4. спеціальний одяг, спеціальне взуття, а також постільні речі незалежно від їхньої вартості і терміну служби;
5. формений одяг, призначений для видачі працівникам підприємства, незалежно від вартості й терміну служби.
На сьогодні П(С) БО №7 дозволяє підприємству самостійно визначати, що відносити до ОЗ, а що ні, виходячи з того, що ніхто не забороняє підприємству прийняти рішення про зарахування до складу ОЗ саме тих видів МШП, котрі найбільш відповідають цьому поняттю з економічної точки зору.
Як і будь-який актив, ОЗ відображається в балансі при додержанні двох умов:
1. існує імовірність одержання економічних вигод від його використання;
2. оцінка ОЗ може бути достовірно визначена.
Відносно імовірності одержання економічних вигод підприємство має визначити цілі використання такого ОЗ. Виходячи з визначення ОЗ за П(С) БО №7, такими цілями є:
- використання ОЗ в процесі виробництва;
- використання ОЗ в процесі поставки товарів, виконання робіт і надання послуг;
- використання ОЗ для надання в оренду іншим особам;
- використання ОЗ для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.
Що стосується можливості достовірної оцінки виходячи з положень П(С) БО 7 та Інструкції №291, то підприємству слід використовувати дві оцінки вартості ОЗ: історична собівартість, справедлива вартість.
Історична собівартість ОЗ визначається на рівні первісної оцінки ОЗ, котра включає в себе:
- фактичну вартість об'єкта основних фондів;
- вартість усіх податків і зборів, що включаються до ціни товару, за винятком ПДВ;
- витрати на транспортування;
- витрати на державну реєстрацію;
- витрати, пов'язані безпосередньо з приведенням об'єкта в робочий стан (витрати на підготовку будівельного майданчика, початкові та заготівельні витрати, пов'язані з придбанням ОЗ, витрати на страхування, витрати на установлення, монтаж і налагоджування, витрати на оплату послуг спеціалізованих підприємств і фахівців, включаючи прямі витрати на оплату праці працівників, пов'язаних з процесом введення ОЗ в експлуатацію) тощо.
Не включаються до складу первісної вартості ОЗ і відображаються у складі витрат:
- витрати на сплату відсотків за кредит, залучений для купівлі ОЗ;
- понаднормативні суми відходів;
- понаднормативні витрати на оплату праці;
- загальногосподарські витрати.
Під справедливою вартістю ОЗ розуміється вартість ОЗ, котру може бути отримано в операціях обміну між поінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами. Згідно з додатком до П(С) БО 19 справедлива оцінка ОЗ визначається таким чином: [3]
- земля і будівлі – ринкова вартість;
- машини і обладнання – ринкова вартість, а у разі відсутності даних про ринкову вартість – переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням зносу на дату оцінки;
- інші основні засоби – переоцінена вартість (сучасна собівартість придбання) за вирахуванням суми зносу на дату оцінки.
Як ринкова вартість, можуть бути використані дані про біржову вартість, дані прайс-листів тощо. Таке твердження ґрунтується на принципі обачливості, згідно з яким методи оцінки, застосовувані в бухгалтерському обліку, мають запобігати завищенню оцінок активів. Як переоцінена вартість (вартість їх відтворення в сучасних умовах і цінах) може виступати експертна оцінка ОЗ, здійснена незалежними експертами.
Виходячи з вимог Інструкції №291 зарахування на баланс ОЗ, придбаного за грошові кошти або спорудженого підрядним способом, здійснюється за його первісною вартістю (історичною собівартістю), а справедлива оцінка застосовується при проведенні переоцінки такого ОЗ, при спорудженні ОЗ власними силами, при одержанні ОЗ безоплатно або як внеску до статутного фонду, а також при здійснення бартерних операцій з ОЗ.
Оцінка споруджуваного власними силами (господарським способом) ОЗ проводиться із застосуванням історичної собівартості. При цьому первісна вартість включає до себе прямі та накладні витрати, пов'язані з таким спорудженням. Не включаються до складу первісної вартості такого об'єкта понаднормовані відходи, понаднормовані витрати на оплату праці та відсотки за кредит, залучений до такого спорудження. Також історична собівартість такого об'єкта не повинна перевищувати його справедливої оцінки. Крім того, додатна різниця між історичною і справедливою вартістю відноситься до складу витрат підприємства і відображається у Звіті про фінансові результати.
