Важливий напрямок структурної перебудови підприємств галузі та необхідний засіб зменшення негативного впливу на економіку — відновлення на виробництвах випуску споживчих товарів через модернізацію відповідних цехів.
Попит виступає як специфічна ринкова форма виразу потреб населення в певних товарах та послугах. При цьому,специфічність товару, що пропонується на ринку хліба та хлібобулочних виробів, накладає свій відбиток на формування споживчого попиту (табл. 1.7).
Таблиця 1.7
Фактори, що впливають на обсяг попиту на хліб
| Група чинників | Детермінанти попиту | Спрямованість впливу на попит |
| 1. Цінові | зниження ціни | майже не впливає на обсяги споживання |
| підвищення ціни | майже не впливає на обсяги споживання | |
| порівняна вартість хліба з іншими продуктами | доступність в ціновому відношенні впливає на збільшення обсягів споживання | |
| зростання цін на продовольчі товари | зумовлює збільшення обсягу попиту | |
| 2. Нецінові | ||
| 2.1соціально-економічні | рівень пропозиції | зменшення пропозиції (або фактор очікування) впливає на збільшення обсягу попиту |
| структура та якість пропозиції | впливає на зниження рівня споживання одних видів продукції та на підвищення споживання інших; висока якість продукції впливає на збільшення кількості споживання хлібобулочних виробів |
Продовження таблиці 1.7
| рівень доходів населення | зниження реальних доходів населення зумовлює збільшення споживання хліба | |
| рівень безробіття | підвищення рівня безробіття зумовлює збільшенню попиту | |
| характер трудової діяльності | збільшення інтенсивності трудової діяльності призводить до збільшення обсягів споживання хліба | |
| 2.2 мотиваційні | стратегія маркетингу виробників та продавців продукції | здійснює позитивний вплив на попит |
| реклама | здійснює позитивний вплив | |
| імідж підприємств-виробників та підприємств-продавців | сприяє формуванню постійного попиту та контингенту покупців | |
| 2.3 організаційні | доступність придбання (організація процесутовароруху) | позитивно впливає на попит |
| стан організації торгівлі | високий рівень організації торгівлі зумовлює збільшення обсягу попиту | |
| 2.4 демографічні | чисельність населення | скорочення чисельності населення призводить до зниження попиту |
| статево-віковий склад населення | зумовлює структуру споживання та попит на хліб | |
| співвідношення між сільським та міським | в містах попит на хліб менший, ніж в сільській місцевості | |
| міграція населення | зумовлює збільшення попиту в місцях міграції | |
| рівень виховання та освіти | впливає на структуру попиту | |
| 2.5 медично-біологічні | раціональні норми споживання хліба | впливають на оптимальну структуру |
Продовження таблиці 1.7
| стан здоров’я населення | зумовлює обмеження споживання одних видів продукції та на підвищення споживання інших | |
| культура споживання та формування умов здорового образу життя | сприяє перегляду структури споживання | |
| рівень споживання білка та калорійність їжі | споживання висококалорійної їжі зумовлює зменшення споживання хлібобулочної продукції | |
| 2.6 національно-історичні | національний склад населення | впливає на структуру споживання хлібобулочної продукції |
| традиції | зумовлюють збільшення обсягу попиту у святкові дні | |
| 2.7 природнокліматичні | час року | в літній період попит на хліб менший, ніж в зимній |
| кліматичні умови | погіршення кліматичних умов сприяє підвищенню попиту на хліб |
Одне слово, в умовах ринкової економіки господарникам розраховувати слід передусім на власні сили, кмітливість, працьовитість.
1.7. Перспективи подальшого розвитку хлібопекарської галузі
Для стабілізації становища в ряді галузей харчове промисловості необхідно:
- оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво, збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції й розширити її асортимент, активізувати роботу щодо залучення іноземних інвестиції та кредитів;
- забезпечити пріоритетність розвитку галузей здійсненням державної фінансово-кредитної підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування, а також відновлення практики передбачення в державному бюджеті коштів для кредитування міжсезонних
- витрат підприємств цукрової, олійножирової, плодоовочеконсервної, виноробної та інших галузей;
- продовжувати протекціоністську політику щодо вітчизняного товаровиробника;
- створити оптові ринки продовольчих товарів, розширити мережу фірмової торгівлі, а отже, зменшив кількість посередників при реалізації продукції, завдяки чому буде знижено ціни й збільшено обсяги її продажу;
- запровадити регулювання ринків зерна, цукру, олії алкогольних напоїв;
- відновити традиційні й освоїти нові зовнішні ринку збуту, зокрема, створити за кордоном постійно діючі представництва окремих галузей, підприємств, регіонів;
- активізувати роботу щодо створення інтегрованих структур, до складу яких повинні увійти переробні і сільськогосподарські підприємства, фірмові магазини організації з матеріально-технічного забезпечення й збуту продукції.
