Аналіз динаміки і напрямів зміни кожного виду витрат на обслуговування та управління надає можливість визначати відхилення від кошторису, причини відхилення, непродуктивні витрати, обґрунтованість розподілу витрат між товарною продукцією та незавершеним виробництвом та відпрацювати заходи щодо використання резервів.
Цей аналіз, використовують шляхом співставлення фактичної абсолютної величини кожного виду витрат на одну гривню продукції з плановою. Для перевірки обґрунтованості розрахунку визначаються доля умовно-постійних і змінних витрат. З цією метою застосовують прийоми: індикації вищої і нижчої точок обсягу виробництва; графічний; найменших квадратів; інші.
В складі витрат на обслуговування виробництва та управління основними є витрати на утримання та експлуатацію обладнання. За економічним змістом ці витрати в більшості є постійними, а за зв'язком з обсягом виробництва — змінними, їх аналіз затрудняються надмірним укрупненням статей кошторису і об'єднанням в них умовно-змінних та умовно-постійних витрат, відсутністю науково обґрунтованих нормативів застосування. Аналіз цих витрат проводиться па базі порівняння фактичної їх величини з плановою, плановою що перерахована на фактичний обсяг продукції. Умовно-змінні витрати порівнюють з фактичними за ряд звітних періодів.
За даними таблиці 3.4.1 резерви зниження невиправданих відносних перевитрат за кошторисом статті «Витрати на утримання автомобілів» складають 6,0 тис.грн.
Таблиця 3.4.1 Аналіз витрат на обслуговування виробництва та управління ЗАТ “Ужгородська швейна фабрика” за 2004 – 2005 рр., тис.грн..
| № п/п | Стаття витрат | За звітний рік | Відхилення | Резерв зниження собівартості | |||
| За кошторисом | план | фант | Абсолютне | Відносне | |||
| 1 | Амортизація основних засобів | 95 | 95 | 94 | -1 | -1 | 0 |
| 2 | Експлуатація основних засобів | 52 | 52,2 | 60 | 8 | 7,8 | 7,8 |
| 3 | Поточний ремонт | 21 | 21,1 | 23 | 2 | 1,9 | 1,9 |
| 4 | Інші витрати | 8 | 8 | 8 | - | - | - |
| 5 | Утримання апарату управління | 6 | 6 | 9 | 3 | 3 | 3 |
| 6 | Утримання робочого персоналу | 11 | 11 | 10 | -1 | -1 | 0 |
| 7 | Амортизація будинків | 10 | 10 | 11 | 1 | 1 | 1 |
| 8 | Витрати на утримання автомобілів | 5 | 5 | 11 | 6 | 6 | 6 |
| 9 | Витрати на охорону | 2 | 2 | 1 | -1 | -1 | 0 |
| 10 | Разом | 210 | 210,3 | 227 | 17 | 16,7 | 19,7 |
Загальногосподарські комплексні статті витрат відносять до умовно-постійних. Аналіз цих статей проводять шляхом співставлення планових витрат з фактичними за минулий рік. При цьому виявляються відхилення з кожної статті, визначаються непродуктивні витрати та дається оцінка обґрунтованості кошторису витрат.
Слід пам'ятати, що витрати на досліди, випробовування, експерименти підвищення якості продукції, раціоналізацію та винахідництво, охорону праці і техніку безпеки стимулюють виробництво.
Їx перевитрата приймається як цілком виправдана.
Аналіз витрат показав, що на утримання апарату управління ТОВ “ДАР” перевитрачено 3 тис.грн., на утримання будівель — 1,0 тис.грн., на утримання автомобілів – 6 тис.грн. Всього перевитрат було на 19,7 тис.грн.
До непродуктивних витрат відносять збитки від простоїв, недостачі, втрати від псування матеріальних цінностей і втрати від недовикористаних деталей, вузлів і технологічною оснащення, інші.
Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління. При обґрунтуванні планів непродуктивні витрати виключають із загальної суми нитрат.
Скорочення невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції.
Обсяг витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості одиниці продукції (послуг) знаходиться в прямій залежності від методики їх розподілу. Ці витрати розподіляють пропорційно кількості кошторисних (нормативних) ставок, машино-годин роботи автомобіля, витрат на обробку, основної заробітної плати водіїв.
Аналіз витрат па обслуговування та управління, виконаний річними способами, дає можливість вибрати найоптимальніший варіант, перевірити відповідність їх розподілу галузевим інструкціям.
До інших комплексних витрат самостійно відносять: втрати від браку; позавиробничі витрати.
В статті «Втрати від браку» враховують: вартість остаточно забракованих деталей, вузлів та виробів; вартість сировини та матеріалів, зіпсованих понад встановлені норми при налагодженні устаткування, витрати на виправлення браку; витрати на гарантійний ремонт, на вирахуванням вартості браку, за ціною можливого використання, утримань з осіб-винуватців браку і постачальників недоброякісних матеріалів.
