МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Курсова робота на тему:
АНАЛІЗ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЗАКОНОДАВЧОЇ Й МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ УГОРЩИНИ
Ужгород 2006
ЗМІСТ
Розділ І. Національна асамблея як орган законодавчої влади
Розділ ІІ. Здійсненнядержавноївладинамісцях
РОЗДІЛ І.НАЦІОНАЛЬНА АСАМБЛЕЯ ЯК ОРГАН ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ
Законодавча влада в Угорській Республіці здійснюється однопалатним парламентом – Національною Асамблеєю (раніше – Державними Зборами) (ст. 25). Ст. 19 Конституції Угорщини визначає Національну Асамблею верховним органом державної влади та представницьким органом народу.2
Національна Асамблея, здійснюючи свої права, що випливають із народного суверенітету, гарантує конституційний порядок у суспільстві і визначає структуру, напрями та умови управління.
Здійснюючи свою владу, Національна Асамблея здійснює наступні повноваження:
1)приймає Конституцію Республіки Угорщина;
2)приймає закони;
3)визначає план соціально-економічного розвитку країни;
4)визначає баланс державних фінансів, затверджує державний бюджет та забезпечує його виконання;
5)приймає рішення щодо програми Уряду;
6)укладає міжнародні договори, що мають особливе значення для міжнародних відносин Республіки Угорщина;
7)приймає рішення щодо оголошення війни та укладення миру;
8)у випадку стану війни чи виникненя загрози збройного нападу з боку іноземних держав (небезпека війни) оголошує кризовий стан і створює Раду оборони;
9)у випадку збройних дій, спрямованих на повалення конституційного ладу чи захоплення влади, а також у випадку небезпечних актів насильства – збройних чи підготовлених з допомогою зброї, – що загрожують безпеці життя і майна громадян, та у випадках стихійного лиха чи промислових катастроф (надалі усе разом: неминуча потреба) оголошує надзвичайний стан;
10)приймає рішення про розгортання Збройних сил за межами або всередині країни;
11)обирає Президента Республіки, Прем’єр-міністра, членів Конституційного Суду, Уповноваженого Національної Асамблеї з прав людини та Уповноваженого Національної Асамблеї з прав національних та етнічних меншин, Голову та заступника Голови Державного аудиторського управління, Голову Верховного Суду та Генерального прокурора;
12)за рекомендацією Уряду, поданою після отримання рішення Конституційного Суду, розпускає місцеві представницькі органи, діяльність яких суперечить Конституції; приймає рішення щодо назв, території та розташування округів, щодо надання містам привілеїв округів та щодо формування районів столичного міста;
13)має виключне право оголошувати амністію.
Прийняття рішень, передбачених пунктами 7, 8, 9 та10 вимагає двох третин голосів представників Національної Асамблеї.1
Національною Асамблеєю може бути призначений всенародний референдум. Прийняття закону про всенародний референдум вимагає двох третин голосів представників Національної Асамблеї.
У випадку, коли Національна Асамблея нездатна прийняти такі рішення, Президент Республіки має право оголосити стан війни, кризовий стан, створити Раду оборони, а також оголосити надзвичайний стан. Національна Асамблея вважається нездатною прийняти такі рішення, якщо вона знаходиться не на сесії, якщо не має часу прийняти такі рішення, а також якщо у випадках, які призводять до стану війни, кризового або надзвичайного стану, її скликання натрапляє на нездоланні перепони. Факт нездатності Національної Асамблеї діяти та підстави для оголошення стану війни, кризового або надзвичайного стану встановлюється спільно Головою Національної Асамблеї, Головою Конституційного Суду та Прем’єр-міністром. Національна Асамблея розглядає підстави для оголошення стану війни, кризового чи надзвичайного стану на своєму першому засіданні після усунення причин нездатності діяти і приймає рішення про законність вжитих заходів. Таке рішення вимагає двох третин голосів представників Національної Асамблеї. Дві третини голосів представників, присутніх на Національній Асамблеї, вимагаються і для прийняття закону про детальні правила, що застосовуються під час кризового і надзвичайного стану.
Національна Асамблея обирається строком на чотири роки у складі 386 депутатів.1Національна Асамблея складається з представників, які обираються шляхом прямих виборів за змішаною системою.2 Представники Національної Асамблеї здійснюють свої повноваження з метою служіння інтересам народу. Вони (представники) наділені правом недоторканності відповідно до положень закону про правовий статус представників Національної Асамблеї. Представники Національної Асамблеї повинні мати винагороду, достатню для забезпечення їхньої незалежності. Їм надається право мати певні пільги та право на відшкодування витрат. Для прийняття закону про розмір винагороди, відшкодувань, а також про пільги вимагються дві третини голосів присутніх представників.
Президент Республіки, члени Конституційного Суду, Уповноважений Національної Асамблеї з прав людини, Голова державного аудиторського управління, заступник Голови та аудитори, судді, прокурори, працівники органів державної адміністрації, за винятком членів Уряду і заступників міністрів, службовці Збройних сил, поліції та інших органів правопорядку не можуть бути представниками Національної Асамблеї. Інші випадки несумісності посади представника можуть бути встановлені законом.
Для прийняття закону про правовий статус представників Національної Асамблеї вимагаються дві третини голосів присутніх представників Національної Асамблеї.
Згідно ст. 20/А повноваження представників Національної Асамблеї припиняються у випадках:
1) припинення функціонування Національної Асамблеї;
2) смерті представника;
3) оголошення несумісності посади;
4) відставки;
5) втрати виборчого права.1
Якщо твердження про несумісність посади висунуто проти представника, який виконує свої повноваження, за пропозицією іншого представника, Національна Асамблея приймає рішення щодо визнання несумісності посади.
Заявою, адресованою Національній Асамблеї, представники можуть відмовитися від своїх мандатів. Для того, щоб відставка набула чинності, ніяких рішень Національної Асамблеї не вимагається.
Ст. ст. 21-24 визначають принципи організації роботи Національної Асамблеї. Згідно змісту цих статтей Національна Асамблея обирає Голову, заступника Голови та секретарів з-поміж своїх членів. Крім того вона утворює постійні комітети з-поміж своїх членів і може доручати комітетові вивчення будь-якої справи. Кожен зобов’язаний надавати необхідні дані на вимогу комітетів Національної Асамблеї та давати свідчення перед ними. Національна Асамблея працює сесійно. Щороку відбуваються дві регулярні сесії Національної Асамблеї: з 1 лютого до 15 червня і з 1 вересня до 15 грудня.1 Перше засідання Національної Асамблеї скликається Президентом Республіки через місяць після виборів; в іншому випадку сесію скликає Голова Національної Асамблеї, який проводить перше засідання. Національна Асамблея скликається за письмовою вимогою Президента Республіки, Уряду або однієї п’ятої представників. У вимозі має бути зазначено причину скликання, бажану дату і порядок денний. Президент Республіки може один раз протягом сесії перенести засідання на строк до тридцяти днів. Протягом цього строку на письмову вимогу однієї п’ятої представників Голова скликає Національну Асамблею не пізніше ніж через вісім днів після одержання вимоги. Засідання Національної Асамблеї є відкритими. На вимогу Президента Республіки, Уряду чи будь-якого представника Національна Асамблея двома третинами голосів представників може прийняти рішення проводити закрите засідання.
Національна Асамблея має кворум, коли присутня більш ніж половина представників. Свої рішення вона приймає більш ніж половиною голосів присутніх представників. Для внесення поправок до Конституції та прийняття певних рішень, визначених Конституцією, вимагаються дві третини голосів представників Національної Асамблеї. Правила процедури та порядок проведення дебатів визначаються у регламенті Національної Асамблеї, за прийняття якого повинні проголосувати дві третини присутніх представників. Як для зміни Конституції, так і для прийняття певних рішень, визначених Конснитуцією, вимагаються дві третини голосів представників Національної Асамблеї.
Ст. 25 оголошує, що законодавча ініціатива належить Президентові Республіки, Урядові, будь-якому представникові Національної Асамблеї. Закони, прийняті Національною Асамблеєю, мають бути підписані, а потім передані Президентові Республіки Головою Національної Асамблеї.
Президент Республіки обнародує закон у п’ятнадцятиденний строк, а на вимогу Голови Національної Асамблеї у разі неминучої потреби – протягом п’яти днів після його отримання. Президент Республіки підписує закон, переданий для обнародування. Закон публікується в офіційній газеті. Якщо Президент не погоджується із законом або з будь-яким положенням, він може повернути його перед підписанням разом із своїми зауваженнями до Національної Асамблеї, яка ще раз розглядає закон і приймає щодо нього рішення. Після цього закон, прийнятий Головою Національної Асамблеї Президентові, підписується та обнародується Президентом Республіки протягом п’яти днів. Президент Республіки перед підписанням закону передає його до Конституційного Суду, якщо вважає, що будь-яке з його положень є неконституційним. Якщо Конституційний Суд, згідно зі своїми функціями, оголосить закон неконституційним, Президент Республіки повертає його до Національної Асамблеї; а іншому разі закон підписується і обнародується протягом п’яти днів.