У процесі господарської діяльності можливе проведення ремонтів, модернізацій та інших видів робіт з ОЗ. Відповідно до П(С) БО 7 в тому випадку, якщо підприємство проводить ремонт ОЗ, у результаті чого планується відновити його первісний ресурс, то незалежно від величини витрат на такий ремонт підприємство не збільшує балансову вартість ОЗ, а відображає такі витрати у складі витрат звітного періоду. [7]
Якщо такі роботи передбачають модернізацію або інше поліпшення об'єкта ОЗ, у результаті яких передбачається, що функціональні можливості об'єкта покращаться, в результаті чого зростуть економічні вигоди від його використання, сума витрат на такі поліпшення збільшує балансову вартість такого об'єкта.
В ході господарської діяльності підприємство згідно з П(С) БО №7 має право проводити переоцінки (дооцінки, уцінки), в тому випадку, якщо балансова вартість об'єкта істотно відрізняється (більше ніж на 10%) від його справедливої вартості. Якщо в результаті переоцінки балансова вартість об'єкта збільшується (дооцінка), сума дооцінки відображається в статті «Інший додатковий капітал». Якщо в результаті переоцінки балансова вартість зменшується (уцінка), сума уцінки відображається як витрати.
У процесі господарської діяльності кругообіг основних засобів проходить три стадії.
На першій стадії відбувається продуктивне використання основних засобів та нарахування амортизаційних відрахувань. На цій стадії основні засоби в процесі експлуатації зношуються й нараховується сума зносу. Вона є підставою для списання суми амортизаційних відрахувань на витрати після завершення процесу виробництва. На першій стадії кругообігу основних засобів втрачається споживна вартість засобів праці, їхня вартість переноситься на вартість готової продукції.
На другій стадії відбувається перетворення частини основних засобів, які перебувають в продуктивній формі, на грошові кошти через нарахування амортизаційних відрахувань.
На третій стадії в процесі виробництва відбувається поновлення споживної вартості частини основних засобів. Це поновлення здійснюється заміною зношених основних засобів на нові за рахунок нарахованої суми зносу основних засобів.
Однак в кожній галузі економіки існують свої особливості формування та поновлення споживчої вартості основних засобів залежно від специфіки діяльності.
Розглянемо вартість основних засобів України за видами економічної діяльності у 2007–2008 рр., яка представлена в таблиці 1.1.1. [51]
Таблиця 1.1.1. Вартість основних засобів України за видами економічної діяльності станом на 30 вересня 2009 року (млн. грн.)
| Види економічної діяльності | основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові біологічні активи та інвестиційна нерухомість | |||
| залишкова вартість | знос | |||
| на 1 січня 2009 р. | на 30 вересня 2009 р. | на 1 січня 2009 р. | на 30 вересня 2009 р. | |
| Усього | 855822,2 | 838404,9 | 1816712,1 | 1814464,7 |
| у тому числі: | ||||
| сільське господарство, мисливство, лісове господарство | 1741,5 | 1856,4 | 1487 | 1834,5 |
| промисловість | 333255,9 | 341971,8 | 415992,1 | 440209,3 |
| будівництво | 20602,1 | 21237,4 | 21835,2 | 23618,9 |
| торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку | 54025 | 57160,4 | 18397 | 22306,3 |
| торгівля автомобілями та мотоциклами, їх технічне обслуговування та ремонт | 10078,9 | 10484,7 | 3916,8 | 4677,7 |
| оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі | 31765,4 | 33376,8 | 10551,6 | 12878,6 |
| роздрібна торгівля; ремонт побутових виробів та предметів особистого вжитку | 12180,7 | 13298,9 | 3928,6 | 4749,9 |
| діяльність готелів та ресторанів | 6973,3 | 7611,7 | 2751,1 | 3025,2 |
| діяльність транспорту та зв'язку | 164570,3 | 165698,5 | 1178611,7 | 1118073,5 |
| фінансова діяльність | 2837 | 2820,7 | 1193,9 | 1383,5 |
| операції з нерухомим майном, оренда, інжиніринг та надання послуг підприємцям | 201710,1 | 223158,8 | 165429,3 | 190951,5 |
| освіта | 1051 | 1069,9 | 451,4 | 525,2 |
| охорона здоров’я та надання соціальної допомоги | 3697,1 | 3821,9 | 2108,6 | 2306,2 |
| надання комунальних та індивідуальних послуг; діяльність у сфері культури та спорту | 11333,9 | 11342,2 | 8012,1 | 9743,2 |
Аналізуючи наведені дані слід підкреслити зростання зносу основних засобів, особливо в таких галузях як сільське господарство, промисловість, охорона здоров’я, комунальне господарство.
З представлених даних можна зробити висновок, що промислові підприємства, підприємства, що здійснюють операції з нерухомим майном, оренди, підприємства транспорту та зв’язку володіють найбільшою часткою основних засобів.
1.2 Зміст амортизаційної політики підприємства
Зміст амортизаційної політики підприємства складає взаємодія економічних категорій та важелів, які виявляють свою дію через сутність і функції амортизації.