Реферат
на тему:
«РИЗИКИ В ПІДПРИЄМНИЦЬКІЙ ДІЯЛЬНОСТІ»
План
Поняття та класифікація ризиків
Причини виникнення ризиків
Способи зниження ризиків при здійсненні підприємницької
діяльності
ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ РИЗИКІВ
Заснування власної справи, прогнозування, планування та реалізація господарських рішень в підприємницькій діяльності відбувається в умовах невизначеності, що породжується зміною внутрішнього та зовнішнього середовищ. Під невизначеністю в підприємництві розуміють відсутність повної та достовірної інформації про умови реалізації підприємницької ідеї.
Невизначеність, що пов'язана з можливістю виникнення в ході здійснення підприємницької діяльності несприятливих умов, ситуацій та наслідків несе загрозу ризику.
В ринковій економіці ризик є невід'ємним атрибутом господарювання. Невизначеність приводить до того, що уникнути ризику неможливо. Але це не значить, що слід шукати такі рішення, в яких завчасно відомий результат, вони, як правило, неефективні. Необхідно навчитися передбачати ризик, оцінювати його розміри, планувати заходи щодо його запобігання, тобто управляти ризиком.
Управління ризиком — це процес реагування на події та зміни ризиків в процесі здійснення підприємницької діяльності.
Найбільш розповсюдженою характеристикою ризику в підприємництві є:
1)загроза або небезпека виникнення невдач в процесі здійснення підприємницької діяльності;
2) небезпека виникнення несприятливих наслідків, змін зовнішнього середовища, які можуть викликати втрати ресурсів, збитки, а також небезпеку від якої слід застрахуватись.
При виборі конкретного господарського рішення суб'єкт підприємництва в певній мірі ризикує.
Ризик – це:
- можливість досягнення негативних наслідків в результаті певних рішень або дій;
- ймовірність понести збитки або втратити вигоду, невпевненість в
отриманні відповідного доходу;
- дія, яка в тій чи іншій мірі загрожує суб'єкту певною втратою.
Навіть за регульованої економіки, ретельного вивчення ринку маркетологами суб'єкти господарської діяльності позбавлені всебічної достовірної інформації про кон'юнктуру ринку, фінансовий та виробничий стан підприємств-конкурентів, їхні плани, що посилює об'єктивний характер економічних ризиків.
Економічний ризик - непередбачена суб'єктом господарської діяльності небезпека, яка спричиняє можливість втрат, загрожує реалізації поставленої мети і зумовлена перш за все, випадковим характером прийнятих ним рішень.
Економічний ризик - це ймовірне зменшення вартості, тобто величина, що має грошове вираження.
Оскільки законодавством України діяльність суб'єктів господарювання розглядається як господарська та підприємницька, то і ризики класифікуються як господарські та підприємницькі.
Підприємницький ризик - загроза виникнення непередбачених планами та прогнозами матеріальних і фінансових втрат та збитків або недоодержання очікуваних доходів у ході здійснення підприємницької діяльності.
Господарський ризик є невід'ємним компонентом ринкової економіки і являє собою здійснення комерційної, виробничої та іншої діяльності у ситуації невизначеності через нестачу інформації, що не гарантує в таких умовах досягнення позитивного результату.
Суб'єкт господарювання в умовах господарського ризику повинен уміти вибирати з можливих альтернативних варіантів виправданий рівень ризику.
Отже, під господарським ризиком розуміють загрозу виникнення збитків чи втрат в будь-яких видах діяльності, пов'язаних з виробництвом та реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг, товарно-грошовими та фінансовими операціями, комерційною діяльністю, здійсненням соціально-економічних та науково-технічних програм.
При прийняття господарських рішень найбільш суттєвими є наступні види невизначеності та господарських ризиків:
- невизначеність політичної ситуації, ризик несприятливих соціально-політичних змін у країні та регіоні;
- економіко-правовий ризик (нестабільність економічного законодавства (або його недосконалість), поточної економічної ситуації, умов інвестування та використання прибутку);
- зовнішньоекономічний ризик (можливість введення обмежень на торгівлю та постачання, закриття кордонів тощо);
- матеріально-технічний ризик (недостатній або низький рівень матеріально-технічної бази підприємства, неповна й неточна інформація про динаміку техніко-економічних показників та параметрів нової техніки, що може не забезпечити випуск високоякісної конкурентоспроможної продукції);
- постачальницько-збутовий ризик (постачання неякісних матеріалів, комплектуючих виробів або зрив чи зміна умов укладених договорів і термінів поставки; несвоєчасне постачання товарів споживачу, їх недостатня якість, несвоєчасне надання післяпродажних послуг тощо);
- коливання цін, валютних курсів, невизначеність природно -кліматичних умов, можливість стихійного лиха;
- виробничо-технологічний ризик (аварії, виробничий брак, технічні недоліки тощо);
- управлінський ризик (нераціональний характер рішень, прийнятих менеджерами різних рівнів);
- маркетинговий ризик (неточне прогнозування обсягів досліджуваного ринку, ринкової кон'юнктури);
- невизначеність цілей, інтересів, та поведінки учасників прийняття рішень при здійсненні господарської діяльності;
- неповнота та неточність інформації про фінансовий стан та ділову репутацію підприємств-учасників (можливість неплатежів, банкрутств, зривів договірних зобов'язань).
