За даними балансу визначають такі показники:
1. Динаміки – відношення вартості основних засобів на кінець року до вартості їх на початок року:
= 0,996 або 99,6 %;
2. Оновлення – відношення вартості нових засобів, введених в експлуатацію за рахунок капітальних вкладень за звітний рік, до наявності основних фондів на кінець року:
= 0,0229 або 2,3 %;
3. Вибуття – відношення вартості засобів, що були за рік в на слідок зносу , до їх вартості на початок року:
= 0,022 або 2,2 % ;
4. Зносу – відношення суми зносу основних засобів до їх повної первісної вартості:
= 0,038 або 3,8 % ( на початок року );
= 0,029 або 2,9 % ( на кінець року);
( Знос основних засобів на початок року склав 728 тис.грн. на кінець року 545 тис.грн..)
5.Збереження – відношення залікової вартості основних засобів до їх повної первісної вартості:
= 0,966 або 96,6 % ( на початок року );
= 0,967 або 96,7 % ( на кінець року ).
Оскільки показник збереження основних засобів характеризує частку не зношеної їх частини, то його можна розрахувати і як різницю між 1 ( 100% ) і показником зносу фондів.
Наприклад :
1 – 0,038 = 0,962 або 100 – 3,8 = 96,2 % ( на початок року );
1 – 0,029 = 0,971 або 100 – 2,9 = 97,1 % ( на кінець року ).
Обчислені показники свідчать про розширене відтворення основних засобів у господарстві ПБП "Агросвіт".
3.3 Застосування методу групувань в статистичному аналізі використання основних засобів.
Статистичне групування – це розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ та типи, групи і підгрупи за будь - якою істотною ознакою.
Групування є одним з найважливіших етапів всієї статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними. Так, наукове застосування методу відносних і середніх величин, індексного, кореляційного та інших видів можлива тільки після того, як статистичний матеріал розподілено на групи однотипних об’єктів.
Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно виділити із всієї різноманітності основний процес, яких визначає всі інші зміни, явища і спричинює якісні зміни.
Наступним етапом групування даних є визначення форм розвитку певних типів явищ. Форми розвитку окремих явищ значною мірою зумовлені місцевими умовами, які потрібно з'ясувати і врахувати.
Відповідно до форм розвитку вибирають групувальні ознаки, які повинні точно і повно відображати внутрішні особливості явищ, що досліджуються. Розглянемо групування на прикладі енергозабезпеченності і фондовіддачі у таблиці 3.3.1.
Таблиця 3.3.1. Енергозабезпеченність та фондовіддача у господарстві ПБП "Агросвіт".
| Господарства | Енергозабезпеченність к.с. 1 га сільськогосподарських угідь | Вартість валової продукції, тис.грн.. | Вартість основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення, тис.грн.. | Фондовіддача, ( на 100грн основних засобів) грн.. |
| СВК "Прогрес" | 2,911 | 704 | 11392 | 7,5 |
| СВК ім. Кірова | 2,519 | 1084 | 10499 | 17,8 |
| СВК "Колос" | 2,194 | 745 | 8346 | 19,8 |
| СВК "Сергіївка" | 2,179 | 2110 | 5436 | 44,8 |
| КСП "Райлянка" | 2,146 | 1068 | 8620 | 19,1 |
| СВК "Дружба" | 2,133 | 5845 | 23354 | 25,9 |
| СВК "Введенський" | 2,130 | 413 | 6639 | 14,0 |
| СВК "Рассвет" | 2,116 | 2010 | 7510 | 30,0 |
| СВК "Успенський" | 2,025 | 2345 | 12041 | 23,4 |
| СВК "Ярославський" | 1,946 | 629 | 11116 | 13,5 |
| СВК "Родина" | 1,893 | 4843 | 38021 | 14,0 |
| СВК "Петропавловський" | 1,843 | 1287 | 7178 | 16,8 |
| СВК "Надія" | 1,723 | 1534 | 9736 | 23,6 |
| СВК "Україна" | 1,713 | 634 | 6555 | 16,0 |
| ПБП "Агросвіт" | 1,01 | 1068 | 18509 | 5,7 |
| Разом | 30,481 | 26319 | 175252 | 291,9 |
| Середні | 2,032 | 1754,6 | 11683,47 | 19,46 |
В таблиці 3.3.1 наведенні данні, які відображають діяльність підприємств. В наслідок цих даних згрупуємо господарства районів (використовувались данні Саратського району, для здійснення повного аналізу та точніше порівняти ПБП "Агросвіт" з іншими господарствами) за рівнем енергозабезпеченності на 1 га посіву, утворюючи при цьому три групи з рівними інтервалами .
