Бюджетні компетенції учасників бюджетного процесу:
1) Президент України:
- підписує закон України про Державний бюджет і закони України про внесення змін і доповнень до закону про Державний бюджет, а також інші закони;
- має право вето відносно прийнятого Верховною Радою України закону про Державний бюджет України з наступним поверненням його на повторний розгляд;
- має право законодавчої ініціативи - видає укази і розпорядження з питань, не врегульованих бюджетним законодавством;
2) Верховна Рада України. Верховна Рада Автономної Республіки Крим. обласні, районні, сільські, селищні, міські і районні ради:
- розглядають і затверджують бюджет;
- розглядають і затверджують звіт про виконання бюджету;
- контролюють виконання рішень про бюджет;
3) Верховна Рада України:
- визначає бюджетну політику держави;
- приймає постанови про основні напрямки бюджетної політики;
- затверджує показники соціально-економічного розвитку країни, необхідні для формування бюджетів;
- приймає законопроекти, які приводять до зміни дохідної і видаткової частин бюджетів;
4) Комітет Верховної Ради України з питань бюджету:
- приймає рішення стосовно бюджетних законопроектів;
- обробляє і узагальнює пропозиції та висновки комітетів Верховної Ради України і народних депутатів по проекту закону про Державний бюджет та інших пов'язаних з ним законопроектах;
- заслуховує інформацію відносно виконання бюджетних повноважень на всіх стадіях бюджетного процесу;
- оцінює і готує висновок про виконання закону про Державний бюджет протягом року;
- готує висновок до звіту про виконання закону про Державний бюджет;
- розробляє і вносить на розгляд Верховної Ради України законопроекти про внесення змін до закону України про Державний бюджету України;
5) Кабінет Міністрів України:
- розробляє і подає Верховній Раді України основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України, проект Основних напрямків бюджетної політики, проект закону про Державний бюджет України, звіт про виконання Державного бюджету України;
- забезпечує виконання закону про Державний бюджет України;
- розраховує показники зведеного бюджету України і готує звіт про його виконання;
- подає інформацію щодо прийнятих законодавчих і нормативних актів на виконання закону про Державний бюджет України;
- приймає рішення відносно використання закону про Державний бюджет України;
- приймає рішення відносно використання резервного фонду Державного бюджету України;
- приймає рішення про здійснення запозичень в обсягах і на умовах, визначених законом про Державний бюджет України;
6) Міністерство фінансів України:
- готує і узагальнює документи та матеріали, необхідні для формування проекту Основних напрямків бюджетної політики;
- розробляє проекти нормативів бюджетної забезпеченості;
- складає проект Закону про Державний бюджет України;
- організовує виконання Державного бюджету України;
- організовує методичну роботу з питань фінансово-бюджетного планування для адміністративно-територіальних одиниць;
- розробляє і затверджує річний розпис Державного бюджету України;
- здійснює обслуговування державного боргу України;
- подає Кабінету Міністрів України звіт про виконання Державного бюджету;
7) Національний банк України:
- визначає основні принципи грошово-кредитної політики України;
- розробляє законопроекти, пов'язані з формуванням дохідної та видаткової частин бюджету і готує пропозицї до проекту закону про Державний бюджет.
3. Особливості бюджетної компетенції місцевого самоврядування
Законодавчо компетенція місцевих органів влади в галузі бюджетного процесу визначається Конституцією України, Бюджетним кодексом та іншими законодавчими і нормативними актами.
Відповідно до ст.2 Бюджетного Кодексу бюджетний процес –регламентована нормами права діяльність, пов’язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Від початку складання бюджету до затвердження звітів про їх виконання весь бюджетний процес проходить під контролем Верховної Ради України та місцевим органів самоврядування. Це дає можливість дисциплінувати роботу всіх органів управління, які пов’язані з бюджетним процесом.
Велика роль у бюджетному процесі відводиться бюджетному плануванню, яке охоплює складання проекту бюджету, його розгляд і затвердження, оскільки від правильного визначення планових показників бюджету залежить і якість його виконання.
