Отже, дифузія нововведення залежить як від стратегії імітаторів, так і від кількості піонерських реципієнтів. Підприємці відкривають нові технологічні можливості, але їхня реалізація залежить від вибору імітатора. Імовірність домінування на ринку буде більшої для технології з більшим числом піонерських організацій. Зрозуміло, результат конкуренції технологій визначається вибором всіх агентів на ринку, але вплив більше ранніх реципієнтів буде більшим у порівнянні з виконанням наступних.
Для швидкого поширення інновації потрібна розвинена інфраструктура.
Інноваційний процес має циклічний характер, що демонструє хронологічний порядок появи нововведень у різних областях техніки. Можна відзначити, що інновація - це такий техніко-економічний цикл, у якому використання результатів сфери досліджень і розробок безпосередньо викликає технічні й економічні зміни, які впливають на діяльність цієї сфери.
У міру розвитку діяльність, що представляє інноваційний процес, розпадається на окремі, що розрізняються між собою, ділянки й матеріалізується у вигляді функціональних організаційних одиниць, що відокремилися в результаті розподілу праці. Економічний і технологічний вплив інноваційних процесів лише частково втілюється в нових продуктах або технологіях. Значно більше він проявляється в збільшенні економічного й науково-технічного потенціалу як передумови виникнення нової техніки, тобто підвищується технологічний рівень інноваційної системи і її складених елементів, підвищується тим самим сприйнятливість до інновацій.
Теоретичне фундаментальне дослідження не зв'язане безпосередньо з рішенням конкретних прикладних завдань. Однак саме воно є фундаментом інноваційного процесу. Разом з тим, необхідність теоретичних досліджень може бути обумовлена потребами практики й синтезом попередніх знань про предмет.
Фундаментальні дослідження, як правило, втілюються в прикладних дослідженнях, але відбувається це не відразу. Розвиток може здійснюватися за схемою:
Сектор | Зміст |
Державний | ¨ Організації міністерств і відомств, які забезпечують керування державою й задоволення потреб суспільства в цілому (державне керування, оборона, громадський порядок; охорона здоров'я, культура, дозвілля, соціальне забезпечення й т.п.), включаючи федеральні й місцеві органи. |
¨ Безприбуткові (некомерційні) організації, повністю або в основному фінансовані й контрольовані урядом, за винятком організацій, що ставляться до вищого утворення. Ці організації в першу чергу обслуговують уряд і не ставлять своїм завданням одержання прибутку, а в основному залучені в дослідницьку діяльність, що стосується суспільних й адміністративних функцій. | |
Підприємницький | ¨ Всі організації й підприємства, чия основна діяльність пов'язана з виробництвом продукції або послуг у ланцюгах продажу (відмінних від послуг сектора вищого утворення), у тому числі держави, що перебувають у власності. |
¨ Приватні безприбуткові (некомерційні) організації, в¨ основному обслуговуючої вищезгаданої організації. | |
Вище утворення | ¨ Університети й інші вищі навчальні заклади, незалежно від джерел фінансування або правового статусу. |
¨ Науково-дослідні інститути, експериментальні станції, клініки, що перебувають під безпосереднім контролем або керуванням або асоційовані з вищими навчальними закладами. | |
¨ Організації, що безпосередньо обслуговують вище утворення (організації системи Держкомітету по вищому утворенню). | |
Приватний безприбутковий (некомерційний) | ¨ Приватні організації, що не ставлять своєю метою одержання прибутку (професійні суспільства, союзи, асоціації, суспільні, благодійні організації, фонди); крім фондів, більш ніж наполовину фінансованих державою, які ставляться до державного сектора. |
¨ Приватні індивідуальні організації. |
Висновки по першому підрозділу можна зробити такі. Нове знання розширює нашу уяву про навколишній світ, і в цьому складається його найважливіше призначення. Але поряд із цим наука відкриває нові можливості для задоволення реальних практичних потреб суспільства.
Доля наукових результатів складається за порогом дослідницької лабораторії по-різному. Одні попадають у загальну скарбничку наукових знань і використаються переважно для одержання нового знання. Інші - негайно підхоплюються промисловими підприємствами. Треті - взагалі не залучають до себе уваги довгі роки, але потім одного чудового дня витягаються на світло або відкриваються заново й дають поштовх бурхливому розвитку нових напрямків науки або нових видів виробництва.
Головною причиною, що змушує промислові підприємства вкладати в освоєння досягнень НТП мільйони доларів, навіть якщо шанси зайняти монопольне положення на ринку практично відсутні, мабуть, є гостра конкуренція, з якої доводиться зіштовхуватися практично будь-якому підприємству, що поставляє технологію, що випускає продукцію або робить які-небудь послуги. Підприємство зобов'язане саме піклуватися про збереження конкурентноздатності й одержання прибутку. Отже, воно повинне відслідковувати й прогнозувати ситуацію на ринку, лінію поводження основних і потенційних конкурентів, поява нових наукових і технологічних проривів, здатних змінити в ту або іншу сторону досягнуте на даний момент часу ринкова рівновага.