Величину інтервалу визначають за такою формулою:
і = , де
Xmaxі Xmin – найбільше і найменше значення групувальної ознаки;
n – кількість груп.
і = = 0,63
На підставі обчислених даних складемо таблицю 3.3.2.
Таблиця 3.3.2. Вплив енергозабезпеченності на рівень фондовіддачі в ПБП "Агросвіт".
| Групи господарств за рівнем енергозабезпеченності на 1 га | Кількість господарств | Середній рівень енергозабезпеченності на 1 га к.с. | Вартість валової продукції, тис.грн. | Вартість основних засобів, тис.грн.. | Середній рівень фондовіддачі, тис.грн. |
| 1.1,01-1,64 | 1 | 1,01 | 1068 | 18509 | 5,8 |
| 2.1,64-2,27 | 12 | 2,003 | 23463 | 134852 | 17,4 |
| 3.2,27-2,9 | 2 | 2,715 | 1788 | 21891 | 8,17 |
| Всього і в середньому | 15 | 5,728 | 26319 | 175252 | 31,37 |
Дані таблиці 3.3.2 показують, що більшість господарств має рівень енергозабезпеченності від 2,27-2,81 на 1 га к.с. А енергозабезпеченністю від 1,01-1,64 на 1 га к.с. забезпечене лише одне господарство ПБП "Агросвіт". Ці данні свідчать про те, що ПБП "Агросвіт" значно менше енергозабезпечене ніж інші господарства, які дули використанні в порівнянні.
В залежності від того, на скільки забезпечені господарства енергією, від цього залежить збільшиться чи зменшиться вартість валової продукції і вартість основних засобів.
Для визначення середньої фондовіддачі використовувалась така формула:
Вартість валової продукції
Середня фондовіддача = х 100
Тобто, середня фондовіддача в нашому випадку дорівнює:
х 100 = 31,37 (грн..)
Можна зробити загальний висновок, що ПБП "Агросвіт" в порівнянні з іншими господарствами знаходиться досить на низькому рівні. Але це господарство має усі підстави для подальшого успішного розвитку.
3.4 Кореляційний аналіз впливу факторів на рівень фондовіддачі.
Серед методів, які статистика використовує для характеристики взаємозв'язків масових явищ, одними із найважливіших є кореляційний аналіз.
Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозалежності між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси. За допомогою цього методу здійснюється одне з найважливіших завдань статистики – встановлення і пояснення взаємозв'язків і відмінностей у розвитку соціально-економічних явищ. Зв’язок між окремими явищами виявляється у вигляді кореляційної залежності або кореляцій.
За ступенем залежності одного явища від іншого розрізняють два види зв’язку: функціональний і кореляційний.
При кореляційному зв’язку, який має імовірний характер, немає сурової відповідності між значенням залежних ознак ; кожному повному значенню аргументу (факторної ознаки) відповідає кілька різних значень функції (регулярної ознаки). За напрямком зв’язок між корелюючими величинами може бути прямим, коли коефіцієнт кореляції коливається від 0 до +1, і оберненим , коли він коливається від 0 до –1. За формою зв’язку розрізняють прямолінійні і криволінійні кореляційні зв’язки. Якщо коефіцієнт кореляції r < 0,3, то зв’язку
між У і Х немає. При r = 0,3-0,5, то зв’язок слабкий. При r = 0,5-0,7, то зв’язок середній, а якщо r > 0,7, то зв’язок тісний.
Розглянемо застосування методики кореляційного аналізу на прикладі таблиці 3.4.1.
Для обчислення теоретичного рівня фондовіддачі застосовують таку формулу:
УХ = а + вх, де
Ух – теоретичні значення результативної ознаки;
а – початок відліку, або значення ух при умові, що х=0;
в – коефіцієнт регресії, який показує, як змінюються ух при кожній зміні х на одиницю;
х – значення факторної ознаки.
Таблиця 3.4.1. Розрахунок кореляційної залежності фондовіддачі від рівня енергозабезпеченності в ПБП "Агросвіт".