Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив (стр. 4 из 6)

Таким чином, за версією Вальраса, в умовах дефіциту активною стороною ринку є покупці, а в умовах надлишку – продавці товару.

Метод Маршалла

В довгому часовому інтервалі головним фактором, визначаючим стан ринку є кількість продукції на ринку, яка в свою чергу визначається об’ємом її виробництва.

При підвищенні ринкової ціни до P1 (2,99 гр.од.)(рис. 2.6) спочатку визначаємо об’єм пропозиції товару на ринку , тобто QS = 17,93 од. товару. В цьому випадку ціна, яку згоден заплатити покупець за кожну одиницю товару буде дорівнювати :

Очевидно, що ціна виробника P1= 2,99 гр.од. вища за ціну споживача PD= 1,67 гр.од., що ліквідує стимул до розширення виробництва продавцем. Продавець скорочує виробництво, товар стає все більш цінним для споживача, ціна виробника падає, ціна споживача зростає, - рівновага відновлюється. Тобто ринкова рівновага в цьому випадку є стійкою.

Рисунок 2.6 - Аналіз стійкості ринкової рівноваги по Маршалу

При зниженні ціни до P2 = 1,61 гр.од.(рис. 2.7) визначаємо об’єм пропозиції товару на ринку, тобто QS = 8,27 од. товару. Цей обсяг пропозиції споживачі згодні придбати за ціною :

Очевидно, що PD = 3,63 гр.од. більша ніж ціна P2 = 1,61 гр.од., тобто у виробника існує стимул до розширення виробництва. Збільшення виробництва сприймається споживачем як зниження цінності товару. Споживач погоджується сплачувати меншу ціну і ринок повертається у стан рівноваги. Тобто ринкова рівновага в цьому випадку є стійкою.

Рисунок 2.7 - Аналіз стійкості ринкової рівноваги по Маршалу

Таким чином, згідно версії Маршалла, основною рушійною силою механізму відновлення рівноваги в довгому часовому інтервалі завжди являються виробники товару.

Отже, ринкова рівновага є стійкою, тому що, порушуючись, вона відновлюється виключно за допомогою ринкового механізму, без державного втручання в ринкові процеси.

Два застосованих варіанта діагностики стійкості ринкової рівновани призводятьдо однакового результату лише у випадку додатного нахилу кривої пропозиції та від’ємного нахилу кривоїпопиту. Коли ці криві не знаходяться в свїих «нормальних» положеннях, оцінки стійкості рівноважнихстанів ринку по Вальрасу і Маршаллу не співпадають.

Так, якщо обидві криві маютьвід’ємний нахил (Рис. 2.8), рівноважна комбінація Р1Q1 по Вальрасу являється нестійкою. Якщо ціна блага підвищится до Р2, то на ринкувиникає дефіцит у розмірі (Qd-Qs), що викличе подальше підвищення ціни. Якщо ціна опуститься до Р0, пропозиція перевищить попит, що по Вальрасу повинно призвести до подальшого зниження ціни.

Рисунок 2.8 - Діагноз стійкості рівноваги ринку при нестандартних кривих попиту та пропозиції

По Маршаллу вказаний рівноважний стан ринку являється стійким. При меншій, ніж Q1 пропозиції ціна попиту стане вище за ціну пропозиції, а це стимулює збільшення випуску. У випадку перевищення Q1 ціна попиту стане нижчою за цінупропозиції і пропозиція скоротиться.

Використовуючи наведену логіку, можнавизначити ступінь стійкості рівноваги з точки зору кожного з названихдослідників. Розходження між Л. Вальрасом і А. Маршаллом при описі механізмуфункціонування ринку витікають з того, що, надумку першого, ринкові ціни повністю гнучкі і миттєво реагують на будь-які зміни кон’юнктури, а на думку другого, ціни недостатньо гнучкі, і в результаті при виникненні диспропорції між попитом та пропозицією об’єми ринкових угод швидше реагують на цю диспропорцію, ніж ціны. Облік цих розходженьдозволив використати ці дві моделі, однак, процес встановлення рівноваги в короткому періодікраще описується за допомогою підходу Вальраса, а в довгому – за допомогою моделі Маршалла.

Аналіз стійкості рівновани стає можливим лише в тому випадку, коли ринкова рівновага порушена під впливом певного зовнішнього (екзогенного) фактора. Характеристика таких факторів буде наведена далі.

8. Стійкість ринкової рівноваги – властивість ринкової рівноваги відновлюватись після порушення самостійно, лише в результаті дії ринкових сил. Порушення ринкової рівноваги може бути викликано різними факторами як ринкового, так і неринкового характеру.До таких факторів можна віднести наступні :

· зміна ринкових параметрів ;

· встановлення державою граничних рівнів цін (максимальних – «потолка» та мінальних – «пола» цін) ;

· встановлення розмірів податків та дотацій ;

· здійснення імпорту продукції,що виробляється і в середині країни ;

· встановлення імпортної пошлини та ін.

Тепер детальніше охарактеризуємо дію кожного з факторів.

8.1. Стан ринку може піддаватися впливам ринкового і неринкового характеру.До впливу неринкового характеру відносяться:

- зміна детермінант попиту чи пропозиції;

До детермінантів попиту відносять:

1. ринкову ціну товару;

2. кількість покупців на ринку;

3. смаки і переваги покупців;

4. доходи споживачів;

5. рівень цін на сполучені товари.

До детермінантів пропозиції відносяться:

1. ринкова ціна товару;

2.