Найчастіше товарні франчайзингові угоди укладаються у сфері торгівлі транспортними засобами. У систему франчайзингових угод щодо дебіторської законом Великобританії входять, зокрема, виробничі франчайзингові угоди, які передбачають видачу великими компаніями ліцензій іншим юридичним особам і індивідуальним підприємцям на використання свого товарного знака як засобу ідентифікації чи торгової марки при виготовленні продукції, яка запатентована або виробляється з використанням запатентованого технологічного процесу або запатентованого "ноу-хау". Товарний знак - це власність правовласника, тому будь-яке використання користувачем у своїх комерційних цілях товарного знаку без дозволу франчайзера протиправно. Цей вид франчайзингових угод досить поширений у сфері громадського харчування.
Ділові франчайзингові угоди у сфері торгівлі мають багато спільних рис з товарними франчайзинговими угодами і є найбільш популярними. Відповідно до договору видається ліцензія на використання товарного знаку або способу ведення роздрібної торгівлі. За такими угодами надаються послуги і надаються права, привілеї при здійсненні підприємницької діяльності в запропонованої формі протягом певного періоду і в певному місці.
Ділові франчайзингові угоди, передбачаючи передачу прав на використання інтелектуальних продуктів за договором, як правило, містять правові механізми, які забезпечують їх охорону від несанкціонованого використання, що суттєво, оскільки у цих продуктів особлива правова природа. Для їх використання не обов'язково фізичне володіння, і вони не схильні до фізичної амортизації (можливо лише моральне старіння).
Дочірні франчайзингові угоди в США є порівняно новим і швидко розвиваються типом взаємовідносин між суб'єктами франчайзингової діяльності та передбачають організацію незалежного бізнесу під "патронатом" великої компанії. Правовласник має право визначати рішення, які приймаються дочірнім підприємством, в силу переважного участі в його статутному фонді, відповідно до укладеного між ними договору.
Торгові франчайзингові угоди специфічні і застосовуються винятково в галузі міжнародної торгівлі, про що свідчить їх назва, і не укладаються в сфері послуг. Торгові або розподільні франчайзингові правовідносини припускають, що обидві сторони є дистриб'юторами. Велика компанія своїм авторитетом і досвідом надає цінну допомогу малим торговельним підприємствам, сприяючи підвищенню ефективності їх діяльності та зміцнення конкурентоспроможності.
Договірні відносини по франчайзингу є безкоштовними. При укладанні угоди необхідно визначити умови, способи, розмір і строки виплати франчайзингових винагород відповідно до національного законодавства. Франчайзингові угоди звичайно носять тривалий характер. В їх основі, на відміну від договорів винятково в імпорті (міжнародної купівлі-продажу товарів), лежать не разові юридичні дії, а здійснення підприємницької діяльності на певній території і протягом певного терміну або безстроково.
Комерційні франчайзингові угоди набули поширення і визнані самостійними об'єктами правового регулювання більш ніж в 80 країнах світу, але окреме законодавство про франчайзинг прийнято лише в деяких з них. [17]
РОЗДІЛ ІІ
Франчайзинг в світовій практиці міжнародного бізнесу
2.1 Особливості і тенденції розвитку франчайзингу у країнах світу
За даними експертів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у США товарообіг на умовах франчайзингу становить понад третину всієї роздрібної торгівлі. Існують офіційні повідомлення про те, що франшиза використовується вже більш як у 80 країнах. Популярність франчайзингу пояснюється ефективністю і високою стійкістю бізнесу нових утворених підприємств. Так, за даними фірми ”Mr.Doors Home Inc.” у США після п'яти років діяльності на ринку виживають 23% приватних підприємств, а після десяти років їх залишається лише 18%, водночас як серед підприємств, що працюють за системою франчайзингу, через п'ять років розпалається лише 8 підприємств із 100, а через десять років — 10 Із 100 [26]. Варто розглянути роль франчайзингу в економіці окремих країн.
У США згідно з дослідженням, проведеним Naisbitt Group у 1985 р., галузеві експерти прогнозували, що продаж через франчайзингову систему досягне $ 438 млрд. у 1995 р. і 705$ млрд. у 2000 р. До 2005 р. продажі досягнуть $ 1 трлн. і $ 1.3 трлн. до 2010 р. Якщо традиційно нефранчайзинговий бізнес, типу банківської справи, почне функціонувати на засадах франчайзингу, то ці цифри можуть бути значно більшими.[27]
Причинами тривалого зростання франчайзингу в США за припущеннями фахівців є зростання особистого доходу, стабільність цін, високий рівень оптимізму споживачів і вища конкуренція за частину ринку. Безумовно, також важливим чинником, що зробив внесок у розвиток франчайзингу, стала привабливість США для іноземних компаній. Особливо активно з'являлися на ринку США канадські, європейські та японські франчайзери зі своїми системами, що вже досягли успіху в цих країнах.[ див.додаток А]
Підраховано, що у 1988 р. в США вже працювало 60 іноземних франчайзерів. Французька фірма "Пронуптиа" (Pronuptia), що спеціалізується на весільних вбраннях, англійські фірми "Уимпиз" (Wimpys) і "Бсйк Зн Тейк" (Bake N Take), німецька "Вінер-вальд" (Wienerwald), що займається продуктами харчування, були у США серед перших і найуспішніших у цій галузі.
