Між кривими

,

і

існує характерний геометричний зв’язок: коли крива граничних витрат розташована нижче кривих середніх витрат, то середні витрати спадають, а коли значення

перевищують значення

і

, то середні витрати зростають, криві середніх витрат стають висхідними. Отже, крива

перетинає криві середніх витрат в точках, які відповідають мінімальним значенням

і

(точки а′ і с′). Подібної залежності не існує між кривими

і

, вони не пов’язані між собою.
Обернений зв’язок між продуктивністю факторів виробництва і динамікою витрат ілюструє рис. 7.3, де зобра

жені типові криві. Криві граничних витрат

і середніх змінних витрат

є дзеркальним відображенням кривих граничної

і середньої продуктивності змінного фактора

. Гранична продуктивність змінного фактора на низьких обсягах випуску зростає, на вищих – спадає, а прирости витрат, навпаки, на низьких обсягах мають спадний характер, а на вищих – збільшуються. Максимум граничної продуктивності змінного фактора відповідає мінімуму граничних витрат (точки а – а
1), а максимум середньої продуктивності відповідає мінімуму середніх змінних витрат (точки b – b
1). Аналогічну відповідність можна одержати, зобразивши криві

та

і

.
Зі зміною умов формування витрат (цін ресурсів або технології) криві витрат зміщуються. Якби зросли постійні витрати, то криві

,

, а також

і

змістилися б вгору, а інші криві залишились без змін. А якби зросла ціна змінного ресурсу, то відповідно піднялись би криві

і

, а також

,

і

. Тобто криві сукупних витрат реагують на всі зміни, оскільки включають всі види витрат.