Моделювання відносин між двома суб`єктами інформаційного простору (стр. 1 из 2)

Практична робота

на тему:

Моделювання відносин між двома суб'єктами інформаційного простору

• Обрати два реальних суб’єкти міжнародних інформаційних відносин і сформувати для них структурну модель. Визначити умови конфліктності.
• Сформувати функціональну модель. Записати рівняння та їх розв’язок в загальному вигляді.

Міжнародні інформаційні відносини - сукупність інформаційних аспектів політичних, економічних, правових, військових, дипломатичних зв'язків між народами, державами, системами держав, різноманітними соціальними і політичними силами, організаціями.

Створення моделей міжнародних інформаційних відносин дає змогу прослідкувати особливості взаємозв’язків компонентів системи, дослідити структуру об’єкта, що вивчається, а також дати певний прогноз розвитку ситуації на майбутнє.

Створимо найпростішу загальну модель, яка демонструватиме взаємовідносини між Україною та Росією у сфері мас-медіа. Оскільки модель буде нескладна, то вивчатимемо лише таку складову інформаційного простору як друковані видання. Отже, сформуємо структурну модель для двох суб’єктів міжнародних інформаційних відносин – держави Україна та держави Російська Федерація. Наша модель матиме вигляд диграфа - орієнтованого графа G(X,U) з множиною вершин Х, що відповідатимуть суб’єктам міжнародних інформаційних відносин, та множиною означених дуг U, що позначатимуть взаємозв’язки між суб’єктами.

На нашій моделі:

U – Україна R – Росія

I⁰_U(t) – власний інформаційний продукт України. У даному випадку це кількість офіційно зареєстрованих друкованих ЗМІ у нашій державі. За даними Держкомінформу станом на перше вересня 2002 року (http://www.imi.org.ua/articles/1031658494750) цей показник складає 15536.

I⁰_R(t) – власний інформаційний продукт Росії. У даному випадку це кількість офіційно зареєстрованих друкованих ЗМІ у сусідній державі. За даними Міністерства Російської Федерації з питань друку, телерадіомовлення та засобів масової комунікації станом на 2 жовтня 2002 року (http://www.mptr.ru/user/forum_read.cfm?id=1304) цей показник складає 36767.

r_RU(t) – вплив російського інформаційного продукту на український інформаційний простір. У даному випадку це кількість російськомовних видань, офіційно зареєстрованих в Україні. За даними Українського інформаційного бюлетеня Європейського інституту ЗМІ (http://www.eim.com.ua/cgi-bin/redir.cgi?topic=20&sub=09&lang=rus) цей показник складає 3418.

r_UR(t) – вплив українського інформаційного продукту на російський інформаційний простір. У даному випадку це кількість україномовних видань офіційно зареєстрованих в Росії. Офіційні дані свідчать, що на загальнонаціональному рівні в Російській Федерації існує лише одна україномовна газета – “Український кур’єр”. Таким чином цей показник складає 1.

З позицій структурного аналізу нас цікавить: чи є система структурно конфліктною (незбалансованою), або безконфліктною (збалансованою). Система знаходиться в конфліктному стані, якщо:

- щонайменше один її цикл має знак (-), тобто добуток знаків дуг, що належать циклу, має знак (-);

- існує щонайменше один елемент, який зв’язаний з іншим елементом системи шляхами, що мають знаки (+) та (-) одночасно.

У нашому випадку система не є збалансованою, оскільки існує такий елемент системи, який зв’язаний з іншим елементом системи шляхом, що має знак (+) та (-) одночасно. Адже цілком зрозуміло, що ті друковані видання, які виходять в обох країнах, видають в інформаційний простір як позитивну, так і негативну інформацію. Такий стан справ і спостерігаємо у дійсності: постійно виникають конфлікти та непорозуміння між українцями та росіянами в інформаційній сфері. Останнім часом з’явився навіть новий термін “викривлена інформаційна реальність”. Справді, маючи такий значний “перекіс” у кількості друкованих ЗМІ, країни ніяк не можуть розраховувати на адекватний образ одне одного у свідомості громадян.

Функціональні моделі імітують спосіб поведінки оригіналу, його функціональну залежність від зовнішнього середовища.

Аналітичні моделі дозволяють одержати явні залежності необхідних величин від змінних і параметрів, що характеризують явище. Аналітичний розв'язок математичного співвідношення є узагальненим описом об'єкта.