Американські франчайзери досягли такого самого успіху в іноземних країнах. "Бургер Кінг" (Burger King ), "Хардиз" (Hardees), "Холідей Инн" (Holiday Inn), "Хоуард Джонсоне" (Howard Johnsons), "Баскін-Роббинс" (Baskin-Robbins), "Мейнеке Дискаунт Ма-флерс" (Meineke Discount Mufflers), "Грейт Америкен Куки" (Great American Cookie) — це американські франшизи, куплені неамериканськими фірмами. [27]
Франчайзинг в США використовується в самих різних видах бізнесу. Зокрема, він інтенсивно розвивається в таких галузях промисловості і сфери послуг, як:
• автомобільна промисловість і послуги автосервісу;
• допомога в організації і веденні бізнесу (бухгалтерія, діловодство, реклама і т. п.);
• будівництво, послуги, пов'язані з ремонтом і обслуговуванням будинків;
• послуги, пов'язані з освітою;
• відпочинок і розваги;
• ресторани швидкого обслуговування, ресторани, закусочні і т. д.;
• продуктові намети; медичні і косметичні послуги;
• послуги у сфері домашнього господарства;
• роздрібна торгівля;
• багато інших видів діяльності [30].
У 2005 році в США налічувалося 767 483 франчайзингових підприємств, на яких задіяні 9 797 117 працівників, що складає 7,4% робочих місць у приватному секторі.
Об'єм прибутку франшизних підприємств США в 2005 році склав 624,6 мільярдів доларів.
За системою франчайзингу в США працюють:
56,3% від загального числа ресторанів швидкого обслуговування
14,2% підприємств з продажу продуктів харчування
13,1% ресторанів повного сервісу
18,2% підприємств готельного бізнесу
4,9% підприємств, що пропонують авто-послуги
3,3% підприємств, що пропонують бізнес-послуги
1,5% послуги на ринку нерухомості
0,9% – персональні послуги [22].
У Канаді франчайзинговий ринок багато у чому віддзеркалює еволюцію франчайзингу в США. У 1990 р. обсяги роздрібних продажів через франшизи в Канаді перевищили $ 48 млрд. (CDN) або близько 45% загального обсягу роздрібного продажу. Понад 50% цих продаж були здійснені через франчайзинг бізнес-формату та інші "нетрадиційні" форми франчайзингу.
У 1987 р. близько 1 тис. франчайзерів, які працювали у Канаді і володіли близько 45 тис. торговельних точок, здійснили об'єми продаж на ріпні $ 61 млрд. (CDN). Щорічне зростання франчайзингової системи Канади становило 20% у 1985 р., 25% у 1986 р. і очікувалося подальше зростання в наступні роки.[26]
Близько половину франшиз бізнес-формагу в Канаді є власністю іноземних компаній, переважна більшість яких із США. Можливо завдяки географічній близькості та культурним подібностям Канада за зовнішніми ознаками є звичним ринком для експансії американських франшиз.
Міністерство торгівлі США зазначало, що 29% усіх американських іноземних франшиз були розміщені в Канаді, загальною кількістю 237 франчайзерів, що володіли 9 031 торговою точкою. Це відповідає близько 40% усіх іноземних франшиз торговельних точок США, розміщених у Канаді. Франчайзери з інших країн, зокрема, з Франції, Австралії, Великобританії, також проникають на ринок Канади швидкими темпами.
У Франції — серці європейського франчайзингу, в 1971 р. було зареєстровано всього 34 франчайзингові мережі, у 1977 р. ця цифра зросла до 108, з 7 500 торговими точками. У 1988 р. було відзначено існування близько 675 франчайзерів, які володіли близько 30 тис. торгових точок. Франчайзинг забезпечив працевлаштування близько 150 тис. осіб. Об'єми продаж через франчайзингову систему в 1990 р. перевищили $ 16 млрд. або близько 5% загальних роздрібних продаж у Франції. Французи охоплюють близько 40% усього європейського франчайзингового ринку, ємність якого оцінюється у $ 32 — 35 млрд. За даними французького економіста Іва Бернара, сьогодні в ЄС більше 6% роздрібної торгівлі виконується через франшизи.
На відміну від деяких своїх сусідів, Франції характерне домінування національних франчайзингових операторів. Лише 5% торгових точок представлені іноземними франчайзерами.
Франшизам, які займаються продажем одягу і взуття (близько 25% ринку), характерна найбільша величина річного приросту в усьому роздрібному франчайзингу. Продукти харчування, меблі і побутові прилади також займають значну долю франчайзингових роздрібних продаж, 15 і 20% відповідно. Решта 40% ринку належить послугам (25,5%), будівництву (7,5%) і готельному та ресторанному бізнесу (7%).[26]