Тому в рослинництві при встановленні режиму підсумованого обліку робочого часу доцільно користуватися нормою зазначеної постанови з встановленням річного підсумованого обліку робочого часу з обмеженням максимальної тривалості робочої зміни до 10 год.
Якщо на підприємстві допущено перевищення, прийнятої у колективному договорі на відповідний період тривалості робочої зміни, цей час вважається надурочним.
КЗпП України (ст. 62, 65) чітко регламентує застосування граничних розмірів надурочних робіт та порядок їх обмеження. Надурочні роботи не мають перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів поспіль і 120 год на рік.
Робота понад установлену норму робочого часу за обліковий період за підсумованого обліку робочого часу не може компенсуватися зменшенням тривалості робочого часу у наступному обліковому періоді. Таку роботу має бути оплачено за нормами, встановленими для надурочних робіт.
При складанні графіка змінності необхідно також враховувати, що відповідно до ст. 62 КЗпП України надурочні роботи, як правило, не допускаються. До виняткових випадків, які дають право застосовувати надурочні роботи в сільському господарстві відповідно до зазначеної статті закону, можна віднести: відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків, за необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідного невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх призводить до припинення робіт для значної кількості працівників.
Для сільськогосподарських підприємств до таких робіт можна віднести закінчення виконання польових робіт, збирання врожаю в оптимальні строки відповідно до визначеного сезонного завдання, які внаслідок непередбачених обставин, зокрема природньо-кліматичних умов чи випадкової затримки з технічних причин не були закінчені в нормальний робочий час та інших об’єктивних причин.
Якщо у колективному договорі підприємства не передбачено підсумований облік робочого часу, то тривалість щоденної роботи повинна відповідати тривалості, передбаченій у ст. 52 КЗпП України, години роботи, виконані понад передбачену норму, вважаються надурочними.
На підприємствах, які у колективному договорі на 2005 рік не передбачили річного підсумованого робочого часу, можуть у встановленому порядку внести зміни до колективного договору і запровадити для працівників, зайнятих на роботах у рослинництві, або лише для трактористів-машиністів підсумований облік робочого часу на півріччя, або квартал.
При запровадженні підсумованого обліку робочого часу час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) на кожен місяць передбачається правилами внутрішнього трудового розпорядку. У період напружених сільськогосподарських робіт, за необхідності запровадження змінної роботи, складаються графіки змінності. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожен робочий тиждень у години, визначені в графіках змінності
2.3. Визначення відрадних розцінок та додаткової оплати
На підставі прийнятих у господарстві тарифних ставок і норм продуктивності та відповідно до умов колективного договору може встановлюватися два види розцінок: за одиницю продукції в тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі (в цьому випадку 60-80% фонду оплати праці доцільно направити для розрахунку розцінки за намолочену тонну зерна). На роботах при скошуванні у валки оплата праці здійснюється за 1 га.
Розцінки необхідно розрахувати перед початком масового збирання урожаю, коли є змога з достатньою точністю визначити врожайність, а отже і сезонну норму продуктивності по окремих видах збиральних агрегатів, у тому числі шляхом проведення контрольних обмолотів.
Основою для визначення відрядної розцінки є розмір годинної тарифної ставки. Галузевою угодою передбачено, що окремим висококваліфікованим працівникам, які зайняті на особливо складних, важких та відповідальних роботах, на період їх виконання оплата праці може встановлюватися на основі підвищених тарифних ставок із застосуванням вищих між розрядних коефіцієнтів (до 2,7) до тарифної ставки робітника 1 розряду відповідної категорії працівників на умовах колективного договору.
Враховуючи те, що збирання зернових культур є особливо важливою і відповідальною роботою, та з метою дотримання між розрядного співвідношення рекомендується для визначення годинної тарифної ставки для робіт, що тарифікуються V розрядом, тарифну ставку робітника І розряду тарифної сітки трактористів-машиністів підвищувати на коефіцієнт 2,3, а робіт, що тарифікуються VI розрядом, – на 2,7, конкретний коефіцієнт встановлюється у колективному договорі.
Крім того, при розрахунку відрядної розцінки відповідно до норм Галузевої угоди тарифну ставку рекомендується підвищувати за рахунок доплат за інтенсивність праці та за високу професійну майстерність, встановлювати підвищену оплату в перші дні масового збирання. Приклад розрахунку оплати за змінну норму праці наведено в табл. 2.5.
2.5.
Розрахунок оплати праці для трактористів-машиністів на збиранні урожаю 2005 року (ІІ група підприємств), грн.
Структура оплати праці за семигодинну змінну норму праці | Роботи, які тарифікуються V розрядом | Роботи, які тарифікуються VI розрядом |
Тарифна ставка | 2,88 х 2,3 х 7 год = 46,37 | 2,88 х 2,7 х 7 год = 54,43 |
Доплата за інтенсивність праці (12%) | 46,37 : 100 х 12 = 5,56 | 54,43 : 100 х 12 = 6,53 |
Доплата за професійну майстерність (24%) | 46,37 : 100 х 24 = 11,13 | 54,43 : 100 х 24 = 13,06 |
Разом | 63,06 | 74,02 |
Крім того, на збиранні зернових традиційно застосовується рекомендована підвищена оплата у перші дні масового збирання.
Наприклад, оплату праці трактористів-машиністів, що виконують змінні норми продуктивності на обмолочуванні зернових в перші 10 днів, а на скошуванні зернових культур у валки в перші 7 днів масового збирання рекомендується проводити за розцінками, збільшеними на 60%, іншим працівникам – на 15%.
