Серед галузей машинобудування розвинене транспортне. Основними центрами морського суднобудування є Миколаїв, де працюють три суднобудівних заводи, що випускають різноманітні океанські і морські судна — танкери й суховантажні дизель-електроходи. У Херсоні два суднобудівних заводи випускають різні типи океанських і морських суден, доки для морських портів і портальні крани. Крім того, працює Керченський суднобудівний завод "Затока" та Севастопольський морський завод. Є окремі судноремонтні заводи в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії.
Виділяється Одеський завод великого кранобудування, що виготовляє дизельні крани вантажністю до 100 т, Одеський автоскладальний завод (причіпи, напівпричіпи, фургони), Миколаївський завод "Дормашина" (бульдозери, скрепери, укладачі асфальтобетону).
Сільськогосподарське машинобудування представлене Херсонським комбайновим заводом — виготовляє кукурудзозбиральні машини, Одеським — тракторні плуги, Сімферопольським — запасні частини й обладнання для сільськогосподарських машин.
Верстатобудування зосереджено в Одесі — два заводи, що продукують універс У районі виготовляють енергетичне й електричне устаткування та машини, електродвигуни, дизелі, обладнання для автомашин, тракторів у Новій Каховці, Херсоні, Первомайську, Сімферополі, Одесі. Новокаховський електромашинобудівний завод освоїв випуск електродвигунів для вугільної і хімічної промисловості, а Херсонський — тракторні стартери, електрообладнання для "Таврії" тощо.
Виробництво кіноапаратури зосереджено на Одеському заводі "Кінап", поліграфічне машинобудування, світлокопіювальні й елек-тронногравірувальні автомати — в Одесі.
Хімічна промисловість працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), частково використовує привізну. Найбільші підприємства — Одеський суперфосфатний, Сакський і Крас-ноперекопський хімічні, Одеський хіміко-фармацевтичний та фарбовий, Севастопольський "Хімпром", Сімферопольський "Хімік". Працює Кримський завод двоокису титану, реконструйовано Крас-ноперекопський хімзавод, збудовано Південносиваський магнезитовий завод (магнезійний порошок для чорної металургії України).
Промисловість будівельних матеріалів не досить розвинена, у значних кількостях видобувають лише вапняк-черепашник, на заводах виготовляють залізобетонні вироби, м'яку покрівлю, лінолеум тощо. Цемент виробляють на Миколаївському цементному заводі, проте його не вистачає для власних потреб. Завершено будівництво Балаклійського цементно-шиферного комбінату.
Целюлозно-паперова і деревообробна промисловість зосереджена в Цюрупинську та Ізмаїлі.
У легкій промисловості виділяється текстильна галузь. Цей район виготовляє приблизно 20 % тканин країни. Найбільш відомими підприємствами є Херсонський бавовняний комбінат, Одеська ко-нопле-джутова фабрика. Вовняні фабрики працюють в Одесі і Та-тарбунарах. Є трикотажні комбінати в Миколаєві, Одесі, Херсоні. Взуття виготовляють в Одесі, Сімферополі, Миколаєві.
Велике значення має харчова промисловість, що грунтується на місцевій сировині. Широко розвинені консервна, молочна, ефіроолійна, рибна, м'ясна, тютюнова галузі. На харчову промисловість припадає майже половина продукції промисловості району. М'ясна представлена м'ясокомбінатами в Одесі, Миколаєві, Херсоні, Ізмаїлі, Сімферополі, Керчі, Первомайську, Вознесенську. Такі галузі, як маслоробна, молочна, сироварна, розташовані рівномірно на всій території регіону. В Одесі працює потужний олійно-екстрактовий завод. Плодоконсервна промисловість представлена двома херсонськими, трьома сімферопольськими, ізмаїльським та одеським заводами. Рибоконсервніальні верстати та верстати з ЧПУ. заводи є в Керчі, Генічеську, Ялті, Кілії, Білгород-Дністровському. Район виготовляє основну частку вин в Україні. Раніше в районі працювало над 20 % виноробних підприємств, найбільші й найвідоміші з них ли у Ялті, Алушті, Судаку, Сімферополі, Феодосії, Старому Криму, Одесі, Ізмаїлі, Білгород-Дністровському, Херсоні та ін. У період так званої боротьби з алкоголізмом частину з них закрили, виноградники рубали, тару знищили. Нині виноробні й виноградарські ггідприєм-ва і господарства починають відбудовуватись.
Урайоні є великі елеватори (у Миколаєві, Херсоні, Одесі). Менше розвинена цукрова промисловість – зосереджена у Первомайському, Вознесенському, Одеському районах.