За джерелами виникнення ризики класифікуються на:
- політичні;
- господарські;
- форс-мажорні.
Політичні ризики обумовлені:
• ризиком зміни державного устрою, частими змінами уряду;
• нестабільністю політичної влади;
• неадекватністю політичних рішень.
• Господарські ризики можуть включати:
• ризик зміни податкового законодавства;
• ринковий ризик (відсутність попиту на товари та послуги);
• ризик капітальних вкладень (інфляція);
• ризик зміни цін постачальників;
• ризик затримки платежів за реалізовану продукцію;
• ризик неадекватного менеджменту тощо.
• Форс-мажорні обставини включають:
• ризики стихійного лиха;
• ризики виникнення міжнаціональних конфліктів;
• ризик втрати майна при пожежі.
Інвестори повинні бути впевнені, що прогнозованих доходів від інвестицій в підприємництво вистачить для покриття витрат, виплат заборгованостей та забезпечення окупності капіталовкладень. Мова йде про ризик нежиттєздатності інвестиційного проекту.
В загальному розумінні інвестиційний ризик - це ризик суб'єкта економічних відносин, що здійснює підприємницьку діяльність у вигляді інвестування. Він характеризує можливість виникнення фінансових втрат у суб'єкта господарювання в процесі здійснення інвестиційної діяльності.
Суб'єкти підприємництва при здійсненні своєї діяльності використовують не тільки власний, а й додатковий (позиковий) капітал.
Велика доля позикового капіталу (зобов'язань) при здійсненні підприємницької діяльності підвищує ризик порушення принципу ліквідності підприємства, тобто існує фінансовий ризик.
Під фінансовим ризиком суб'єкта підприємництва розуміють ймовірність виникнення несприятливих фінансових наслідків у формі втрати прибутку або капіталу в ситуації невизначених умов здійснення його фінансової діяльності.
Фінансовий ризик поділяють на ризик ліквідності та ризик рентабельності.
Ліквідність (платоспроможність) - це показник фінансового стану, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру настання строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розрахуватися за допомогою наявного на балансі майна (активів) за своїми зобов'язаннями (пасивами). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства.
Ризик ліквідності (платоспроможності) - це можливість виникнення несприятливих ситуацій по поверненню наявних боргів у визначені законодавством та договорами терміни. Він характеризується зниженням рівня ліквідності оборотних активів, що викликає розбалансованість позитивного і негативного грошових потоків підприємства в часі.
Рентабельність - це рівень ефективності господарювання, при якому отриманий прибуток, порівнюється з понесеними витратами або активами, які забезпечують підприємницьку діяльність.
Ризик рентабельності — це невпевненість суб'єкта підприємницької діяльності в отриманні запланованого рівня рентабельності.
Фінансовий ризик пов'язаний також з тим, що існуючі договірні виплати платежів по кредиту, як правило, необхідно проводити і тоді, коли підприємницька діяльність здійснюється не так успішно, як було заплановано. Результатом може бути продаж за безцінь майна та втрата власного капіталу. При фінансуванні підприємницької діяльності власним капіталом можна припинити виплату дивідендів та заплановані погашення аж до покращення ситуації з ліквідністю.
З іншого боку, отримання додаткового (позикового) капіталу підвищує рентабельність власного капіталу. Це виникає тоді, коли проценти за додатковий сторонній капітал менші за прибуток від цього капіталу. Часто неможливо взагалі відмовитись від використання довгострокових та короткострокових позик, так як отриманих доходів не вистачає для покриття витрат на необхідні інвестиції. Якщо отримані кошти зі сторони не ведуть до збільшення прибутку, то може скластися ситуація, коли рентабельність власного капіталу значно зменшується і в екстремапьно-му випадку суб'єкт підприємницької діяльності може його втратити. Навіть успішне підприємництво не може бути захищене від коливань. Тому щорічні доходи суб'єкта підприємництва повинні перекривати максимальні річні виплати па заборгованості. При цьому для зниження ризику, який має назву ризик несплати заборгованості, формують резервний фонд, як можливість додаткового фінансування підприємницької діяльності.