При невиконанні норм продуктивності в цей період, а також у решту обмежених днів збирання врожаю зернових культур оплату праці рекомендується здійснювати за розцінками, збільшеними на 30%.
Конкретні обмежені календарні строки (в днях), на які встановлюються підвищені розцінки на збиранні врожаю, визначаються в господарстві залежно від наявності машин і кадрів механізаторів у межах оптимальних строків, встановлених для відповідних культур.
Підвищені розцінки на збиральних роботах за рішенням керівника (власника, правління) сільськогосподарського підприємства та профспілкового комітету можуть бути зменшені або зовсім не застосовуватись при зниженні якості збиральних робіт чи погіршенні якості продукції з вини працівника.
Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок жаткарям на скошуванні зернових культур у валки наведено в табл.2.6.
2.6.
Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок на скошуванні зернових і зернобобових культур у валки, грн.
Вид механізмів | Марка жниварки | Культура | Норма продуктивності, га | Витрати палива на одиницю роботи, л/га | Розцінка за 1 га в перші 7 днів +60% | Розцінка за 1 га в наступні 5 днів +30% | Розцінка за 1 га в інші дні |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6(гр.8 Ч 1,6) | 7(гр.8 Ч 1,3) | 8(63,06 грн : гр. 4) |
СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Пшениця, ячмінь, овес, жито | 15,5 | 4,4 | 6,51 | 5,29 | 4,07 |
МТЗ-82 | ЖВН-6А | Те ж | 19,0 | 4,1 | 5,31 | 4,32 | 3,32 |
СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Зернобобові | 11,2 | 4,8 | 9,01 | 7,32 | 5,63 |
СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Гречка | 14,2 | 3,9 | 7,10 | 5,77 | 4,44 |
СК-5 "Нива" | ЖРБ-4,2 | Просо | 14,7 | 3,7 | 6,84 | 5,56 | 4,28 |
На роботах по скошуванню зернових культур у валки за умови полеглості хлібостою до 25-30% рекомендується норми продуктивності знижувати, а витрати палива підвищувати до 20%.
При скошуванні зернових культур при русі в одну сторону за умови сильної полеглості хлібостою більше 50% норми продуктивності знижуються, а витрати палива підвищуються до 40%.
На обмолочуванні зернових та зернобобових культур підприємства самостійно визначають норму праці, за яку провадиться нарахування заробітної плати: одиницю продукції у тоннах або за одиницю продукції та гектар зібраної площі.
Більш поширеним є нарахування оплати за намолочену тонну, приклад такого розрахунку наведено в табл. 2.7.
2.7.
Приклад розрахунку норм праці та відрядних розцінок на підбиранні
й обмолочуванні валків та прямому комбайнуванні, грн.
Культура | Контрольна урожайність, ц/га | Норма продуктивності | Витрати палива, л/га | Розцінка за одну намолочену тонну | |||||||
га | т | у перші 10 днів +60% | у наступні 10 днів +30% | у інші дні | |||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6(гр. 8 × 1,6) | 7 (гр.8 × 1,3) | 8(74,02 грн. : гр. 4) | ||||
Комбайн СК-5 "Нива" (ПУН-5) після жниварки ЖБР-4,2 (з подрібненням соломи) | |||||||||||
Озимі зернові | 25 | 8,5 | 21,5 | 10,3 | 5,50 | 4.47 | 3,44 | ||||
Ярий ячмінь | 20 | 9,1 | 18,2 | 9,9 | 6,50 | 5,28 | 4,06 | ||||
Овес | 19 | 9,1 | 17,3 | 9,9 | 6,85 | 5,56 | 4,28 | ||||
Просо | 15 | 6,1 | 9,2 | 11,1 | 12,88 | 10,46 | 8,05 | ||||
Гречка | 15 | 6,1 | 9,2 | 10,9 | 12,88 | 10,46 | 8,05 | ||||
Горох (без подрібнення) | 18 | 9,8 | 17,6 | 8,9 | 6,74 | 5,47 | 4,21 | ||||
Комбайн "Дон-1500" (без подрібнення соломи після жниварки ЖВН-6А) | |||||||||||
Озимі зернові | 25 | 14,6 | 36,5 | 6,5 | 3,25 | 2,64 | 2,03 | ||||
Ярий ячмінь | 20 | 17,8 | 35,6 | 5,4 | 3,33 | 2,70 | 2,08 | ||||
Овес | 19 | 17,8 | 33,8 | 5,4 | 3,50 | 2,85 | 2,19 | ||||
Гречка | 15 | 12,2 | 18,3 | 10,2 | 6,48 | 5,27 | 4,05 | ||||
Продовження табл. 5 | |||||||||||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | ||||
Пряме комбайнування | |||||||||||
Комбайн СК-5 "Нива" (4,8 м) | |||||||||||
Озимі зернові | 30 | 8,6 | 25,8 | 9,0 | 4,59 | 3,73 | 2,87 | ||||
Ярий ячмінь | 24 | 10,0 | 24,0 | 7,9 | 4,93 | 4,00 | 3,08 | ||||
Овес | 20 | 10,9 | 21,8 | 7,4 | 5,42 | 4,41 | 3,39 | ||||
Комбайн "Дон-1500" (6,6 м) | |||||||||||
Озимі зернові | 30 | 16,0 | 48 | 8,5 | 2,46 | 2,00 | 1,54 | ||||
Ярий ячмінь | 24 | 17,2 | 41,3 | 8,1 | 2,86 | 2,33 | 1,79 |
При роботі комбайна в одну сторону рекомендується норми продуктивності знижувати, а витрати палива підвищувати до 40%.