Такий порядок захисту прав платників податків в адміністративному порядку передбачений проектом Податкового кодексу. Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 13.07.2000 р. “Про прийняття за основу проекту Податкового кодексу України”, було передбачено спеціальну адміністративну частину проекту Кодексу узгодити із положеннями проекту Закону України щодо порядку погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Зазначимо, що положення проекту Кодексу щодо порядку оскарження рішень і дій органів податкової служби в основному збігалися з положеннями зазначеного законопроекту. 2 листопада 2000 р. проект Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, підготовлений народним депутатом України С.А.Терьохіним, виносився на друге читання i був повернутий Комітету Верховної Ради України з питань фінансів i банківської діяльності на доопрацювання. У народних депутатів не знайшли підтримки переважно статті законопроекту, які стосувалися запровадження адміністративного арешту, застосування непрямих методів визначення податкового зобов’язання та порядку продажу активів, що перебувають у податковій заставі, тобто які були спрямовані на підвищення відповідальності платників податків за несплату податків та ухилення від оподаткування.
Враховуючи зазначене, Верховна Рада України 21.12.2000 р. після доопрацювання прийняла в остаточній редакції Закон України №2181-III “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Цим Законом вже на законодавчому рівні врегульовано процедуру оскарження в адміністративному порядку рішень і дій органів державної податкової служби. Механізм реалізації норм зазначеного Закону щодо оскарження рішень податкових органів згодом був конкретизований Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженим наказом ДПА України від 02.03.2001 р. №82 (зареєстровано в Мін’юсті України 15.03.2001 р. за №238/5429 i внесено до Єдиного державного реєстру нормативних актів з наданням йому реєстраційного коду 18145/2001).
Норми ст. 5 вищезазначеного Закону України i Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби регламентують строки та процедури подання скарг платниками податків i розгляду скарг органами державної податкової служби. Передбачено, що первинна скарга розглядатиметься органом державної податкової служби, який, на думку платника податків, неправильно визначив суму податкового зобов’язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом.
На перший погляд, такий підхід може видатись нелогічним – адже посадова особа, дії або рішення якої оскаржуються, навряд чи змінить своє рішення. Однак, з іншого боку, все те, що відбувається після подання скарги (зупинення нарахування пені, поява загрози відшкодувати підприємству збитків та ін.) покликане послужити для посадової особи податкового органу дієвим засобом самоконтролю, приводом замислитись, чи не варто виправити самому власну помилку, якщо вона була допущена. При цьому така особа завжди зв’язана можливістю застосування до неї заходів дисциплінарної чи адміністративної відповідальності. Очевидно, що такий підхід спрямований на оперативне усунення виявлених порушень, учинених самими податковими органами, і не приховує у собі суттєвої загрози для забезпечення належної правової процедури, оскільки не обмежує подальшого руху скарги до вищестоящого органу.
Платник податків має право звернутися до органу державної податкової служби, податкове повідомлення або рішення якого оскаржується, зі скаргою про перегляд цього рішення, яку подає у письмовій формі, та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.
Скаргу в письмовій формі належить подавати до органу державної податкової служби протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення органу державної податкової служби.
Якщо, відповідно до Закону, орган державної податкової служби самостійно визначає податкове зобов’язання платника податків з причин, не пов’язаних із порушенням податкового законодавства, то такий платник податків має право на адміністративне оскарження рішень органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів від дня отримання податкового повідомлення або відповіді органу державної податкової служби на скаргу замість 10-денного строку.
Скарга (заява) має бути викладена в письмовій формі, підписана фізичною особою або уповноваженою на те особою, а для юридичної особи – керівником або представником юридичної особи, скріпленою печаткою юридичної особи i надісланою до органу державної податкової служби поштою або переданою фізичною чи юридичною особою через представника. Якщо скаргу (заяву) в інтересах фізичної або юридичної особи подано її представником, то до скарги (заяви) додають копію довіреності, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства.
Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, не дає можливості розглянути її по суті і повертається особі, яка її подала, з відповідними роз’ясненнями не пізніше як упродовж п’яти днів від дня отримання такої скарги (заяви).
Якщо питання, порушені у скарзі (заяві), одержаній органом державної податкової служби, не входять до його повноважень, то така скарга (заява) в строк не пізніше як упродовж п’яти днів пересилається відповідно належному органу чи посадовій особі, про що повідомляється особі, яка подала скаргу (заяву).
Також не підлягають розгляду органами державної податкової служби скарги, подані з порушенням передбачених Законом строків. Граничні строки подання заяви про перегляд рішення податкового органу підлягають продовженню керівником податкового органу (або його заступником) за наявності підстав, передбачених п. 15.4 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до Порядку застосування норм пункту 15.4 ст. 15 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, затвердженого наказом ДПА України від 19.03.2001 р. №113 (зареєстровано в Мін’юсті України 28.03.2001 р. за №284/5475).
У тому випадку, коли орган державної податкової служби надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, то такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до органу державної податкової служби вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги – до органу державної податкової служби вищого рівня з дотриманням зазначеного 10-денного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного 20-денного строку для відповіді на нього.
Керівник органу державної податкової служби (або його заступник) може прийняти рішення про продовження строків розгляду податковим органом скарги платника податків, але не більше ніж 60 днів. Про продовження строків розгляду скарги орган державної податкової служби зобов’язаний повідомити платнику податків до закінчення 20-денного строку.
Якщо вмотивоване рішення за скаргою (заявою) платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), то така скарга (заява) вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга (заява) вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника органу державної податкової служби (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку.
Скарга в письмовій формі може подаватись на ім’я керівника органу державної податкової служби вищого рівня до органу державної податкової служби, рішення якого оскаржується, чи безпосередньо до органу державної податкової служби вищого рівня. Про подання повторної скарги безпосередньо до органу державної податкової служби вищого рівня платник податків зобов’язаний одночасно повідомити орган державної податкової служби, який розглядав первинну скаргу (за місцем взяття на облік платника податків).
Зазначимо, що подання повторної скарги через державну податкову інспекцію, яка розглядала первинну скаргу, дасть змогу заощадити кошти платнику податків i реалізувати норми Закону щодо зупинення виконання рішення податкового органу.
При цьому державна податкова інспекція (адміністрація), податкове повідомлення про суми податкових зобов’язань або рішення якої оскаржується, зобов’язана разом із повторною скаргою платника податків безпосередньо надіслати до органу державної податкової служби вищого рівня документи, зазначені у пп. 5.3 п. 5 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.
З метою поліпшення організації роботи та забезпечення своєчасного i якісного розгляду скарг платників податків Державною податковою адміністрацією України, виходячи із норм Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та інших нормативно-правових актів, підготовлено i листом від 30.03.2001 р. №4173/7/25-0017 надіслано податковим органам для використання в практичній роботі Методичні рекомендації про порядок подання та розгляду скарг (апеляцій) платників податків органами державної податкової служби, якими передбачено обов’язки посадових осіб органів державної податкової служби з розгляду скарг платників податків.
Відповідно до вимог Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ДПА України з метою реалізації окремих його статей розроблено i зареєстровано в Мін’юсті України ряд нормативно-правових актів, спрямованих на правове врегулювання податкових відносин, дотримання положень яких сприятиме підвищенню рівня захищеності прав і законних інтересів платників податків.
Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. Матеріали VII регіональної науково-практичної конференції. 13-14 лютого 2001 р. м. Львів. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2001. – 227с.