Аналіз впливу непрямого цінового регулювання на ринкову рівновагу (стр. 3 из 5)
Зараз у країні виробляють близько 18-20 тисяч тонн біодизеля. Згідно з державною програмою, до 2010 року його використання в нас, як і в Європі, має збільшитися до 5,75% від загального використання пального, а до 2015 року – до 15%. Виробництво якісного біодизеля можна організувати на різних підприємствах. На дрібнотоннажних установках – до 3 тисяч тонн за рік, на регіональних заводах – до 30 тисяч тонн і на підприємствах державного значення – до 100 тисяч тонн. Майбутнє за невеличкими підприємствами потужністю до десяти тисяч тонн палива в рік.
Головна беззастережна перевага альтернативного варіанта під час порівняння його з традиційним полягає в тому, що у хід може йти вся біомаса (наприклад: стебла соняшника, кукурудзи, гілки дерев, святкові ялинки тощо).
Учасники ринку не поспішають використовувати біокомпонент у виробництві палива.На дев'ять років буде скасовано імпортне мито на обладнання та комплектуючі, призначені для виробництва палива, а підприємства зможуть скористатися прискореною амортизацією. Ліцензії на виробництво біопалива зможуть отримати підприємства потужністю від 5 тис. т на рік. Акцизний збір з біопалива буде стягуватися за нульовою ставкою.
Рис.2.1. Наслідки надання субсидій виробникам біопалива
Субсидії покривають частину витрат виробника і дозволяють збільшити пропонування. Тому крива пропонування буде зміщуватись праворуч на величину наданої субсидії по вертикалі. У точці нової рівноваги Е1 ціна пропонування PS відрізняється від рівноважної – ціни попиту PD, за якою купують товар покупці, на величину субсидії (sub): PS – PD = sub. Площа прямокутника PSPDE1A відповідає загальній сумі субсидії. За інших рівних умов з наданням субсидії виробникам рівноважна ціна знизиться, а рівноважний обсяг продукції зросте. Для покупців ціна знизилася, що звеличило об'єм попиту, а для продавців підвищилася, що збільшило об'єм пропозиції. В результаті рівноважна кількість збільшилася.
Екологічні наслідки використання найбільш поширених нині різновидів біопалива істотно різняться між собою. Проаналізувавши 26 його різновидів, учені встановили, що тільки 21 різновид забезпечує під час згорання менше забруднення атмосфери, ніж традиційний бензин – у середньому на 30% [13]. Проте якщо врахувати весь комплекс екологічних наслідків їх застосування (зокрема й витрати при виробництві), то виправданими виявляться лише 12 різновидів палива.
Для цього потрібно заздалегідь виробити певну політику і потім створити біоенергетичну інфраструктуру: побудувати нові заводи, модернізувати бензозаправні станції тощо. Тоді світова нафтова криза для України не буде такою небезпечною. Тільки над цим потрібно працювати системно і на державному рівні, зазначають учені.
Слід усвідомлювати при цьому й потребу максимального зменшення наслідків неминучої конкуренції між нафтовим і біотехнологічним бізнесом - найкраще шляхом об’єднання зусиль і капіталу.
Дуже вигідно використовувати альтернативний варіант використання біомаси у великих містах, де її накопичується велика кількість і є багато опалювальних котлів. Розрахунки показують: коли використовувати альтернативний варіант для утилізації біомаси, яка накопичується в м. Києві (деревна частина міського сміття, обрізки дерев тощо – усього понад 24 тис. м3 на рік), то можна практично задарма мати щорічно дохід у розмірі понад 1 млн. дол. При використанні в пиловугільних котлах деревного підсвічування за альтернативним варіантом можна скоротити на 13-15% витрату природного газу, що використовується вугільними електростанціями на підсвічування.
Таки чином, за допомогою субсидій держава захищає вітчизняних виробників біопалива, покриваючи частину виробничих витрат. Це в свою чергу знижує собівартість, а отже і ціни на біопаливо, і водночас збільшує пропозицію та об’єм попиту за новими цінами. Але, в свою чергу, величезні державні субсидії й усілякі гаранти в багатьох країнах змушують фермерів переходити з виробництва сільськогосподарських культур на «пальні», внаслідок чого можуть різко подорожчати продукти харчування.
2.3 Аналіз впливу підвищення акцизу на тютюнові вироби на ринкову рівновагу
На сьогоднішній день сума збираного акцизного податку від виробництва в країні тютюнових виробів майже в три рази перевищує розмір акцизу від виробництва вітчизняного спирту, вина і пиво разом узяте. Це офіційна статистика за 2008 рік.З врахуванням акцизу на імпорт ця сума складає 3,58 млрд. грн. Причому дана цифра не стоїть на місці. В порівнянні з 2007 роком вона виросла в 1,5 разу, а в 2009 році очікується ще двократний приріст – до 7,3 млрд.
Реальність така, що галузь вже пожинає перші плоди акцизної кампанії другої половини 2008 року. У січні-лютому Держкомстат зафіксував 8% спаду виробництва в порівнянні з минулим роком. Залишки на складах нереалізованих тютюнових виробів збільшилися в 3 рази.
