Основні засоби підприємства 2 (стр. 6 из 11)
Система має такі переваги:
- амортизація нараховується пропорційно до ступеня фактичного зносу основних засобів;
- використання системи є доцільним, коли економічна корисність того чи іншого активу зменшується швидше через експлуатацію у виробництві, ніж просто через плин часу;
- за умов використання цієї системи сума нарахованої амортизації відповідає величині фізичного зносу.
Оскільки на початку експлуатації активу дуже важко визначити фактичний обсяг продукції, який очікується виготовити з його використанням протягом очікуваного строку експлуатації, систему використовують у тому випадку, коли продукт можна більш менш точно спрогнозувати. Використання методу є доцільним для автоперевізників.
Ам = Q · C, (2.11)
(2.12)
де Q – фактичний випуск продукції за місяць (квартал, рік);
C – ставка виробничої амортизації, яка характеризує величину
амортизаційних відрахувань, що припадає на одиницю продукції, і
визначається підприємством самостійно за формулою
(2.13).
2.2.4 Податкова система нарахування амортизації
Податкова система (тільки вона дозволена для використання в податковому обліку, проте може застосовуватися для нарахування і в бухгалтерському обліку) використовується в Україні з 1 липня 1997 року. Сума амортизаційних відрахувань визначається щоквартально на основі балансової (залишкової, обчисленої відповідно до правил податкового обліку) вартості основних засобів на початок звітного кварталу і встановлених державою норм амортизаційних відрахувань.
Балансова вартість основних засобів на початок кварталу обчислюється за формулою
Б(а)= Б(а-1)+П(а-1)-В(а-1)-А(а-1), (2.14)
де Б(а) – балансова вартість групи основних засобів (для груп 2-4) або
окремого об’єкта (для групи 1) на початок розрахункового кварталу;
Б(а-1) – балансова вартість основних засобів на початок кварталу, що
передував розрахунковому;
П(а-1)- сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкції, модернізації та інших поліпшень основних засобів, що підлягають амортизації, протягом кварталу (у разі, якщо сума таких витрат перевищує 10% від балансової вартості основних засобів на початок звітного періоду, то саме на величину такого перевищення збільшується балансова вартість основних засобів);
В(а-1)- сума виведених із експлуатації основних засобів протягом кварталу, що передував розрахунковому (за залишковою вартістю);
А(а-1) – сума амортизаційних відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому.
Квартальна сума амортизаційних відрахувань (А(а)) визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості основних засобів (де Н –квартальна норма амортизаційних відрахувань,%):
(2.15)Норма амортизації, яка використовується в наведеній формулі, - це відсоток від балансової вартості. У податковому законодавстві нових основних засобів (придбаних після 1 січня 2004 році) встановлено такі норми амортизації для чотирьох груп основних засобів (у розрахунку на квартал: 1-ша група – 2%, 2-га група – 10%, 3-тя група – 6%, 4-та група – 15%.
До 1 січня 2004 року в Україні для цілей податкового обліку нарахування амортизації здійснювалося за трьома групами та іншими нормами: 1-ша група – 1,25%, 2-га група (сучасні 2-га та 4-та) -6,25%, 3-тя група – 3,75%.
Зазначені норми залишилися для нарахування амортизації для основних засобів, придбаних до 1 січня 2004 року.
Місячна сума амортизаційних відрахувань обчислюється шляхом розподілу квартальної суми амортизації на три (кількість місяців у кварталі) рівні частки.
Основні засоби першої групи мають амортизуватися в податковому обліку до досягнення балансовою вартістю 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (100 · 17), а інших груп – до нульової позначки.
Витрати пов’язані з придбанням землі як окремого об’єкта власності, не підлягають включенню до групи основних засобів у податковому обліку з метою амортизації або до валових витрат звітного податкового періоду. Якщо в майбутньому такий окремий об’єкт власності продається, платник податку включає до складу валових доходів позитивну різницю між сумою доходу, отриманого внаслідок продажу, та сумою витрат, пов’язаних із купівлею такого окремого об’єкта власності, збільшених на коефіцієнт індексації. У разі, коли об’єкт нерухомого майна придбався разом із землею, яка знаходиться під таким об’єктом, амортизації підлягає сукупна вартість цього об’єкта основних засобів та цієї землі.
