Проте, наукові дослідження продовжують відкривати нові шляхи у всіх сферах лісівництва від виробництва, ведення лісозаготівель і обробки до енергетики на основі деревної сировини й надання екологічних послуг.
Прогресу в цих областях сприяє розвиток порівняно нових галузей науки, таких як біотехнологія, нанотехнологія й інформаційно - комунікаційні технології. Усе більше значення набувають знання корінних народів. Низка питань виникає у зв'язку з ростом комерційних досліджень, проведених приватним сектором, і зниженням дослідницького потенціалу державного сектору. Широкі верстви населення, нездатні платити за застосування удосконалених технологій, нерідко втрачають можливості користуватися вигодами від досліджень, проведених приватним сектором.
Це збільшує нерівність у доступі до знань і приводить до негативних наслідків, що стосуються доходів і рівня життя. [21].
Для подолання дисбалансу й дефіциту в сфері науково-технічного потенціалу необхідні погоджені зусилля. У число основних завдань входить усунення перешкод доьпотоку технологій між країнами й усередині країн,ьпідвищення пріоритету соціальних і екологічних питань, а також подолання традиційних галузевих границь із метою витягу максимальної вигоди з науково-технічних інновацій поза лісового сектору.
Роль лісів у природному комплексі й господарської діяльне й важко переоцінити. Протягом останніх 20-25 років стан лісових ресурсів безупинно погіршувався, а обстановка з використанням лісу загострювалася. Виділяють кілька причин, що викликають деградацію лісових ресурсів.
Перша – практика лісокористування й відхилення від основних лісівницьких принципів. Ще на початку XX в. у багатьох країнах була розроблена система ведення лісового господарства, яка передбачала, з одного боку, можливість великомасштабних заготовок лісу, а з іншого – відновлення, захист лісів з обліком їх цінності для збереження земельних і водних ресурсів, забезпечення сприятливих життєвих умов для населення, регулювання екологічних процесів.
Другою важливою причиною скорочення лісових масивів є лісові пожежі. Лісові ресурси є надбанням усієї планети, тому що відіграють важливу роль в екологічній рівновазі біосфери.
Лісовими зонами називають природні зони суши бореального, помірного, субтропічного, тропічного, субекваторіального й екваторіального пояса, у природніх ландшафтах яких переважає лісова деревна й чагарникова рослинність. Лісові зони поширені в умовах достатнього або надлишкового зволоження. Самим типовим для виростання лісів є вологий або гумидний клімат. Згідно геоморфологічної класифікації вологим уважається клімат областей з надлишковим зволоженням, коли опади перевищують суму вологи, що йде на випар і просочування в ґрунт, а надлишок вологи віддаляється річковим стоком, що сприяє розвитку ерозійних форм рельєфу.
Африка. Незважаючи на те, що на долю Африки доводиться всього 16 відсотків світової лісової площі, за період з 2000 по 2005 роки вона втрачала приблизно по 4 мільйони гектарів лісу в рік, що приблизно рівно однієї третини площі збезлісених територій у світі. Найбільш значна втрата лісів відзначається в країнах з порівняно великою площею лісів. Дотепер перехід на маломаштабне перманентне сільське господарство було основним фактором втрати лісів, однак інвестиції у великомасштабне сільське господарство в майбутньому можуть перетворитися в головну причину збезлісіння.
В Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР), що складається з 47 країн ірайонів, проживає більш половинисвітового населення й розташовуються одні із самихгустонаселених країн у світі. На регіон доводиться 18,6 відсотка від сукупних світових площ лісів; він характеризується широкою різноманітністю екосистем, включаючи ліси тропічного й помірного пояса, прибережні мангрові ліси, гори й пустелі. Швидкі соціально-економічнізміни в регіоні справляють найсильнішевплив на всі сектори, у тому числі на лісовегосподарство. Одночасно з ростом попиту налісоматеріали підвищується попит і на екологічніпослуги, забезпечувані лісами.
Європа. На долю Європи, що складається з 48 країн і районів, доводиться приблизно 17 відсотків світової суши, але при цьому чверть світових лісових ресурсів — приблизно 1 мільярд гектарів, з яких 81 відсоток знаходиться в Російській Федерації. Європа має давнютрадицію багатоцільового управління лісовимгосподарством, причому велика увага приділяєтьсянаданню соціальних і екологічних послуг.
Латинська Америка й Карибський басейн. На долю Латинської Америки й Карибського басейну районів, що складаються із 47 країн доводиться 22 відсотка сумарної площі лісів у світі, 14 відсотків світової суши й 7 відсотків світового населення. У регіоні знаходиться найбільшийу світі суцільний масив вологого тропічноголісу -басейн Амазонки.
Північна Америка. На долю регіону Північної Америки, що включає 3 країни й 2 району, доводиться 7 відсотків світового населення, 16 відсотків площі світової суши й 17 відсотків світових лісових площ (677 мільйонів гектарів). Приблизно третина земель регіону зайнята лісами.
Західна й Центральна Азія. Західна й Центральна Азія, що включає 25 країн і районів, має найменшою площею покритих лісом земель: її лісовий покрив становить лише 4 відсотка (1,1 відсотка світових лісових площ). Найбільша частина лісових площрозташована всього в декількох країнах;на 19 країндоводиться менш 10 відсотків лісового покрову.
