Відповідальність учасників має субсидіарний характер – вона настає тільки у випадку недостатності майна товариства для задоволення вимог кредиторів. Граничний розмір відповідальності (двох-, трьох-, п’ятикратная тощо), а також її характер (часткова або солідарна) передбачається самими учасниками в установчих документах.
Товариство з додатковою відповідальністю створюється в тих випадках, коли розміри капіталу, необхідного для початку діяльності товариства і його нормального функціонування, значно менші, ніж для забезпечення інтересів кредиторів цього товариства. В подібній ситуації немає потреби акумулювати відразу великий капітал – гарантійна функція забезпечується не розміром статутного фонду, а введенням додаткової майнової відповідальності учасників.
Ця форма господарського товариства може використовуватися ще й в тому випадку, коли законом установлено заборону на здійснення певних видів діяльності товариством з обмеженою відповідальністю (наприклад, страхування). Виключно в формі товариства з додатковою відповідальністю функціонують довірчі товариства, особливості правового статусу яких визначаються Декретом КМУ "Про довірчі товариства" від 17.03.1993.
Багато важливих питань щодо взаємовідносин і відповідальності учасників ТзДВ не врегульовано законодавством, тому в установчих документах доцільно закріпити такі положення:
o у випадку банкротства одного з учасників його відповідальність за борги товариства розподіляється між іншими учасниками;
o учасник, що вибув, впродовж 1 року з дня вибуття несе передбачену статутом відповідальність за всіма зобов’язаннями товариства, що виникли до його вибуття зі складу товариства;
o кожний учасник, що вступає в товариство, несе відповідальність також за всіма зобов’язаннями товариства, що виникли до його вступу.
ння, офісні меблі.
Інші -- протипожежний інвентар і т.ін.
Співвідношення перерахованих дев'яти груп основних виробничих фондів в їх загальній вартості називають технологічною структурою або видовою структурою. Структура різна для підприємств різних галузей промисловості, рівня технологічної озброєності виробництва, географічного положення.
Використана література
1.Закон України “Про підприємництво” // Галицькі контракти-
1996.-№42
2. Закон України “Про господарські товариства” // Галицькі
контракти.-1996.- №42
3. Закон України “Про підприємства в Україні” // Галицькі
контракти.-1996.- №42
4. Економіка підприємства / За ред. С.Ф. Покропивного.-Київ:
Хвиля-прес, 1995
5. Про порядок ліцензування підприємницької діяльності.
Постанова КМУ від 3 липня 1998р. №1020 // Урядовий курєр.-
1998.- №134-135
6. Про порядок державної реєстрації субєктів підприємницької
діяльності: Постанова КМ від 25.05.98р. №740
7. Економіка будівельного комплексу / П.Ф. Жердецький, А.А.
Пересада.- Київ: Вища школа, 1992
8. Экономика предприятия / Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля,
проф. Е.М. Куприянова.-М.Юнити, 1996
9. Экономика и статистика фирм / Под ред. С.Д. Ильенковой.-
М, 1996
10. Основы рыночной экономики / В.Я. Бобров.-Киев, 1995