2. Розділ 2. Аналіз економічного розвитку Південного району
2.1 Аналіз функціонування машинобудівельного комплексу
Машинобудування насамперед належить до галузей “вільного розміщення”, оскільки на нього менше, ніж на інші галузі, впливають природні умови й ресурси. У зв’язку з цим на розміщення підприємств машинобудування визначальний вплив мають економічні фактори. Серед останніх найголовнішими є трудові ресурси і споживач.
Незважаючи на те що природні умови не мають визначального впливу на розміщення підприємств машинобудування, не враховувати цього фактора не можна, коли йдеться про розміщення морського і річкового суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, а також випуск машин і устаткування.
Найефективнішим є розміщення машинобудівних підприємств поблизу джерел сировини і споживача. За таких умов вартість машин та обладнання істотно зменшується за рахунок скорочення транспортних витрат на перевезення сировини й готових виробів. Оскільки більшість машин і технологічного обладнання має великі габаритні розміри, їх виробництво розміщується в районах споживання, що сприяє зменшенню витрат на транспортування.
В сучасних умовах машинобудуванню належить винятково важлива роль у прискоренні науково-технічного прогресу. Випускаючи знаряддя праці для різних галузей народного господарства, машинобудування реалізує комплексну механізацію та автоматизацію виробництва. Водночас значна частина підприємств згортає виробництво застарілої техніки та устаткування, які не витримують конкурентної боротьби на внутрішньому і зовнішньому ринках. Під впливом науково-технічного прогресу переоцінюється значення традиційних факторів, що визначають розміщення промислового комплексу. В сучасних умовах науково-технічний прогрес є не тільки основною підйомою інтенсифікації виробництва, а й фактором, що визначає його просторове розміщення.
На розміщення підприємств машинобудування визначальний вплив мають трудові ресурси, джерела сировини і споживач. Природні умови й ресурси не виграють важливу роль на розміщення підприємств машинобудування, але якщо йдеться про розміщення морського і річкового суднобудування, сільськогосподарського машинобудування, а також випуск машин і устаткування, то не враховувати цього фактора неможна. Наприклад, сільськогосподарське машинобудування розміщене в районах виробництва готової продукції, а його географія відбиває зональну спеціалізацію сільського господарства.
Галузева структура й територіальне розміщення машинобудування України формувалися планомірно, відповідно до принципів розміщення соціалістичного виробництва. Однак на певних етапах пріоритетними були не завжди ті самі принципи. Наприклад, курс на індустріалізацію України реалізувався завдяки створенню важкої індустрії. У зв’язку з цим і тяжко насамперед до джерел сировини. Фактор трудових ресурсів враховувся тільки тоді, коли йшлося про розміщення складного машинобудування, яке потребувало високого рівня кваліфікації робітників.
Відомчі інтереси галузевих міністерств, намагання знизити вартість окремих об’єктів за рахунок економії на об’єктах промислової і соціальної інфраструктур призвели до надмірної концентрації машинобудівних підприємств у великих містах країни. Аналіз виробництва промислової продукції на душу населення у розрізі економічних районів і областей показує що закономірність планового й пропорційного розміщення господарства економічних районів та областей реалізована лише частково.
Великі масштаби концентрації виробництва зумовлюють значущість транспортного фактора, оскільки кінцеві види продукції машинобудування використовуються не тільки всередині галузі, а й в усьому народному господарстві. В зв’язку з цим фактор споживача втрачає свій визначальний вплив.
Для вітчизняного машинобудування останні роки були роками становлення і розбудови. Так, завдяки урядовій підтримці пріоритетних галузей машинобудування обсяги виробництва у січні-серпні 1999 р. відповідно до січня-серпня 1998 р. зросли зокрема в верстатобудівній та інструментальній (+ 6,3%), приладобудуванні (+ 6,5%) та сільськогосподарському машинобудуванні (+ 19,0%) [3, стр. 4].
Проте є ряд факторів, що нині стримують нарощення потенціалу машинобудівної галузі. Йдеться насамперед про низьку конкурентоспроможність окремих видів продукції внаслідок високої матеріало- і енергомісткості, значне фізичне і моральне зношення основних фондів. Для виправлення ситуації та виконання програми “Україна-2010” нашим міністерством розроблено проект Концепції державної політики в машинобудуванні, в якому детально визначена його роль у подальшому поглибленні економічних реформ. Зокрема одним із найважливіших завдань державної політики у галузі машинобудування на найближчі роки є стале нарощування виробництва якісної, конкурентоспроможної техніки на основі глибокого вивчення кон’юнктури світового ринку.