Так 2008 року з порушенням вимог Закону «Про систему оподаткування» та Бюджетного кодексу щодо термінів запровадження податків ставки акцизного збору на тютюнові вироби підвищувалися двічі — з 1 січня та 1 вересня 2008 року, а в поточному році їх змінено з 1 лютого. Крім того, цього року здійснено ще одне підвищення — з 1 липня. Незважаючи на це, проектом закону «Про внесення змін до Закону України «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» №4202 знову їх збільшено відразу в 2,5 разу — з 1 травня 2009 року. Також введено акцизний податок не лише з готових тютюнових виробів, але і з сировини, тобто самого тютюну[7].
Після цього був прийнятий законопроект № 2110, що фактично забороняє випуск сигарет без фільтру і сигарет в м'якій пачці. Його вимога – забезпечити вкладиші в кожну сигаретну пачку – ніяк не узгоджується не лише зі світовою практикою, але і з теорією. Але, що значно гірше, воно ніяк не узгоджується з технічними можливостями виробників.
Верховна Рада 22 жовтня 2009 року прийняла закон № 4707, яким передбачається наступне підвищення ставок акцизного збору на тютюнові вироби і розподіл планових додаткових доходів серед міністерств та відомств[7].
За буденністю цього голосування (з 1 вересня 2008 року це вже п’ята зміна ставок акцизного збору) криються справжні рушійні сили і реальні зміни, до яких призведе підписання зазначеного закону президентом України.
Всі розрахунки свідчать, що з дня опублікування документа ціна на дорогі марки зросте на 3 грн., або на 40%, а на найдешевші й найбільш масові фільтрові сигарети — на 2 грн., або на 50%.
Захисники теперішніх ставок акцизного збору стверджують, що бюджет отримає додаткові кошти, які насамперед надійдуть Міністерству закордонних справ.
У результаті прогнозувалося, що від легально вироблюваних 130 млрд. шт. сигарет залишиться 60 млрд. За цією гранню спостерігається не лише скорочення обсягів легального виробництва, але і зростання собівартості продукції. Останнє спричинить втрату конкурентоспроможності сигарет вітчизняного виробництва на зовнішньому ринку, втрату експортних контрактів і валютних вступів від них. Само собою не обійдеться без скорочення робочих місць в галузі і у її суміжників, де сьогодні зайнята близько чверті мільйона чоловік. Природним виглядає в зв'язку з цим скорочення податкових надходжень до державного бюджету.
Легальне виробництво тютюнових виробів у 2009 році впало майже на 14%. Це за дев’ять місяців, а з 1 травня, після 40-відсоткового підвищення, — майже на 22%. Тобто практично знищена тінь повертається - активно відроджується тіньове виробництво сигарет. До кінця цього року його частка становитиме близько 10% ринку — до 50 млн. пачок сигарет щомісяця.
Додаткові прибутки тіньових виробників становитимуть близько 100 млн. гривень щомісяця.
Рис.2.2. Аналіз впливу підвищення акцизу на тютюнові вироби
У випадку податку як суми з одиниці товару (введення акцизу) крива пропонування зміщується паралельно до початкової на величину податку (Т) по вертикалі, тому що зараз кожна одиниця проданої продукції обходиться виробнику на Т гр. од. дорожче. Точка рівноваги зміщується з Е0 до Е1.
У точці нової рівноваги ціна пропонування РS, яка визначає виторг продавців, відрізняється від рівноважної – ціни попиту РD, за якою купують товар покупці, на величину податку:
P1 - PS = T,
де Т – величина податку на одиницю товару.
Із підвищенням акцизу зменшується обсяг пропозиції та підвищується ціна товару. На практиці це не завжди означає зменшення споживання. Частина підприємств після підвищення акцизу зупинять виробництво, або «підуть в тінь» через неспроможність сплачувати високі податки.
Реалізація зазначеного законопроекту в умовах кризових явищ в економіці України, падіння купівельної спроможності населення зруйнує тютюновий ринок України, але аж ніяк не скоротить споживання тютюнових виробів.
Розрахунки авторів законопроекту щодо надходжень до Державного бюджету України від акцизного збору є доволі спрощеними. До того ж істотне скорочення обсягів виробництва тютюнових виробів матиме наслідком зменшення надходжень до бюджету від податку на додану вартість, податку на прибуток та інших податків.
Може, хоча б здоров’я нації буде у виграші? Ціна — ефективний метод впливу на споживача, але поганий стимул для курця кинути курити. Не секрет, що так просто пристрасті до куріння не позбудешся. Зате різке подорожчання примусить багатьох курців переорієнтуватися на нелегальні сигарети, а це навряд чи додасть населенню здоров’я. Тепер уже сумнівів немає — низьку ціну їм забезпечить та ж таки різниця в рівнях оподаткування в нас і в суміжних країнах. До того ж, почала розгортатися дуже прибуткова контрабандна й контрафактна діяльність.