Аналіз впливу непрямого цінового регулювання на ринкову рівновагу (стр. 4 из 5)
Висновок: підвищення акцизу на тютюнові вироби має на меті підвищення надходжень до держбюджету, а також зменшення споживання даних товарів, тому що вони шкодять здоров’ю.Акцизний збір відіграє роль економічного регулятора споживання сигарет (насамперед серед підлітків). На практиці це не завжди діє вірно. Небагато споживачів відмовляться кинути шкідливу звичку, тобто це також призведе до тінізації цілих секторів національної економіки, скорочення робочих місць, зменшення надходжень до держбюджету.
Для реалізації цієї функції більш ефективним може бути попередження встановлення низьких цін на тютюнові вироби. Останнє не тільки зробить сигарети менше доступними для починаючих курців, а й не дозволить їм перейти на дешевші сигарети у разі різкого підвищення акцизу.
2.4 Аналіз зміни акцизів та мита на автомобілі на ринкову ситуацію
Верховна Рада, незважаючи на опір фірм-імпортерів автомобілів, ухвалила закон "Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні". Законом встановлено тимчасовий (до 01.01.2008 року) пільговий режим оподаткування для підприємств, що виробляють автомобілі й запчастини до них[7].
В зв'язку з офіційними зверненнями Європейської Комісії та беручи до уваги думку міжнародних організацій-кредиторів, які вважали, що надання таких пільг може позначитися на обсягах імпорту автомобілів в Україну і не буде позитивно сприйняте західними державами, Верховна Рада, приймаючи рішення на користь українських виробників, погодилася не підвищувати мита на імпортовані автомобілі.
При цьому було наголошено на необхідності створити конкурентоспроможний автомобіль в Україні, який би приваблював покупця не тільки нижчою ціною, але й доброю якістю.
Підвищено також податки на бензин (подорожчав на 4,8%) і легкові автомобілі (на 3,4%). З грудня минулого року ціни на бензин виросли в 1,6 разу при відносно стабільних цінах на нафту на світових ринках. Це зростання не залишає байдужим уряд і Антимонопольний комітет і викликає заклопотаність 6 млн. власників легкових автомобілів.
Наприклад, за весь 2006 рік в Україні продано більше 265 тисяч нових легкових автомобілів. Це на 25% більше, ніж у 2005 році, і удвічі більше, чим три роки тому. Результат досить несподіваний, адже протягом року на ринку відбувалися багато подій, із-за яких нові автомобілі істотно дорожчали. Так, вже в березні 2006 року депутати прийняли зміни до держбюджету, в яких пільги для автовиробників були скасовані, а ввізні мита на іномарки — підвищені. В результаті автомобілі, вироблювані в країні або збирані крупновузловим методом, подорожчали на 7-20%. Деякі авто і зовсім перестали збиратися в Україні (ГАЗ, УАЗ). У той же час легкові автомобілі, імпортовані в нашу країну, подорожчали в середньому всього лише на 5%. А високі мита і акцизи на ввезення уживаних автомобілів зробили імпорт вживаних авто фактично збитковим.
У результаті цього ввезення до України з Європи 2-7-річної машини і її законне розмитування зараз обходиться дорожче, ніж покупка аналогічної на вітчизняному вторинному авторинку.
У наш час більшість 2-7-річних автомобілів в Україні продаються з числа куплених кілька років тому у вітчизняних автоділерів. Причому постійне зростання цін на нові автомобілі дозволяє продавати машину, куплену в салоні кілька років тому, практично за ті ж гроші, що вона коштувала нової. На ринку встановлюється дефіцит.
Власники автозаводів ініціювали чергове підвищення ввізних мит на іномарки ще на 5-25% від митної вартості автомашини. А самі зайнялися захистом інвестиційних програм, які дають можливість безмитно ввозити комплектуючі для збірки машин в Україні.
Існує також метод зменшення розміру оподаткування при ввезенні транспортних засобів — заниження митної вартості автомобіля. Ця величина прямо впливає на загальну суму нарахованих митних зборів і податку на додану вартість при розмитуванні авто. Наприклад, якщо машина коштує 100 тис. євро, то мито на неї буде 20 тис., а ПДВ — близько 24 тис. При вказуванні на митниці ціни удвічі менше приблизно удвічі зменшаться і податки. Сьогодні занизити митну вартість на готовий автомобіль практично нереально, адже українські митники володіють величезною базою даних за звичайними цінами як на нові, так і на уживані машини. Немає можливості занизити ціну навіть при змові з митником: підозріло низька ціна відразу буде розпізнана комп'ютерною програмою митниці і не дасть можливості легалізувати автомобіль.
Але вітчизняні підприємці знайшли недолік і в комп'ютері. З готових автомобілів (навіть нових), що ввозяться до України, знімають усього пару деталей.Зняті запчастини розмитнюються окремо, а на «недоукомплектований» автомобіль надають документи, що він на третину або удвічі дешевше аналогічного, але готового. Таким чином переправляють в основному дорогі нові іномарки, які реалізуються потім через приватних осіб або на комісійних майданчиках. При цьому заощаджені на податках гроші залишаються не лише в кишенях дільців, але і дають можливість зробити для покупця машину на пару тисяч дешевше, ніж ввезену офіційно.