На нашій планеті близько 4 млрд. гектар землі покрите лісами або 30.3% суши. Близько 20% усіх цих світових лісових ресурсів перебуває на території Росії.
П'ять країн разом: Росія, Бразилія, США, Канада й Китай мають майже 60% світовими лісовими запасами.
Стан лісів у світі не можна визнати благополучним. Ліси інтенсивновирубуються й далеко не завжди відновлюються. Щорічний обсяг рубокстановить більш 4,5 млрд. м3. Особливо тривожить світову громадськість проблема лісів тропічної й субтропічної зон, де вирубується більше половини світового обсягу річної лісосіки. Уже деградувало 160 млн. га тропічних лісів, а з тих, що вирубуються щорічно, тільки 11 млн. га відновлюється плантаціями лише на десяту частина.
Зростання доходів у комбінації з підвищенням поінформованості приведе до збільшення попиту на екологічні послуги, забезпечувані лісами, такими як підтримка чистоти повітря й води, зм'якшення наслідків зміни клімату й збереження ландшафту. Незважаючи на те, що збільшення доходів підвищує здатність суспільства покривати витрати на природоохоронні заходи, економічний ріст часто супроводжується посиленням впливу на навколишнє середовище. Зокрема, країни з інтенсивно зростаючою економікою нерідко переживають період надмірної експлуатації лісових ресурсів і відповідного скорочення обсягів
екологічних послуг. Для забезпечення можливості надання екологічних послуг лісовим господарством потрібно підтримувати баланс між виробництвом товарів і наданням послуг.
У число регулюючих підходів, які сприяють збереженню здатності лісів до задоволення попиту на екологічні послуги, входить створення охоронюваних територій, розробка інструментів для стійкого керування лісами і проведення «зеленої» політики державних закупівель.
1. Диденко Н.И. Мировые товарные рынки: Учебно-методический комплекс дисциплины для студентов специальности 080102 "Мировая экономика". - СПб.: СПбГПУ, 2007. - 69 с.
2. Економічна і соціальна географія світу: Підруч. для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. / Б.П. Яценко, В.М. Юрківський, О.О. Любіцева та ін.. За ред. Б.П. Яценка. – К.: Форум, 2004. – 352 с.
3. Економічна і соціальна географія сіту. Начальний посібник / За ред. С.П. Кузика. – Львів: Світ, 2002. – 627 с.
4. Желтиков В., Кузнецов Н., Тяглов С. Экономическая география. Серия «Учебники и учебные пособия». Ростов н/Д: Феникс, 2001. — 384 с.
5. Кудров В.М. Мировая экономика: Учебник / В.М. Кудров. - Москва: Дело, 2004. - 515 с.
6. Ломакин В.К. Мировая экономика: учебник / В.К.Ломакин. - М.:ЮНИТИ, 2000.- 745с.
7. Максаковский В.П. - Географическая картина мира. Москва: Издательство Дрофа. 2008. – 495 с.
8. Мировая экономика и международные экономические отношения / Е.С.Окопова., О.М. Воронкова, Н.Н.Гаврилка. – Ростов-на-Дону.: Феникс, - 2000. – 416с.
9. Региональная экономика: Учеб. пособие / Под ред. М.В. Степанова. - М: ИНФРА-М, 2002.
10. Региональная экономика / С.Г. Тяглов, Е.А. Черныш, Н.П. Молчанова и др.; под ред. С.Г. Тяглова. Сер. Учебники и учебные пособия. — Ростов н/Д: Феникс, 2003.
11. Региональная экономика и управление: Учебник / Под общ. ред. А.Л. Гапоненко и Ю.С. Дульшикова. М.: Изд-во РАГС, 2006. 616с.
12. Розміщенняпродуктивних сил і регіональна економіка: Навч. посіб/ МІ.Долішній, Ю.І. Стадницький, А.Г. Загородній, О.Е. Товкан. Л.: Інтелект, 2003.
13. Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка: Підручник / СІ.Дорогунцов, Т.А. Заяць, Ю.І. Пітюренко та ін.; за заг. ред. чл.-кор. НАН України СІ. Дорогущова. - К: КНЕУ, 2005.
14. Розміщення продуктивних сил та регіональна економік Навч. посіб. / М.А. Хвесик, Л.М. Горбач, П.П. Пастушенко. - К Кондор, 2005. - 342 с
15. Світова економіка. Підручник / А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирков та ін. – К.: Либідь, 2000 – 582 с.
16. Страхов В.В., Писаренко А.И., Борисов В.А. Леса мира и России // М., В сб.: Бюллетень Министерства природных ресурсов РФ «Использование и охрана природных ресурсов России», М., 2001, №9, с.49-63;
17. Экономическая география - В.П. Желтиков - Учебное пособие. М: «Феникс», 2001. – 384 с.
18. www.derevo.info – Інформаційний портал деревообробної галузі
19. http://timber.unece.org - Ежегодный обзор рынка лесных товаров, 2008-2009 годы
20. http://forest.geoman.ru
21. ftp://ftp.fao.org/docrep/fao/011/i0350r/i0350r00.pdf - Состояние лесов Мира. Отчет за 2009 год.