Створимо Повну балансову модель, яка враховує вплив повного інформаційного продукту в інформаційному просторі кожного суб’єкта. Отримуємо систему рівнянь:

I_U(t) = I⁰_U(t) + r_RU I⁰_R(t) – r_URI⁰_U(t)

I_R(t) = I⁰_R(t) + r_UR I⁰_U(t) – r_RUI⁰_R(t)

I⁰_U(t) = I_U(t) - r_RU I_R(t) + r_URI_U(t)

I⁰_R(t) = I_R(t) - r_UR I_U(t) + r_RUI_R(t)

I⁰_U(t) = [1 + r_UR] I_U(t) - r_RUI_R(t)

I⁰_R(t) = [1 + r_RU] I_R(t) - r_URI_U(t)

I⁰_U(t) = [1 + r_UR] I_U(t) - r_RUI_R(t)

I⁰_R(t) = - r_URI_U(t) + [1 + r_RU] I_R(t)

Розв’яжемо систему рівнянь методом Крамера:

Δ = 1 + r_UR - r_RU

- r_UR 1 + r_RU

Δ₁ = I⁰_U(t) - r_RU

I⁰_R(t) 1 + r_RU

Δ₂ = 1 + r_UR I⁰_U(t)

- r_UR I⁰_R(t)

Отримуємо оіцнки повного інформаційного ресурсу обраних суб’єктів міжнародних інформаційних відносин:

I_U(t) =

I_R(t) =

• Для реальних суб’єктів міжнародних інформаційних відносин, обраних при виконанні завдання тем 9, 10, підібрати функції як математичні моделі прямого і зворотного зв’язку суб’єктів міжнародних інформаційних відносин.
• Виконати розрахунки і побудувати графіки І_А(t), І_В(t) для обраних варіантів. Обґрунтувати причини відхилення І_А(t), І_В(t) від значень І⁰_А(t), І⁰_В(t).

Кількість офіційно зареєстрованих друкованих видань постійно зростає. Щороку їх з’являється все більше і більше. Тобто процес не є статичним і обрати функцію з константою (І⁰_А(t) = const) ми не можемо. Найкраще цей процес описуватиме лінійна залежність І⁰_А(t) = a + b*t. Для нашого випадку – І⁰_U(t) = a + b*t та І⁰_R(t) = a + b*t, де:

І⁰_U(t) – кількість видань у будь-який момент часу t.

a – кількість видань у початковий момент часу t₀=0 (2000рік), 11376.

t – будь-який момент часу t.

b – сталий коефіцієнт зростання, який дорівнює 2080. Ця цифра розраховується наступним чином. У 2002 році офіційно зареєстрованих видань було 15536, у 2000 році – 11376. Отже, за два роки кількість видань зросла на 4160, тобто по 2080 на рік.

І⁰_R(t) - кількість видань у будь-який момент часу t.

a – кількість видань у початковий момент часу t₀=0 (2000рік), 33377.

t – будь-який момент часу t.

b – сталий коефіцієнт зростання, який дорівнює 1695. Ця цифра розраховується наступним чином. У 2002 році офіційно зареєстрованих видань було 36767, у 2000 році – 33377. Отже, за два роки кількість видань зросла на 3390, тобто по 1695 на рік.

Отже, маємо систему рівнянь:

І⁰_U(t) = 11376 + 2080*t,

І⁰_R(t) = 33777 + 1695*t;

Побудуємо графіки і зробимо прогноз розвитку ситуації на майбутнє:

Отже, бачимо, що за умов збереження сьогоднішніх темпів зростання, кількість друкованих видань в Україні у 2009 році сягне позначки 30000, тобто збільшиться удвічі. Темпи зростання маємо більші, аніж у Росії, тому прямі на графіку перетнуться. Тобто країни зрівняються за кількістю друкованих видань. Така ситуаціє є цілком реальною, зважаючи на сучасні зміни у нашій державі, спрямовані на демократизацію та лібералізацію інформаційного простору. Росії ж з її потужною, але неповороткою системою конкурувати буде непросто. За прогнозом прямі перетинаються на позначці 2057.

На графіку бачимо дуже цікаву ситуацію. Інформаційний ресурс України досить повільно зростатиме, у той час як російський зменшуватиметься. Справді, щороку кількість російськомовних видань в Україні зменшується, а отже і падає вплив Росії на наш інформаційний простір. За умов вкрай повільного зростання кількості власних друкованих ЗМІ, від даного аспекту побудови інформаційного суспільства Росія не має розраховувати на суттєву допомогу.