Зараз у зв’язку з грошовим дефіцитом автомобільний ринок скоротився приблизно в чотири рази. Якщо торік продажі зашкалювали за 600 тис., то сьогодні найреалістичніші прогнози вказують на 150 - 170 тис. автопродаж, і то з надією, що друга половина року буде активніша за першу. Оператори автомобільного ринку не розраховують на ривок, але їм дуже хочеться діждатися хоч би 10-20% приросту продажів. Останнє забезпечить автосервіс, який для багатьох став непоганою допомогою в непрості часи. Концентрація зусиль дилерів на автосервісі збігається з інтересами автомобілістів, що давно мріють про належний рівень обслуговування. Саме нинішня криза дозволить їм його отримати.
Сьогодні за покупця ведеться справжнісінька війна. До цього продавців підштовхують переповнені склади автомобілів, часто узятих в кредит. Причому головною зброєю в цій війні стала ціна.
Тимчасове 13-відсоткове ввізне мито на іномарки доки не особливо відбилося на цінах продажів. Навіщо ввозити, якщо склади і так переповнені? Але якщо у вересні (місяць закінчення дії тимчасового мита) залишиться нинішнє імпортне мито, не факт, що і тоді продавці зможуть утримувати нинішні ціни.
З метою захисту внутрішнього автомобільного ринку, створення сприятливих умов для залучення інвестицій і розвитку вітчизняної автомобільної промисловості та адаптації чинного законодавства України до норм СОТ і ЄС прийнято рішення з вересня 2009 року підвищити ставку ввізного мита на легкові автомобілі до15%.
Розглянемо на графіку економічні наслідки введення та підвищення імпортного мита на автомобілі. За відсутності імпорту на ринку автомобілів встановлюється ціна P*, за якою куплять Q* одиниць. Наявність зовсім еластичного пропонування з-за кордону – лінія S1 - знижує ціну до P1, в результаті чого попит зростає до QE, а пропозиція вітчизняних автовиробників скоротиться до QB.
У іншому випадку держава підвищує вже встановлене імпортне мито в цілях підтримки вітчизняних автовиробників.
Рис.2.3. Аналіз підвищення мита на автомобілі
На графіку це відобразиться зрушенням S1 нагору на відстань Т, що рівняється розміру мита з одиниці товару. Ціна зросте до РА, збільшуючи обсяг вітчизняного пропонування до QA і знижуючи обсяг попиту до QC. У результаті цього надлишки виробників збільшаться на площу трапеції РААВР1, а надлишки споживачів зменшаться на площу трапеції РАСЕР1. сума мит,що поступили до держбюджету, уявляє площу прямокутника FACG, а чисті втрати суспільства внаслідок встановлення мита відповідають сумі площ трикутників BAF і ECG.
Можна зробити висновок, що встановлення імпортного мита спрацьовує на користь державі та вітчизняним виробникам, тому що частково обмежує ввезення товарів з-за кордону. Але воно не завжди корисне для споживачів, бо вітчизняні товари менш якісні та різноманітні. Тобто це зменшує асортимент товарів на ринку, обмежує вибір для покупців.
Висновки
Дослідивши в даній роботі вплив непрямого цінового регулювання на ринкову рівновагу, можна зробити наступні висновки та узагальнення.
Активна участь держави в соціально-економічному розвитку країни є атрибутом соціально-орієнтованої ринкової економіки. Розумний симбіоз ринкових і державних регуляторів дає можливість забезпечувати реалізацію соціально-економічних цілей розвитку суспільства: досягти високої ефективності виробництва, стабільного економічного розвитку і соціальної справедливості.
Основна мета державного регулювання цін полягає у:
а) досягненні оптимального співвідношення між попитом і пропозицією на товарному ринку економічних факторів;
б) згладжуванні циклічних коливань у процесі суспільного відтворення;
в) здійсненні антикризового і антиінфляційного регулюючого впливу держави на розвиток економіки;
г) створенні сприятливих умов для здорової конкуренції і розвитку підприємництва.
Державний вплив на ціни здійснюється не лише через систему ціноутворення, а й шляхом регулювання ставок оподаткування, відсоткових ставок на кредити, розмірів орендної плати, зменшення окремих витрат підприємства.
Державне регулювання цін здійснюється у сучасних умовах господарювання України переважно на економічні фактори та на найважливіші товари і послуги. Це реалізується шляхом встановлення регульованих цін на продукцію природних монополій, якими є водопостачання і каналізація, міський пасажирський транспорт, електропостачання тощо. Ринкове саморегулювання здебільшого сконцентроване на товари та послуги.
Основні шляхи непрямого цінового регулювання: система оподаткування, дотації, митна політика.
З точки зору виробників податки – це збільшення витрат виробництва, що означає скорочення пропонування. Податок може стягуватися як сума з одиниці товару або як відсоток до ціни товару.