2. Визначення резервів збільшення обсягу виробництва та реалізації продукції
2.1. Оцінювання динаміки та структури обсягу продукції (за видами)
Перед тим як перейти до аналізу діяльності підприємства потрібно розглянути інформацію про об’єкт дослідження ЗАТ «Діавест» (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Дані про ЗАТ «Діавест»
| Коди | |||
| Дата | 01.01.2009 | ||
| Підприємство | Закритете акціонерне товариство "Діавест" | за ЄДРПОУ | 23585747 |
| Територія | М. Київ ,вул.. 40-річчя Жовтня б.46, к А | за КОАТУУ | 8036100000 |
| Організаційно- правова форма господарювання | Приватна власність | за КОПФГ | 10 |
| Орган державного управління | Не визначено | за СПОДУ | 0 |
| Вид економічної діяльності | Роздрібрна торгівля офісними та комп’ютерними установами | за КВЕД | 52.48.1 |
| Одиниця виміру: | тис.грн | Контрольна сума | |
| Адреса: | М. Київ ,вул.. 40-річчя Жовтня б.46, к А | ||
Аналіз діяльності підприємства потрібно розпочинати з вивчення обсягу виробництва, бо від цього залежить розвиток економіки країни, задоволення потреб населення продукцією, яку випускає підприємство.
Від обсягу, складу, структури, асортименту та якості випущеної продукції залежить і обсяг реалізованої продукції, її собівартість, прибутковість, рентабельність, оборотність оборотних коштів, платоспроможність та інші показники, що характеризують виробництво (табл.2.2)
Таблиця 2.2.
| Динаміка обсягу реалізації продукції | ||||||||
| Вид продукції | У вартісному вираженні, тис.грн. | У натуральному вираженні, тонни | ||||||
| Базисний рік | Звітний рік | Відхилення, +/- | темп зміни, % | Базисний рік | Звітний рік | Відхилення, +/- | темп зміни, % | |
| хлiб iз пшеничного борошна | 14360 | 15270 | 910 | 106,34 | 3821,3 | 4920 | 1098,7 | 128,75 |
| хлiб бiлий iз пшеничного борошна | 14650 | 15340 | 690 | 104,71 | 3785 | 3805 | 20 | 100,53 |
| хлiб iз житнього та iз сумiшi житнього та пшеничного борошна | 8700 | 10230 | 1530 | 117,59 | 3015 | 3405 | 390 | 112,94 |
| булочнi вироби | 4210 | 4100 | -110 | 97,39 | 711 | 923 | 212 | 129,82 |
| здобнi вироби | 5340 | 6800 | 1460 | 127,34 | 1012 | 1715 | 703 | 169,47 |
| сухарi панiровочнi | 5130 | 6316 | 1186 | 123,12 | 67 | 364,1 | 297,1 | 543,43 |
| РАЗОМ | 52 390 | 58 056 | 5666 | 110,82 | 12411,3 | 15132,1 | 2 720,80 | 121,922 |
Виходячи з данних, які приведені у таблиці 2.2 можна зробити висновок, що попит на види хлібобулочної продукції у 2009 році (звітній рік) змінився в залежності від виду. Таким чином попит на хліб із пшеничного борошна у 2009 році вирiс на 6,34%, тому що його було призведено на 28,75% більш, ніж у 2008 році. Білого хліба з пшеничного борошна стали випускати теж бiльш, ніж у базисному періоді на 20 тонн, й виручка за нього вирiсла на 4,71 %. Хліба з житнього борошна стали виробляти на 17,59% більше, й виручка за нього вирiс на 17,59%. Булочних виробів у 2009 році стали виготовляти на 29,82% бiльш, ніж у 2008, але виручка за нього впала на 2,61 %, це можна обумовити підвищення цін на цю продукцію. Також збiльшилось виробництво здобних виробів і паніроочних сухарів.
Доречно перейти до вивчення структури обсягу продукції. Структура продукції – це відношення питомої ваги окремих видів виробів до загального їх випуску.Зміна структури виробництва впливає на обсяг випуску у вартісній оцінці, матеріалоємність, собівартость продукції, прибуток, рентабельність. (табл.2.3).
Таблиця 2.3