізація продукції, тис. грн. | 1500 | 1370 | -130 | -8,67 |
Випуск товарної продукції, тис. грн. | 1500 | 1550 | +50 | +3,33 |
Відхилення реалізації продукції від її товарного випуску, тис. грн. | - | -180 | - | - |
Залишки нереалізованої продукції, тис. грн. а) на початок аналізованого періоду, тис. грн. б) на кінець аналізованого періоду, тис. грн. | - | 2 182 | - - | - - |
Таблиця 8. Структурний аналіз зміни обсягу реалізації продукції
Показник | Зміна щодо визначеного завдання (плану), % | Вплив на зміну обсягу реалізації продукції | Причина | |
% | сума | |||
Нормативно-чиста продукція | 99,5 | -0,5 | -7,5 | Кількість продажу продукції |
Товарна продукція за фактичною собівартістю обробки, тис. грн. | 99,4 | -0,1 | -1,5 | Трудомісткість продукції |
Товарна продукція за фактичною собівартістю обробки з урахуванням матеріальних витрат (без витрат на придбання напівфабрикатів і комплектуючих виробів), тис. грн. | 99,9 | +0,5 | +0,3 | Витрати на послуги кооперованих підприємств |
Товарна продукція за діючими цінами продажу, тис. гри. | 103,3 | +3,4 | +50 | Прибуток від реалізації продукції |
Реалізована продукція за діючими цінами продажу, тис. грн. | 91,3 | -12 | -180 | Нереалізовані залишки продукції |
Практичні завдання
Завдання 1
Проаналізуйте використання виробничої площі підприємства на підставі наведених даних.
Показники | За планом | Фактично |
1. Обсяг продукції, тис. грн. | 25300 | 25850 |
2. Виробнича площа – усього, м | 30000 | 30500 |
У тому числі виробнича площа цехів, м2 | 26200 | 28700 |
Хід виконання завдання.
Визначити випуск продукції на 1 м виробничої площі в цілому та цехів за фактом та планом.
Розрахувати відхилення за показниками.
Результати розрахунків оформити в таблицю:
Показники | За планом | Фактично | Відхилення |
1. Обсяг продукції, тис. грн. | 25300 | 25850 | +550 |
2. Виробнича площа – усього, м2 | 30000 | 30500 | +500 |
У тому числі виробнича площа цехів, м2 | 26200 | 28700 | +2500 |
3. Випуск продукції на їм 2 виробничої площі, грн. | 843,33 | 847,54 | +4,21 |
У тому числі випуск продукції на 1 м2 виробничої площі цехів, грн. | 965,64 | 900,6 | -65,04 |
4. За допомогою прийомів елемінування (ланцюгових підстановок, абсолютних різниць тощо визначити вплив зміни виробничої площі цехів та випуску продукції на 1 м2 виробничої площі цехів на відхилення за обсягом продукції.