Заробітна плата і її вплив на формування ринку праці
в сучасних умовах.
Механізм функціонування ринку праці включає взаємодію продавців трудових послуг і покупців. Попит на працівників визначається попитом на продукцію, яку вони виробляють, і заробітною платою. Пропозиція праці також залежить від рівня заробітної плати.
Механізм функціонування ринку праці в ринковій економіці більш досліджений, ніж в економіці перехідного періоду.
Нинішній етап трансформації економіки України характеризується, як етап стабілізації і структурної перебудови. Ринок праці на цьому етапі продовжує формуватися, як основний елемент економічної системи, що чутливо реагує в цілому на всі процеси в суспільстві. Механізм функціонування українського ринку праці має свої особливості і деформації, які, в основному, пов’язані із трансформаційним періодом. Необхідно відмітити, що такий компонент саморегуляції ринку праці, як заробітна плата не приведена у відповідність із вартістю робочої сили і деформує попит і пропозицію.
На думку багатьох українських економістів, слід підвищити середньомісячну зарплату, тому що, економічне зростання виробництва розпочнеться тільки при високій заробітній платі. Інші вчені стверджують, що підвищення її на сучасному етапі ще більше негативно вплине на економіку України. З економічної теорії відомо, що загальний рівень зайнятості в країні визначається середнім рівнем заробітної плати.
Практика формування середнього рівня заробітної плати в економіці України має деякі відхилення від теоретичної бази. Протягом останніх років рівень середньої плати падає, але зайнятість не збільшується. Це явище можна пояснити, виділивши фактори, які впливають на зниження середньої заробітної плати.
По-перше, відбувається спад виробництва в основних галузях економіки. В 1998 році, за даними Держкомстату України, ВВП скоротився на 1,7%[1]. По-друге, значний вплив на зниження середньої плати мала і осіння фінансова криза (1998 рік), внаслідок якої збільшилось скорочення виробництва продукції, а також зменшився об’єм її продажу.
По-третє, підприємства змушені переводити працівників, на неповну зайнятість, про що свідчать дані табл. 1.
Табл. 1
Кількість працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості, по галузях економіки (у відсотках до загальної кількості працівників галузі)
| Чисельність працівників, які знаходились в адміні-стративних відпустках | Чисельність працівників, які працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) | |||
| 1997 | 1998 | 1997 | 1998 | |
| Всього | ||||
| УкраїнаЗап. Область | 21,927,1 | 20,025,6 | 16,122,5 | 15,127,1 |
| Промисловість | ||||
| УкраїнаЗап. область | 33,140,4 | 33,744,0 | 22,636,3 | 23,648,6 |
| Сільське господарство | ||||
| УкраїнаЗап. область | 20,814,5 | 19,317,2 | 11,27,1 | 9,915,1 |
| Лісове та рибне господарства | ||||
| УкраїнаЗап. область | 14,339,4 | 13,714,5 | 9,1– | 5,411,4 |
| Транспорт і зв’язок | ||||
| УкраїнаЗап. область | 18,521,6 | 15,620,4 | 27,934,3 | 23,428,6 |
| Будівництво | ||||
| УкраїнаЗап. область | 43,847,9 | 40,738,5 | 21,823,0 | 21,425,4 |
| Торгівля | ||||
| УкраїнаЗап. область | 10,420,1 | 13,120,3 | 10,415,7 | 11,411,2 |
| Інші | ||||
| УкраїнаЗап. область | 9,39,2 | 5,53,8 | 6,42,8 | 4,72,7 |
* Розраховано автором за статистичними даними по Україні та Запорізькій області.
По-третє, низька продуктивність праці, яка є результатом втрати професійного вміння і навичок працівників із-за нестабільної зайнятості, та використання старих технологій. Наприклад, індекс продуктивності праці в 1990 р. у машинобудівній і металообробній галузі по Україні складав 134%, а по Запорізькій області 123%, а в 1997 році, відповідно – 92% і 69%[2].
В-четвертих, заборгованість із заробітної плати. За даними Держкомстату протягом 1998 року заборгованість зросла у виробничій сфері на 35% і в бюджетній сфері на 33%. В майбутньому заборгованість із заробітної плати, за прогнозами українських і зарубіжних економістів, зростатиме. Причина росту заборгованості заробітної плати, в умовах спаду економіки України, пов’язана із таким явищем, як негнучкість зарплати. Це проявляється в таких ситуаціях: на збиткових підприємствах продовжують підвищувати оклади і, внаслідок цього, збільшують нараховану заробітну плату, не виплативши зароблену раніше. Це свідчить про те, що керівники підприємств не готові до ринкових умов господарювання. Своїми діями вони прагнуть втримувати кваліфікованих робітників і разом з цим підтримують непродуктивну зайнятість.
Про недосконалість українського законодавства характеризують такі явища, як встановлення однакової мінімальної заробітної плати і заборона її зниження. Поряд із суб’єктивними причинами, які ведуть до негнучкості зарплати, необхідно виділити і об’єктивні, пов’язані із функціонуванням елементів адміністративно-командної економіки в сучасних умовах. Великі підприємства, які працювали на задоволення потреб всієї економіки України, сьогодні мають технологічні проблеми із зупинкою виробництва. В результаті вони змушені продовжувати випуск продукції при зниженні попиту на неї і, внаслідок цього, нараховувати заробітну плату, яка не буде виплачена в найближчий час.
Реальним способом підвищення зарплати є зростання продуктивності праці, а в довгостроковій перспективі – і забезпечення високої зайнятості. Зміна середньої заробітної плати в майбутньому залежатиме від ефективності ринкових перетворень, зокрема, структурної перебудови, припинення спаду виробництва, та активної дії уряду спрямованої на розв’язання ринкових проблем.
Анотація
У статті досліджується проблема становлення ринкового механізму праці в Україні за посередництвом коригування середньомісячної заробітної плати. Наводиться аналіз факторів, зумовлюючих зниження середнього рівня заробітної плати в Україні. Здійснено розгляд потенційних способів реального її підвищення .
[1]Про соціально-економічне становище України. Держкомстат України. – (за січень-листопад) К., 1998. – С.4-5.
[2]Статистичні дані по Запорізькій області за 1998 рік. – С. 64.