У відповідності із цим перед бюджетним плануванням ставляться наступні завдання:
- найбільш повно виявити резерви у галузях народного господарства і спрямувати їх на виконання плану економічного та соціального розвитку;
- забезпечити виконання плану економічного і соціального розвитку необхідними бюджетними коштами з дотриманням оптимальних фінансових пропозицій;
- визначити обсяг доходів за окремими джерелами і загальний обсяг доходів бюджету з урахуванням резервів їх збільшення;
- визначити видатки бюджету за всіма підрозділами бюджетної класифікації і загальний обсяг видатків з урахуванням економного, ефективного і раціонального використання бюджетних коштів;
- раціонально розподілити видатки державного бюджету між окремими ланками бюджетної системи і забезпечувати бюджети нижчого рівня;
- утворити державні матеріальні та бюджетні резерви.
Виконання визначених завдань можна забезпечити шляхом дотримання таких основних принципів, як:
- тісний взаємозв’язок бюджету з програмою економічного та соціального розвитку;
- центральне місце бюджетного планування;
- директивний і цільовий характер бюджетних призначень;
- повнота бюджету;
- демократичність;
- збалансованість доходів і видатків;
- наявність резервів у кожній ланці бюджетної системи.
Згідно ст.19 Бюджетного Кодексу розрізняють такі стадії бюджетного процесу:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети;
3) виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети;
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються фінансовий контроль і аудит та оцінка ефективності використання бюджетних коштів.
На початку 90 - х років було встановлено, що порядок складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів визначається місцевими радами на підставі повноважень, наданих їм у 1990 році Законом УРСР “Про бюджетну систему УРСР”.
Відповідно до цього закону місцеві ради отримали право самостійно розробляти, затверджувати і виконувати свої бюджети. було також встановлено, що втручання Рад вищих рівнів та їх виконавчих органів в зазначені процеси неприпустиме. Згідно із законом правила складання і виконання місцевих бюджетів визначала тодішня Рада Міністрів УРСР. Протягом 1990-1995 рр. ці правила Урядом України не були затверджені, що спричинило багато конфліктів між місцевими виконавчими і представницькими владами на ґрунті поділу повноважень щодо складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів.
Законодавство України з питань місцевого самоврядування дещо інакше визначили компетенцію місцевих органів влади щодо складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів. Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (ст.61) від 21.05.1997 №280/97-ВР встановлює, що органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з цим Законом та Бюджетним Кодексом.
Ухвалена у 1996 р. Конституція України ст. 143 встановила, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворенні ними органи місцевого самоврядування затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання.
Згідно Бюджетного Кодексу Кабінет Міністрів України доводить до місцевих рад та їх виконавчих органів інструктивні листи про порядок складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний рік. Виконавчі органи Автономної республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя надають інструкції щодо розробки проектів бюджетів виконавчими органами рад нижчого рівня.
У разі незбалансованості доходів і мінімально необхідних видатків бюджетів сільських, селищних Рад народних депутатів, бюджетів районів та міст виконавчі органи місцевих Рад народних депутатів подають необхідні розрахунки для обґрунтування нормативів відрахувань від регулюючих доходів, розмірів дотацій, дані про зміни складу об’єктів, що підлягають бюджетному фінансуванню.
Мінімально необхідні видатки обчислюються за єдиними або груповими мінімальними соціальними і фінансовими нормами та нормативами, встановленими вищими органами виконавчої влади на основі діючих законодавчих актів, з урахуванням індексу інфляції в межах фінансових можливостей держави та відповідних адміністративно-територіальних одиниць.
Для повного врахування всіх фінансових ресурсів, а також визначення середньої фінансової забезпеченості автономної Республіки Крим, адміністративно-територіальних одиниць відповідний виконавчий орган влади складає територіальний зведений баланс фінансових ресурсів, дані якого можуть бути враховані при визначенні розмірів субвенцій.
Кабінет Міністрів України організовує доведення до виконавчих органів влади автономної республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя таких показників: