План
Вступ. 2
1. Перегляд судових рішень. 4
1.1 Загальні положення перегляду судових рішень. 4
1.2 Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в господарському процесі 6
2. Практичне завдання. Складіть віндикаційний позов. 10
2.1 Теретичні основи поняття віндикаційного позову. 10
2.2 Зразок віндикаційного позову. 14
Висновки. 16
Список використаної літератури. 18
Ідеалом правосуддя є законне, обґрунтоване та справедливе, а відтак – стабільне і непохитне судове рішення, яким припиняються матеріальні та процесуальні правовідносини шляхом категоричного вирішення правового конфлікту. Однак практично такий ідеал є недосяжним. Як би правильно не була організована судова система, якими б не були гарантії, створені законом для винесення судом правосудних рішень, можливість допущення помилок при їх постановленні ніколи не можна виключити. Тому виникає потреба в створенні надійної та ефективної системи виявлення, виправлення та попередження судових помилок. Світова та вітчизняна наука і практика кримінального судочинства виробили таку систему. В Україні її складовими елементами є апеляційне, касаційне провадження та перегляд судових рішень у порядку виняткового провадження.
В умовах взятого Україною курсу на повноправне членство у європейській спільноті хід реформування вітчизняного кримінально-процесуального законодавства, зокрема його контрольних стадій, перебуває під пильним спостереженням європейської та світової громадськості. Серед цих стадій на особливу увагу заслуговує перегляд судових рішень, оскільки питання, які ставляться та вирішуються на цьому етапі кримінально-процесуальної діяльності, зумовлені перевіркою таких судових рішень, правосудність яких, здавалося б, не повинна викликати сумнівів.
Все це й зумовлює актуальність теми контрольної роботи.
Суттєвий внесок у вирішення проблем перегляду судових рішень зробили у своїх працях такі вчені, як Бейцен П., Блінов В., Вольнов В., Гончаренко А., Ломоносова Є., Стрєльников В., Тамарянський С., Терпілін М., Чернігова О., Шпак В. та ін. Водночас окремі питання залишились недостатньо дослідженими або недослідженими взагалі. До числа таких малорозроблених проблем належать, зокрема: правова природа ново- виявлених обставин; значення перегляду рішень суду; підстави перегляду рішень суду у зв'язку з нововиявленими обставинами тощо.
Об’єктом контрольної роботи є суспільні відносини, які виникають під час провадження по перегляду судових рішень.
Предметом є проблеми, що мають місце при перегляді рішень, що набрали законної сили, у зв'язку з нововиявленими обставинами за чинним Цивільним процесуальним кодексом України.
Для досягнення окресленої мети були використані загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, а також спеціальні методи дослідження, а саме: порівняльно-правовий; структурного і системного аналізу; метод узагальнення та інші.
Інформаційну базу дослідження становлять: Конституція України, Кримінально-процесуальний кодекс України, Цивільний кодекс України, Господарський кодекс України, закони України, підзаконні нормативно-правові акти у цій галузі, підручники, монографії.
1.1 Загальні положення перегляду судових рішень
У сучасній світовій практиці існує багато різних систем перегляду судових рішень, але попри цю різноманітність, всі їх можна розділити на дві основні групи – системи, що побудовані на демократичних засадах, і системи, що обслуговують недемократичні політичні режими.
В основу побудови демократичних систем закладено три базових об’єктивних чинника, а саме:
- необхідність забезпечення умов для розсудливого (без зайвої суєти, надмірних емоцій та крайнощів) розгляду правових спорів у судах першої інстанції по суті;
- необхідність судового тлумачення спірних правових положень;
- необхідність поновлення провадження в справі в разі виявлення після її розгляду нових важливих доказів, як абсолютно нових, так і тих, що вказують на помилковість прийняття судом до уваги відповідних фактичних даних при розгляді й вирішенні цієї справи.
Ці чинники жодним чином не пов’язані ані з рівнем кваліфікації суддів, ані з їх добросовісністю, порядністю чи сумлінністю. Вони існують об’єктивно й вимагають першорядного врахування при побудові системи перегляду судових рішень[8].
Саме природою правосуддя як специфічної соціальної діяльності та природою людини емоційно, нерозсудливо діяти в екстремальних умовах, обґрунтовується необхідність застосування такого правового інструменту, яким є перегляд справи, спрямованого на забезпечення виваженого, спокійного ритму правосуддя як способу розв’язання правових спорів шляхом всебічної оцінки всіх наданих суду доказів та аргументів.
При застосуванні спірних норм права об’єктивно виникає потреба в їх судовому тлумаченні, оскільки правосуддя не може зупинятись, очікуючи появу нових більш досконалих і чітких норм права, недопустимою також є відмова в правосудді за цих підстав. Тобто, якщо розгляд судової справи ґрунтується на нормі, що викликає спір відносно її тлумачення, то необхідно цей спір розв’язати. Це і є одним із завдань системи перегляду судових рішень.
Якою б досконалою не була процедура підготовки судової справи до розгляду, якою б сумлінністю не відрізнялися б учасники процесу, гарантувати абсолютно повне й всебічне зібрання всіх без виключення важливих для її правильного вирішення доказів у житті неможливо. Завжди існує гіпотетична можливість виявлення якогось важливого доказу в справі в майбутньому після її вирішення по суті. Відповідно, має існувати правовий механізм поновлення провадження в справі в таких випадках.
Ці чинники мають місце в усіх без виключення правових системах демократичних країн світу, і є основними.
Крім того, в житті існують такі явища, як нечесність, непорядність, несумлінність та непрофесіоналізм, властиві інколи й представникам юстиції. Як результат – або судова помилка, або навмисне порушення порядку провадження й вирішення справи.
В країнах зі сталою демократією спостерігається уважне ставлення до ідеологічних і моральних підвалин юридичної професії, до підготовки юридичних кадрів, до формування корпусу суддів, прокурорів, адвокатів, до розвитку взаємоконтролю в корпораціях юристів, до системи підвищення кваліфікації юридичних кадрів. За таких умов нечесність, непорядність, несумлінність та непрофесіоналізм у діяльності представників юстиції зведені до мінімуму й, відповідно, в незначній кількості випадків спричиняють судові помилки, а згодом і перегляд судових справ.
У країнах, що лише йдуть до демократії, ці проблеми постають значно гостріше, й відсоток судових справ, що переглядаються внаслідок прояву непрофесіоналізму, недбалості чи протизаконної діяльності представників юстиції, є значно більшим і помітнішим.
Але за будь-якого рівня якості корпусу юристів у державі демократичного спрямування система перегляду судових рішень не може розглядатись як спосіб „підчистки” вищими судами помилок та недбалості нижчих судів. Такий спосіб є притаманним виключно недемократичним правовим системам.
1.2 Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в господарському процесі
Перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення є окремою формою судового процесу, яка обумовлюється юридичною природою таких обставин. Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Питання перегляду судових актів за нововиявленими обставинами розглядалося у Роз'ясненні Президії ВГСУ "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" від 21 травня 2002 р. N 04-5/563 із змінами і доповненнями від 25 квітня 2008 р. N 04-5/141.
Перегляд актів господарського суду за нововиявленими обставинами - це самостійна стадія господарського процесу, яка має свій суб’єктний склад, об’єкт, зміст, підстави перегляду. Специфіка даної стадії виявляється, перш за все, в підставах перегляду судових рішень. Перегляд рішень господарського суду, на відмінність від перегляду в апеляційному і касаційному порядку, здійснюється за нововиявленими обставинами.
Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові (ст. 112 ГПК).
Характерним для перегляду рішення за нововиявленими обставинами є те, що питання про незаконність чи необґрунтованість судового рішення виникає у зв’язку з нововиявленими обставинами, і не пов’язане із судовою помилкою, оскільки в основу судового рішення, що переглядається, були покладені правильні висновки на підставі оцінки зібраних у справі доказів. Нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини), які існують в момент розгляду справи і мають суттєве значення для її вирішення, та які не були і не могли бути відомі ні заявнику, ні суду, який розглядав справи.
Таким чином, нововиявлена обставина - це:
- юридичний факт, який передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну і припинення правовідносин;
- юридичний факт, який має суттєве значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома суду при винесенні судового рішення, то вона обов’язково вплинула б на висновок суду;
- юридичний факт, який вже існував у момент звернення заявника до господарського суду і при розгляді справи судом, але існування його стало відомим лише після прийняття відповідного судового рішення;
- обставина, яка не була і не могла бути відома ні особі, яка заявила про це потім, ні суду, який розглядав справу.