3. Характеристика процесу відтворення. Лізинг. Ефективність використання основних засобів
3.1 Характеристика процесу відтворення основних засобів
Успішне вирішення завдання ефективного використання основних засобів підприємства можливе при створенні умов для повної реалізації їх виробничого потенціалу, що потребує значної уваги з боку менеджменту підприємства до процесів їх відтворення. Недостатня увага до вирішення цієї проблеми згодом призведе до втрат підприємством економічних вигід внаслідок зростання поточних витрат на ремонт об’єктів основних засобів, а згодом, можливо, і припинення діяльності. Визначення процесу відтворення основних засобів проводиться з метою прогнозування моменту їх ремонту або повної заміни, планування необхідного капіталу для фінансування цих процесів та розробки пропозицій стосовно джерел його надходження.
Необхідність постійного відтворення основних засобів зумовлена тим, що основні засоби в процесі тривалого функціонування можуть фізично та морально спрацьовуватися (зношуватися).
Фізичне спрацювання – це втрати основними засобами своєї споживної вартості внаслідок[3]:
а) використання в процесі виробництва;
б) під впливом чинників навколишнього природного середовища.
Моральне спрацювання – це втрата основними засобами своєї вартості внаслідок:
- підвищення продуктивності праці в галузях, які виробляють засоби праці (на ринку з'являється дешевше устаткування);
- поява на ринку більш продуктивних засобів праці, що мають кращі техніко – економічні характеристики.
Формою компенсації часткового фізичного спрацювання основних засобів є їх ремонт, морального – модернізація. Відшкодування повного фізичного і морального зносу здійснюється шляхом заміни об’єктів основних засобів новими.
Існує зв'язок між категоріями зносу (спрацюванням) основних засобів та їх амортизацією. Обираючи систему амортизації для бухгалтерського обліку, підприємство має серед інших чинників враховувати:
- строки фізичного зносу основних засобів;
- темпи морального зносу;
- динаміку витрат на ремонт протягом терміну корисного використання;
- ситуацію на ринку продукту;
- інтенсивність використання основних засобів.
У разі, коли швидкість амортизації основних засобів за обраною системою відповідає темпам їх фізичного та морального спрацювання, величина нарахованої амортизації протягом строку використання буде відповідати сумі нарахованого зносу. Тому оцінюємо величину спрацювання на певний момент часу як суму амортизаційних відрахувань за фактичний строк використання основних засобів і маємо змогу об’єктивно охарактеризувати стан основних засобів підприємства за допомогою таких показників:
1) ступінь спрацювання (Сс) визначається за формулою
(3.1)де
- сума амортизаційних відрахувань (сума зносу) за фактичний строк (м) використання основних засобів;ПВ – первісна (відновна) вартість основних засобів на момент оцінки;
2) ступінь придатності (Сп) можна визначити за такою формулою:
(3.2)де ЗВ – залишкова вартість основних засобів на момент оцінки.
На основі даних, наведених у таблиці 3.1, оцінимо стан основних засобів підприємства.
Таблиця 3.1
Фрагмент балансу підприємства на 31 грудня 2008 року
тис.грн
| Актив | На початок звітного періоду | На кінець звітного періоду |
| Основні засоби:- залишкова вартість | 2721,3 | 3157,8 |
| - первісна вартість | 3238,4 | 3909,3 |
| - знос | 517,1 | 751,5 |
1) розраховуємо ступінь спрацювання та ступінь придатності основних засобів станом на початок року:
2) розраховуємо ступінь спрацювання та ступінь придатності основних засобів станом на кінець року:
Отже, стан основних засобів підприємства протягом року погіршився, оскільки ступінь спрацювання зріс з 16,0 до 19,2%. Проте ступінь їх придатності залишився досить високим – 80,8% на кінець року.
Якщо обрана система амортизації не відповідає темпам фактичного спрацювання основних засобів, об’єктивну оцінку стану цих активів можна проводити тільки шляхом їх експертних обстежень.
Відтворення основних засобів – це процес безперервного оновлення всієї сукупності основних засобів підприємства. Період повного відтворення конкретного елемента основних засобів визначається часом, протягом якого засіб праці віджив свій вік і підлягає заміні іншим екземпляром того самого роду.