Аналіз «Втрат від браку» проводять шляхом співставлення вартості остаточно забракованих виробів чи деталей, витрат на виправлення браку, сум повернень і утримань від браку за ряд звітних періодів (в абсолютних числах і у відсотках до собівартості товарної продукції), напрямків усунень браку і його складових частинах.
Джерелами аналізу слугують дані аналітичного обліку та позаоблікова інформація: акти, повідомлення, відомості на брак, рекламації споживачів, звіти майстерень з гарантійного ремонту, звіти відділів технічного контролю за якістю матеріалів, дні якості, інше.
Скорочення втрат від браку є резервом зниження, собівартості продукції.
"Позавиробничі витрати" включають витрати на: тару та упаковку; транспортування до станції відправлення; вантаження .у. вагони, кораблі, автомобілі; збут та реалізацію продукції; підтримку стабілізації оптових цін. Аналіз цих витрат проводять шляхом, співставлення за статтями кошторису фактичних планових величин,, перерахованих на фактичний обсяг реалізації. Визначають абсолютне і відновне відхилення (економію чи перевитрату). Джерелами такого аналізу слугують аналітичні розрахунки кошторису, облікові бухгалтерські дані, показники бізнес-плану.
Скорочення позавиробничих витрат є резервом зниження собівартості продукції на 3,0 тис.грн.
Висновки
В результаті проведеного дослідження нами встановлено:
1. що найбільшу питому вагу на ТОВ “ДАР” має дохід від реалізації продукції: 99,9% торік, 93,7% за звітний рік: Усі інші доходи становлять незначну частку загальних доходів підприємства.
2. з-поміж витрат найбільшу питому вагу має собівартість реалізованої продукції — 87,1 % торік, 41,5 % у звітному 2005 році. Значну частку становлять матеріальні витрати. Так, торік вони дорівнювали 1,9 %, а у звітному зросли до 22,7 .
3. що найбільшу частку відрахувань на ТОВ “ДАР” становлять податок на додану вартість (9,2 % і 6,3 %). У звітному році збільшилась також і сума витрат по відсотках за користування банківськими кредитами — до 2,2 % проти 0,1 % торік.
4. що найбільшу абсолютну суму має прибуток від реалізації продукції (валовий): він зменшився проти минулого року на 34930,3 тис. грн, або на 3,2 %. Прибуток до оподаткування теж зменшився на 34928,7 тис. грн. У результаті чистий прибуток у звітному році становив 1130 тис. грн.
5. щоб постійно забезпечувати зростання прибутку, треба шукати невикористані можливості його збільшення, тобто резерви зростання. Резерв :— це кількісна величина. Резерви виявляються на стадіях планування та безпосереднього виробництва продукції і її реалізації. Визначення резервів збільшення прибутку базується на науково обґрунтованій методиці розроблення заходів з їх мобілізації.
6. після розрахунку загальної величини резервів зниження собівартості продукції за всіма калькуляційними статтями необхідно деталізувати резерви збільшення прибутку за рахунок зниження затрат живої та уречевленої праці за окремими напрямками.
7. економія затрат живої праці досягається за рахунок здійснення таких заходів: підвищення продуктивності праці і зниження трудомісткості; скорочення витрат за понаднормові години роботи, виплат за цілоденні та внутрішньо змінні простої тощо.
8. аналіз витрат за їхніми елементами дає змогу не лише вивчити зміни у структурі собівартості, а й охарактеризувати галузеві особливості (матеріало-, фондо-, енерго- та трудомісткість діяльності).
9. під час пошуку резервів прибутку протягом звітного року можуть раптово виявлятися резерви короткострокової дії. Використання цих резервів можливе за допомогою розроблення системи оперативних заходів
10. під час аналізу складу фонду заробітної плати робітників потрібно встановити співвідношення між різними видами оплати праці (почасова, відрядна, додаткова та ін.), а також виявити непродуктивні виплати. Серед останніх найбільш відомі такі:
- доплати у зв'язку зі змінами умов праці;
- доплати за роботу в понаднормативний час;
- оплата цілодобових простоїв та годин внутрішньорейсових простоїв;
Ці суми слід враховувати як резерви економії фонду заробітної плати.
11. В складі витрат на обслуговування виробництва та управління основними є витрати на утримання та експлуатацію автомобілів. За економічним змістом ці витрати в більшості є постійними, а за зв'язком з обсягом виробництва — змінними, їх аналіз затрудняються надмірним укрупненням статей кошторису і об'єднанням в них умовно-змінних та умовно-постійних витрат, відсутністю науково обґрунтованих нормативів застосування. Аналіз цих витрат проводиться па базі порівняння фактичної їх величини з плановою, плановою що перерахована на фактичний обсяг продукції (послуг). Умовно-змінні витрати порівнюють з фактичними за ряд звітних періодів.